Бюджетний обвал у США: а що, як до 1 січня не домовляться? - ВВС Україна

Після майже двох років гра у бюджетні "кішки-мишки" між президентом Бараком Обамою та республіканцями у Конгресі США добігає кінця.

У 2011 році адміністрація Обами намагалася підвищити дозволений обсяг американських державних запозичень - "боргову стелю".

Проте суперечки із республіканцями щодо ліміту державних запозичень призвели до , який полягав в автоматичному скороченні видатків та підвищенні податкових ставок, які мали набути чинності 31 грудня у випадку, якщо до того часу не досягнуть ширшої домовленості.

Це явище дістало назву "бюджетного обвалу", і його час невпинно наближається.

Якими ж можуть бути сценарії у випадку, якщо "бюджетний обвал" таки відбудеться?

Варіант 1: жодної угоди не досягли

Від 1 січня термін податкових пільг, запроваджених ще адміністрацією Джорджа Буша-молодшого, витікає, і водночас настає час величезних скорочень бюджетних видатків. Сумарний ефект від першого та другого складає близько 607 мільярдів доларів.

Зокрема, йдеться про:

Звісно, це не призведе до катастрофи, але з часом матиме дуже болісні наслідки для американської економіки, яка нині перебуває у стані одужання від кризи, і все ще є дуже слабкою. Багато оглядачів кажуть, що наслідки "бюджетного обвалу" можуть коштувати американській економіці до 4-5% ВВП.

Крім того, безробіття, рівень якого зараз становить 8%, може знову почати зростати, адже бізнес, який на тлі не надто рожевого майбутнього буде змушений платити більше податків, знову відновить скорочення працівників.

Голова американського центробанку Бен Бернанке заявив, що досягнення "бюджетного обвалу" означатиме "повернення назад, до рецесії". Президент Обама також говорив про це дещо раніше.

Бюджетний комітет Конгресу передбачає, що у випадку, якщо політики не зможуть домовитися щодо вирішення проблеми "бюджетного обвалу", у 2013 році безробіття в США зросте до понад 9%.

Економіст JP Morgan Майкл Феролі вважає, що американська економіка може втратити до 550 мільярдів доларів у випадку "бюджетного обвалу", а в американському Інституті з податкової політики підрахували, що річні податкові платежі середнього американця зростуть на 3,5 тисячі доларів. Причому супербагатії платитимуть на 120,5 тисяч доларів більше податків, тоді як податкові відрахування найменш забезпечених зростуть на 412 доларів.

Ще одна рецесія найбільшої економіки світу матиме дуже погані наслідки для решти світу, де і без того вистачає проблем.

Але чи означають скорочення видатків та підвищення податків те, що уряд США залишиться без грошей?

Ні. Але 31 грудня США досягнуть "боргової стелі" - граничного рівня боргу, який може позичати уряд. Наразі він становить 16,394 трильйона доларів.

Утім, як заявив міністр фінансів США, казначейство може "здійснити маневр", аби вивільнити 200 мільярдів доларів на покриття боргу. Зазвичай такої суми вистачає приблизно на два місяці. Відтак, день коли в американського уряду закінчаться гроші, також невпинно насувається.

Під час останнього клінчу у переговорах щодо "боргової стелі" рейтингова агенція Standart&Poor's вперше в історії знизила першокласний кредитний рейтинг країни із рівня ААА до АА+. Згодом знизитися можуть і інші рейтинги.

Утім, думка рейтингових агенцій не є визначальною, коли йдеться про долю найпотужнішої економіки світу.

Фактично, американський державний борг навіть подорожчав впродовж останніх місяців боргового і бюджетного протистояння. Частково це можна пояснити сподіваннями на те, що "бюджетного обвалу" таки вдасться уникнути, але більшою мірою це пояснюється тим, що США і надалі залишаються країною із найпотужнішою економікою і вважаються найбезпечнішим місцем для бізнесу.

США - це рай для інвесторів, особливо, коли решта світу має проблеми. І зараз, коли темпи зростання є низькими, а Європа намагається впоратися із борговою кризою та рецесією, і в інші часи, коли всіх цих проблем немає. США наразі є "найменшим злом" у світі, як про це написав один із оглядачів у Bloomberg.

Саме це є однією із причин того, що за збільшення бюджетного дефіциту та слабкого економічного зростання, американський долар залишається досить міцним порівняно із валютами інших країн. Наприклад, 27 грудня курс долара до японської йєни сягнув дворічного максимуму.

І, знову ж таки, світові фінансові ринки відреагували падінням на останні бюджетні суперечки у США. Очевидно, що це повториться і в січні, особливо, якщо американський уряд впритул наблизиться до "безгрошів'я".

Варіант 2: сторони знайшли компроміс

Президент Обама запропонував республіканцям кілька варіантів компромісу із єдиною умовою - ставки податків для найбагатших мають зрости.

Раніше він наполягав, що більші податки мають платити ті, хто заробляє понад 250 тисяч доларів, але згодом погодився на те, аби цю межу підвищили до 400 тисяч доларів на рік.

Він також запропонував змінити методику, згідно із якою розраховується прожитковий мінімум для певних категорій громадян, які отримують бюджетну допомогу, зменшити державні видатки на систему охорони здоров'я, а також закликав до дворічного подовження терміну дії "боргової стелі". Але всі ці пропозиції були відкинуті.

Спікер палати представників, республіканець Джон Бонер запропонував, аби податки були підвищені лише для тих, чиї доходи перевищують 1 мільйон доларів. Але цей варіант компромісу не сприйняли навіть його однопартійці.

Цілком можливо, що нині, коли багато поміркованих республіканців сприймають ідею підвищення податків, а президент Обама отримав переконливу перемогу на президентських виборах, досягнуть якогось тимчасового компромісу, що поєднав би політично прийнятний бюджет із відтермінуванням підвищення "боргової стелі".

У цьому випадку все залежатиме від того, яким буде термін дії цього компромісу. Якщо він триватиме наступні два роки, то це на певний час заспокоїть фінансові ринки і відтермінує чергові бюджетні суперечки до наступних проміжних виборів у США.

Неясним також залишається і можливий вплив конкретних умов компромісу на економіку. Підвищення податків, як виглядає, матиме менш серйозні наслідки, ніж скорочення бюджетних видатків, але, знову ж таки, все залежатиме від того, які статті і на скільки скорочуватимуть.

Наприклад, цілком можливо, що остаточна угода передбачатиме скорочення певних соціальних видатків чи пільг, які, своєю чергою, відіб'ються на споживчих витратах американців. Так само матимуть свої наслідки і зміни у податку на приріст капіталу.

З іншого боку, у Палаті представників Конгресу залишається досить багато республіканців, які взагалі не сприймають ідею будь-якого підвищення податків.

Варіант 3: досягли "широкої всеохопної угоди"

Для цього потрібно, аби вороже налаштований до президента Обами Конгрес, погодився на співпрацю, оскільки будь-яка угода має бути схвалена обома палатами парламенту, і підписана президентом.

"Широка всеохопна угода" могла б стати наріжним каменем довготермінового вирішення проблеми "боргової стелі" та початком подолання проблеми величезного державного боргу США. Але її настільки не очікують на даному етапі, що у випадку її ухвалення фінансові ринки просто підстрибнуть.

Реалізація подібного варіанту вимагає щось на кшталт скорочення державного боргу на 4-5 мільярдів доларів впродовж наступних 10 років - така угода могла б об'єднати республіканців та демократів у подоланні проблеми боргу та дозволила б уникнути перманентних політичних баталій довкола бюджету кожні два роки.

Але що із цієї можливої "широкої угоди" готові сприйняти пересічні американці?

Згідно із останніми соціологічними опитуваннями, громадяни США готові погодитися на підвищення податків, скорочення видатків на державні послуги та оборону, але вони виступають за збереження Medicare та соціального забезпечення.

Ясно, що це не обговорюється.

Проте саме така угода і саме такий масштаб скорочення американського державного боргу впродовж наступного десятиріччя є тим, на що всім, хто стежить за суперечками двох найпотужніших політичних сил у США, хочеться сподіватися.

Джерело: ВВС Україна