Підсумки року від Корреспондент.net: Головні події в Україні у 2012 році
Вибори Верховної Ради, Євро-2012, зміцнення влади Віктором Януковичем, Закон про наклеп, справи Оксани Макар і Ярослава Мазурка - Корреспондент.net пропонує читачам свою версію ТОП-10 головних подій року в Україні.
Вибори-2012
Головною подією, що визначала політичний ландшафт в році, що минає, стали вибори Верховної Ради. Вперше за десять років законодавчий орган країни обирали за змішаною системою: 225 мандатів визначалися за партійними списками, ще 225 - в мажоритарних округах. У цілому за місце в парламенті боролися понад п'ять тисяч осіб, при цьому прохідний бар'єр, який було підвищено з 3% до 5%, у підсумку подолали 5 партій з 21-ої.
Згідно з остаточними результатами, оголошеними ЦВК через 13 днів після дня голосування, правляча Партія регіонів набрала 30% голосів, Батьківщина, навколо якої об'єдналися вісім опозиційних партій, - понад 25%, УДАР боксера Віталія Кличка - майже 14%. Гучними сенсаціями виборів стали досить несподівані результати лівої Компартії і правої Свободи, які заручилися підтримкою більш ніж 10% голосів виборців. При цьому головними невдахами виявилися партії Україна - Вперед! Наталі Королевської та Андрія Шевченка, а також Наша Україна Віктора Ющенка, які задовольнялися результатом, нижчим за 2%. Мандати, які бракували для загальної перемоги, Партія регіонів отримала за рахунок депутатів, які перемогли в мажоритарних округах. З урахуванням самовисуванців, які вирішили приєднатися до регіоналів, фракція ПР збільшилася до 209 осіб, що дозволило пропрезидентській партії в союзі з комуністами обрати спікера в особі Володимира Рибака і затвердити на посаді прем'єра Миколу Азарова.
У цілому спокійна кампанія з очікуваною кількістю порушень була затьмарена підрахунком голосів в деяких округах, де головні конкуренти вдалися до брудних технологій у вигляді підтасовок, спірних рішень судів та використання бійців Беркута. Зрештою переможці в п'яти спірних округах не були визначені, а доля мандатів вирішиться на повторних виборах в наступному році. Незважаючи на заклик Юлії Тимошенко, котра перебуває за ґратами, не визнавати підсумки виборів, Захід визнав парламентські перегони в Україні такими, що не відповідали міжнародним стандартам, але вибори визнав. Зокрема, спостерігачі відзначили відсутність у кандидатів рівних умов, незбалансоване висвітлення в ЗМІ, ув’язнення лідерів опозиції, охарактеризувавши вибори в Україні як крок назад порівняно з попередніми кампаніями.
Закон про наклеп
У вересні Україна пильно стежила за розвитком ситуації навколо законопроекту, що повертає кримінальну відповідальність за наклеп. Після того, як ініціатива регіонала Віталія Журавського була підтримана в першому читанні, журналісти провідних інтернет-видань, телеканалів і газет почали загальнонаціональну акцію протесту. Противники прийняття даного законопроекту звернули увагу на деякі норми, які загрожують свободі слова в Україні. Зокрема, документ передбачав, що журналісти, котрі поширюють інформацію, яку інша особа розцінить як наклеп або образу, можуть бути покарані у вигляді грошового штрафу, починаючи з 3,5 тисяч гривень, або до трьох років тюремного ув'язнення. У зв'язку з цим журналісти не відкидали, що цей закон буде використовуватися проти тих, хто публікує критичні матеріали на адресу влади.
Учасники акції одночасно на своїх головних сторінках розмістили банери з вимогою не допустити ухвалення закону про наклеп. Їх підтримали тисячі осіб у спеціально створених групах в соцмережах Facebook та ВКонтакте. Крім того, біля будівлі Верховної Ради відбулися два мітинги, учасники яких принесли білі аркуші, що символізують загрозу свободі слова в країні, а журнал Корреспондент та низка інших видань вперше вийшли з порожньою обкладинкою. Журналістів підтримали правозахисні організації і Захід, які закликали українських парламентарів не приймати згаданий закон. Тиск з боку журналістів приніс свої плоди, і депутати вирішили скасувати законопроект, що викликав суперечки в суспільстві. Тим не менше, низка впливових регіоналів пообіцяли повернутися до розгляду скандального законопроекту вже в новому парламенті.
Ще одним документом, який викликав різку критику з боку громадських організацій і країн Заходу, став законопроект про пропаганду гомосексуалізму, прийнятий у жовтні першому читанні. Примітно, що цю ініціативу підтримали депутати всіх фракцій, проти не проголосував ніхто. У законопроекті йдеться, що "пропаганда гомосексуалізму" повинна каратися штрафом у розмірі до 500 євро або ув'язненням терміном до п'яти років. Тим не менше, після суперечок у суспільстві депутати відклали ухвалення документа.
Янукович зміцнює владу
2012 рік став роком зміцнення влади Віктора Януковича. Лояльна Верховна Рада шостого скликання змінилася не менш лояльним парламентом скликання сьомого. Керівниками ключових силових відомств - Міноборони і СБУ - були призначені надійні і близькі Януковичу люди в особі Дмитра Саламатіна та Ігоря Калініна, а на посаді глави уряду продовжує працювати Микола Азаров - політик без президентських амбіцій. Зокрема, Янукович домігся прийняття закону про референдум, який дозволяє приймати важливі закони в обхід парламенту. Популярні телеканали теж демонструють лояльність Президенту.
Зовнішньополітична діяльність Януковича в 2012 році запам'яталася в основному провалами. Президент України в році, що минає, так і не зміг підписати Угоду про асоціацію, а також домогтися скасування візового режиму з Євросоюзом. Більше того, Янукович, якого активно критикували за політично мотивоване правосуддя і згортання демократії, став небажаним гостем в країнах ЄС: кількість візитів на Захід не перевищила і десяти. Втім, Президент України не зміг досягти поставленої мети і в переговорах з Росією - спроба знизити ціни на газ у 2012 році зазнала фіаско. Втім, ближче до кінця року глава української держави став частіше згадувати у своїх виступах Митний Союз, тим самим спровокувавши розмови про зміну вектора зовнішньополітичного курсу України із заходу на схід. Тим не менше, запланований раніше візит Януковича до Москви, в ході якого, як очікувалося, сторони планували обговорити співпрацю України і Митного Союзу, було скасовано в останній момент.
По той бік свободи. Юлія Тимошенко та Юрій Луценко
2012 рік пройшов для Тимошенко і Луценка, яких позбавили можливості брати участь у виборах, у постійній і безуспішній боротьбі з судами і під граничною увагою з боку Євросоюзу і США. У році, що минає, Захід неодноразово вимагав зняти обвинувачення з лідерів опозиції. Проте влада України проігнорувала ці вимоги. Більше того, Тимошенко звинуватили у причетності до виникнення боргів у розмірі 405 млн доларів перед Міноборони Росії за часів корпорації Єдині енергетичні системи України. Суд у справі ЄЕСУ продовжиться вже в наступному році.
Навесні Тимошенко через кілька місяців перебування в колонії заявила про погіршення стану здоров'я. Під тиском опозиції та світової громадськості екс-прем'єра перевели в харківську лікарню і забезпечили курс лікування під наглядом німецьких лікарів. Крім того, Тимошенко заявила, що під час перевезення до лікарні їй завдали тілесні ушкодження. Навколо фото Тимошенко спалахнув міжнародний скандій, однак влада України так і не змогла з'ясувати, звідки на тілі Тимошенко з'явилися гематоми.
У році, що минає, суди винесли два вироки за звинуваченням соратника Тимошенко - екс-глави МВС Юрія Луценка. 7 лютого Печерський районний суд Києва визнав Луценка винним в скоєнні низки злочинів і засудив його до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зокрема, Луценко визнаний винним у перевищенні повноважень при прийомі на роботу свого водія, нарахування йому завищеної зарплати і надання квартири, а також у розтраті бюджетних коштів на святкування Дня міліції.
Більше того, 17 серпня Печерський районний суд Києва визнав Луценка винним в недбалості при продовженні оперативно-розшукових заходів стосовно водія колишнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка і засудив до двох років обмеження волі. З кінця серпня засуджений відбуває ув'язнення в Менській колонії у Чернігівській області. Незважаючи на те, що соратники та родичі заявляють про тяжкий стан здоров'я екс-міністра, Луценкові відмовляють у госпіталізації.
Примітно, що Об'єднана опозиція, незважаючи на семирічний вирок Тимошенко, вже висунула її єдиним опозиційним кандидатом на президентських виборах у 2015 році. А Юрій Луценко відмовився від участі у президентських перегонах і сподівається вийти на волю раніше від терміну через проблеми зі здоров'ям.
Закон про мовну політику
Незважаючи на масові протести у всіх областях України, а також зіткнення активістів з Беркутом під стінами Українського дому в Києві, 3 липня Верховна Рада прийняла закон про основи державної мовної політики, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10 % носіїв на територіях, на яких поширена ця мова. Таким чином, угорська і румунська мови стали регіональними для окремих сіл чи районів Закарпаття та Чернівецької області, російську мову визнали регіональною східні та південні області, а Київ та західні області виступили проти введень додаткових мов.
Проте влада поспішила запевнити, що такі рішення може приймати тільки Верховна Рада і вони просто не можуть бути дійсними. Тим не менше, після тривалої паузи, Президент підписав закон і почув нову порцію критики з боку опозиції. В цілому, мовний закон по суті став розмінною монетою в політичній передвиборній грі, оскільки різні політичні сили спробували згуртувати свій електорат навколо критики або підтримки прийнятих норм.
Злочин караванського стрілка
Найбільш обговорюваним злочином року стало зухвале вбивство трьох охоронців київського ТРЦ Караван. Чоловік, який скоїв дрібну крадіжку, розстріляв впритул всіх присутніх у кімнаті охорони гіпермаркету і безперешкодно втік. Незважаючи на детальне відео з камер спостереження, були невідомі ні особистість того, хто стріляв, ані його мотиви. Керівництво Каравану призначило нагороду в 100 тисяч гривень за інформацію про злочинця. У ЗМІ почали з'являтися всілякі версії події: вбивцю вважали і професійним кілером, і психічно хворим колишнім співробітником.
Через півтора тижні глава МВС назвав ім'я гаданого стрілка - Мазурок Ярослав Теодозієвич, уродженець Львівської області, який проживає в Києві з дружиною і донькою. Вдома Мазурка не виявилося, тому його почали шукати всі, аж до Інтерполу. Пильні громадяни повідомляли, що бачили схожу людину в різних регіонах України. Проте знайшовся він все в тому ж Києві, але вже неживий. Киянин, котрий гуляв з собакою, знайшов труп Мазурка в лісосмузі на Сирці з простреленою головою і паспортом у кишені. У ЗМІ знову почали з'являтися різні версії, але міліція наполегливо твердила про самогубство. Експертиза ДНК підтвердила, що в Каравані стріляв Мазурок, але його родина рішуче в це не вірить. На похороні мати Ярослава навіть заявила, що це тіло не її сина. До речі, 100 тисяч гривень киянину з собакою не дісталися: їх розділили між львів'янином, який впізнав у караванському стрілку Мазурка, і сім'ями загиблих охоронців.
Справа Оксани Макар
Для 18-річної Оксани Макар знайомство з трьома мешканцями Миколаєва - Євгеном Краснощоком, Артемом Погосяном і Максимом Присяжнюком - виявилося фатальним. У ніч на 10 березня нові знайомі зґвалтували дівчину в квартирі одного з них, а після погроз заявити в міліцію застосували силу, винесли в підвал недобудованої будівлі і підпалили. Але навіть після цього Макар залишилася живою. Вранці її стогони почув перехожий, який викликав допомогу. Постраждалій ампутували руку, а пізніше перевезли в Донецький опіковий центр, де вона перенесла ще кілька операцій. 20 днів лікарі боролися за життя Оксани, але врятувати її не вдалося.
Після смерті Макар кримінальну справу проти Краснощока, Погосяна і Присяжнюка перекваліфікували із замаху на умисне вбивство, скоєне з особливою жорстокістю. Представляти інтереси в суді матері загиблої взявся депутат Микола Катеринчук. Він вимагав для звинувачуваних вищої міри покарання. Захист підсудних будувався на сумнівних моральних якостях Оксани, а також халатному ставленні її матері до батьківських обов'язків. За справою Макар стежила не тільки українська громадськість, але і зарубіжна преса. Після тривалих судових розглядів обвинувачених засудили до довічного ув'язнення, 15 і 14 років в'язниці. Обидві сторони вже подали апеляцію на вирок. Більше того, проти матері Maкap висунули звинувачення у залученні доньки в проституцію.
Вибухи у Дніпропетровську
Підривники-самоучки незадовго до проведення в Україні Євро-2012 сколихнули країну серією вибухів. 27 квітня в центрі Дніпропетровська пролунали чотири вибухи, в результаті яких постраждала 31 людина, зокрема, 10 дітей. Як з'ясувалося, саморобні бомби були закладені в бетонні урни. У червні за підозрою в скоєнні терактів затримані четверо осіб: Віталій Федоряк, Лев Просвирнін, Дмитро Рева і Віктор Сукачов. Останній, варто зазначити, викладав політологію у Дніпропетровському університеті.
Як розповіли затримані, своїми діями вони протестували проти "існуючого в Україні способу життя" і хотіли отримати від влади $4,5 млн, тобто 10 центів за кожного мешканця країни. СБУ встановила їх причетність до організації ще трьох терактів, скоєних у жовтні-листопаді 2011 року в Дніпропетровську, Харкові та Запоріжжі. Незабаром справа була передана до суду, який 28 листопада розпочав і донині продовжує оголошувати обвинувальний висновок.
Євро-2012: час великого футболу
П'ять довгих років Україна готувалася провести разом із сусідньою Польщею Чемпіонат Європи з футболу Євро-2012. На будівництві доріг, готелів, спортивних стадіонів, терміналів аеропортів і так далі були задіяні тисячі і тисячі українців. Не все вдалося встигнути. Зокрема, низка магістралей так і залишилися недобудованими, експеримент з придбанням корейських швидкісних поїздів Hyundai для швидкісного руху між містами - досі під хвилею критики.
Судові процеси над лідерами української опозиції не обійшли стороною Євро. Лідери держав-членів ЄС, за винятком президента Польщі, бойкотували футбольне свято. Німецький канцлер Ангела Меркель, незважаючи на те, що збірна Німеччини провела всі матчі групового етапу в Україні, сюди так і не приїхала.
Тим не менше, це не завадило простим уболівальникам відвідати Україну. Як заявив на той час віце-прем'єр Борис Колесніков, за час чемпіонату Україну відвідали майже два мільйони туристів. Вся Україна на три з половиною тижні занурилася у футбольну ейфорію: переповнені фан-зони в містах-учасниках чемпіонату, оздоблені прапорами автомобілі, викликані перемогами і поразками емоції запам'ятаються надовго.
Тут не курять: Україна заборонила куріння в громадських місцях
У травні Верховна Рада прийняла закон, що забороняє курити в громадських місцях. Заборона поширюється не тільки на тютюнові вироби, але також на електронні сигарети і кальян. З 16 грудня охочим закурити в ресторані або ж, приміром, на стадіоні чекає штраф у розмірі від 1000 до 10 тисяч гривень.
В Україні, яка нараховує 8,5 млн курців, закон викликав бурхливу дискусію. Тим не менше, антитютюнова кампанія, що почалася в 1996 році із заборони реклами сигарет на ТБ, дозволила Україні залишити топ-5 списку найкращих країн світу і зайняти в цьому рейтингу 24-е місце.