Павличенко: Думаю, мене хотіли вбити ще в ізоляторі

Дмитро Павличенко, засуджений до довічного ув'язнення за вбивство судді Шевченківського райсуду столиці Сергія Зубкова, дав перше інтерв'ю після масових фанатських акцій на його підтримку.

У столичному Лук'янівському слідчому ізоляторі Дмитро Павличенко відповів на запитання журналіста Газети по-українськи.

- Які у вас були відносини з фірмою Гоойоорд Б. В.?

- Ця фірма з 1995 року скуповує в центрі Києва квартири, переобладнує їх під офіси та здає в оренду. До цього часу скупили близько 30 тисяч квадратних метрів. Бізнес ведуть нелегально. Здають квартири під офіси через посередників, податків не платять. У 2007 році газета Правда України підрахувала, що не сплатили близько мільярда гривень.

- У вашому будинку теж купили?

- Так, 10 з 27 квартир. Я відмовився продавати, тому мене почали пресингувати. П'ять разів влаштовували замахи на життя, сфальсифікували п'ять кримінальних справ, в тому числі і за вбивство судді. Я переконаний, що за смертю Зубкова стоїть саме Гоойоорд Б. В..

- Після знесення частини вашої квартири з неї вивезли майно. Ви намагалися його повернути?

- Я звертався в різні інстанції. Скрізь отримував відповіді, що виконавча служба законно виконувала рішення суду. З моменту відібрання квартири минуло два роки. За цей час Гоойоорд Б. В. надіслав листа, де з нас вимагають 200 тисяч гривень за зберігання наших речей.

- Де ви були в момент затримання?

- У той вечір приїхав додому. У дворі були чоловік 15 міліціонерів. Я підійшов до них, представився, запитав, що сталося. Всі як один мовчки відвернулися. Через годину нам вибили вікна і двері, увірвалися люди в масках. Без розмов скрутили мене й повезли в управління боротьби з організованою злочинністю. Дружину з сином закрили в кімнаті і ще десь годину нишпорили в квартирі. Після обшуку зникли гроші та цінності.

- Що було в управлінні?

- Привезли мене в одних трусах і майці, не дали одягнутися. Завели в якусь кімнату, де було п'ятеро чоловіків. Лаяли, погрожували. Потім відвели до кабінету начальника, де був генерал Олексій Крикун (тодішній начальник столичної міліції. - ГПУ). Він жартував, що я - спритний, так добре вбив Зубкова, що мені потрібно видати нагороду за смерть "негідника". Я кажу, що суддя нічого поганого мені не зробив. Після цього Крикун запропонував угоду: "Ми знаємо, що ти не вбивав, але у тебе не вистачить ресурсів це довести. Тож бери на себе, а ми зробимо так, що отримаєш 10 років і через п'ять вийдеш. Якщо не візьмеш, посадимо довічно і тебе, і дружину, і старшого сина. Молодшого в дитбудинок віддамо".

- Ви погодилися?

- Було дуже важко. Відчував себе беззахисним і пригніченим через те, що якісь негідники в погонах творять свавілля і намагаються знищити сім'ю. Не погодився. На моїй справі поставили червону смужку - "Схильний до суїциду". Думаю, ще в ізоляторі хотіли вбити. Не били, але більше двох діб тримали в кайданах. На сина чинили психологічний тиск. Він же молодий, не має досвіду протистояти. Написали йому сценарій, за яким повинен відтворити злочин. Він все виконав, але протокол не підписав.

- Що було на суді?

- Вся система наших правоохоронних органів і судоустрою спрямована не на встановлення істини, а на осуд людини. Суддя схилялася в бік звинувачення, відповіді свідків трактувала на свій розсуд.

- Свій вирок прогнозували?

- У мене не було підстав навіть подумати, що мені оголосять довічне, а синові - 13 років. Коли вислухав, стало смішно. Суддя Бондаренко зачитала, що "довічне ув'язнення - це саме той термін, який необхідний для Павличенка для його виправлення". Я зрозумів, що моя справа замовлена. Вирок - це не помилка суду, а спрямована проти мене акція.

- Вас підтримали фанати київського Динамо.

- Дізнався про це, коли переводили в одиночну камеру. Конвоїр сказав, що фанати Динамо проводять під СІЗО акцію на нашу підтримку, тому мене і сина треба ізолювати, щоб нічого не сталося.

- Син давно захоплюється футболом?

- Сергія я привів у футбольну школу Динамо в 6 років. У нього був дуже хороший тренер. Син мав великі перспективи, але через травми в 16 років припинив тренуватися і став фанатом. Про своїх друзів розповідав, але я з ними не знайомий.

- Вас порівнюють з політв'язнями.

- До політв'язнів себе не відношу, але наша справа має політичний характер. Події свідчать про високий ступінь недовіри до правоохоронної системи, судоустрою, влади. Люди бачать, що таке свавілля може трапитися з кожним, ми всі - беззахисні.

- Які умови в ізоляторі?

- Розповім про них трохи згодом, коли вийду звідси.

- Що робите?

- Мене підтримує суспільство, я не впадаю в депресію, сподіваюся на краще життя, яке у нас вкрали. Постійно думаю про дружину і дітей. Перебування за ґратами за не скоєний злочин дуже пригнічує. В одну мить мою сім'ю позбавили всього. Ув'язнені довічно не мають права на тривалу зустріч з рідними.

- Якби можна було повернути час, що б ви зробили?

- Зробив би все, щоб дружина і діти жили в іншій, цивілізованій країні.

Нагадаємо, 21 березня 2011 року був убитий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Сергій Зубков. За підозрою у скоєнні цього злочину був затриманий Дмитро Павличенко та його син Сергій, однак вони не визнали своєї провини.

2 жовтня 2012 року Голосіївський районний суд міста Києва прийняв вирок, згідно з яким Дмитро Павличенко був засуджений до довічного ув'язнення, а його син Сергій - до 13 років позбавлення волі.

25 листопада в Києві кілька тисяч людей взяли участь в акції на підтримку сім'ї Павличенків, протестуючи проти неправомірного, на їхню думку, рішення суду. Футбольні фанати українських та європейських клубів одноголосно висловили підтримку сім'ї Павличенків.

За матеріалами: Gazeta.ua