Корреспондент: Мис доброї надії. Економічна криза в ЄС спричинила потужну міграцію європейців до Німеччини
Криза, що триває в ЄС, стала причиною великого переселення народів всередині блоку. Безробітні іспанці, греки та португальці вивчають німецьку і пакують валізи, щоб їхати в успішну Німеччину, пише Інна Прядко у №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року.
Нинішнім літом 28-річна іспанка Патрісія Санчес Віллена, біолог за освітою, перебралася разом зі своїм бойфрендом з рідної Малаги в Берлін. Тут молода пара сподівається знайти порятунок від безробіття, жертвами якого стали вже рівно половина молодих іспанців – втім, така сама ситуація і в Греції.
Санчес Віллена розповідає Корреспонденту, що була б рада залишитися в рідній країні, але знайти роботу в Іспанії їй так і не вдалося.
"Мій друг – інженер, у нього також немає досвіду роботи, а Німеччині потрібні інженери, ось чому ми вибрали цю країну", – пояснює іспанка. Хоча працевлаштуватися на новому місці пара поки що не змогла.
Загалом потік мігрантів в найсильнішу економіку ЄС за перше півріччя 2012 року зріс на 15% і досяг 500 тис. осіб. Це наймасовіше переселення у ФРН з
середини1990-х років
Тільки за першу половину 2012 року з Іспанії в Німеччину емігрувало близько 11,5 тис. їхніх співвітчизників – на 53% більше, ніж роком раніше. А загалом потік мігрантів в найсильнішу економіку ЄС за перше півріччя зріс на 15% і досяг 500 тис. осіб. Це наймасовіше переселення у ФРН з середини 1990-х років.
Основну частину приїжджих, близько 300 тис. осіб, склали емігранти з інших держав ЄС – причому європейців прибуло на чверть більше, ніж роком раніше. Найбільш помітний приріст за півроку, крім іспанців, показали інші глибоко уражені кризою європейські країни: португальців приїхало на 53% більше, ніж у минулому році (6 тис.), а греків – на цілих 78% (15,7 тис.). А найчисленнішою групою мігрантів виявилися поляки: за перше півріччя в сусідню ФРН перебралися 89 тис. осіб.
"Головна мотивація [емігрантів з інших країн ЄС] – це, звичайно, брак робочих місць, а також зниження зарплат в їхніх рідних країнах на тлі [широких] можливостей для працевлаштування та кращих зарплат в Німеччині", – пояснює Франк Дювель, провідний дослідник Центру міграції, політики та суспільства при Оксфордському університеті, а також Центру європейських досліджень Бременського університету (Німеччина).
ФРН залишається острівцем надійності протягом усіх років економічної кризи, що вирує в ЄС. У той час як в листопаді, після двох кварталів спаду ВВП, єврозона увійшла в рецесію вдруге після 2009 року, Німеччині вдалося зберегти зростання ВВП, яке проте сповільнилося до 0,2%.
Порятунок потопельників
Коли іспанський інженер-електрик Лукас з міста Сан-Себастьяна, який просив не називати його прізвище в пресі, виявив у місцевій пресі відкриту вакансію за фахом у німецькому офісі однієї з компаній, він поспішив відправити резюме.
У Штутгарті, де тепер живе 26-річний Лукас, його зарплата з вирахуванням податків становить близько 2,2 тис. євро – на 400 євро більше, ніж удома. Щоправда, визнає інженер, в його рідній Країні Басків, одному з найбільш заможних регіонів Іспанії, ситуація з працевлаштуванням не є такою плачевною, як по всій країні, де багато його однолітків зовсім зневірилися знайти роботу.
"Якщо б я був іспанцем [а не баском], вважав би, що мені страшно поталанило", – зазначає Лукас.
Така безвихідь штовхає до еміграції насамперед молодих людей, більш освічених і мобільних, ніж старше покоління. Вони і складають основну частину тих, хто переїжджає до Німеччини з інших країн ЄС, пояснює Вера Ханевінкль, експерт Інституту міграції та міжкультурних досліджень при Оснабрюкському університеті (Німеччина).
Найбільше шансів знайти тепле місце на німецькому ринку праці – в інженерів всіх штибів і рівнів, а також медиків, фахівців у галузі математики, інформаційних технологій і природничих наук
За словами Ханевінкль, найбільше шансів знайти тепле місце на німецькому ринку праці саме у таких, як Лукас, – інженерів всіх штибів і рівнів, а також медиків, фахівців у галузі математики, інформаційних технологій і природничих наук.
При цьому, додає експерт, їхні шанси реалізуватися в Німеччині залежать насамперед від рівня кваліфікації та знання німецької мови. Цю закономірність нещодавно перевірив на собі 26-річний португалець Андрес Гонсалвіс, який не отримав вищої освіти.
У минулому році Гонсалвіс, зневірившись знайти роботу на батьківщині, вирушив до Німеччини, де кілька місяців працював робітником на заводі автомобільної компанії Daimler. Він отримував 800 євро на місяць за 40-годинного робочого тижня.
"Я познайомився з двома португальцями, інженерами компанії Bosch, – вони заробляли близько 3,5 тис. євро на місяць, – порівнює Гонсалвіс. – Тому зарплата кваліфікованого співробітника дуже відрізняється".
Невдоволення заробітком і той факт, що дівчина Гонсалвіса навідріз відмовилася перебиратися до нього в Німеччину, зробили свою справу: після закінчення контракту він повернувся на батьківщину.
Більшість нинішніх мігрантів з країн ЄС, що борються за виживання, – швидше довгострокові, ніж тимчасові переселенці
Однак більшість нинішніх мігрантів з країн ЄС, що борються за виживання, – швидше довгострокові, ніж тимчасові переселенці, вважають аналітики. Саме тому їхня хвиля хлинула у ФРН лише зараз, а не з першими болючими ударами кризи.
По-перше, пояснює Дювель, між економічними потрясіннями й еміграцією завжди спостерігається розрив у декілька років. Люди змушені витрачати час на підготовку до переїзду – вчити мову, готувати документи для підтвердження своєї кваліфікації, а також заздалегідь шукати роботу в чужій країні.
"Курси німецької в Іспанії, Італії та Греції зараз переповнені, що підтверджує прагнення людей до подальшої еміграції", – розповідає Дювель.
Через зростання попиту ці курси за останній час ще й помітно зросли в ціні, доповнює його Санчес Віллена. Вирішивши виїхати до Німеччини, вона і її друг два роки підробляли в рідній Іспанії вчителями, щоб зібрати кошти на вивчення німецької і на життя в новій країні після переїзду.
До того ж нинішній потік європейських мігрантів у ФРН підживлюють й об'єктивні причини, додає Томас Лібіх, експерт департаменту міжнародної міграції з Організації економічного співробітництва і розвитку, що об'єднує найсильніші економіки світу.
У 2011 році Німеччина останньою з членів ЄС відкрила свій ринок праці для восьми східноєвропейських країн, що приєдналися до Євросоюзу у 2004 році
Лібіх нагадує, що лише у 2011 році Німеччина останньою з членів ЄС відкрила свій ринок праці для восьми східноєвропейських країн, що приєдналися до Євросоюзу у 2004 році.
Тепер громадяни Чехії, Словаччини, Польщі, Словенії, Угорщини та трьох країн Балтії можуть шукати роботу у ФРН без спеціального дозволу на працевлаштування, і це підштовхнуло громадян економічно успішної Польщі до переїзду в ще більш стабільну Німеччину.
Що ж стосується Іспанії, Португалії та Греції, додає Лібіх, то жителі цих країн у 2009 році напевно не очікували такої затяжної кризи, яка лише поглиблюється і змушує їх емігрувати сьогодні.
Приїжджаючи в Німеччину, південноєвропейські переселенці на свої очі переконуються в різниці менталітетів, яку нерідко називають однією з головних причин стійкості німецької економіки на тлі краху півдня
До слова, приїжджаючи в Німеччину, південноєвропейські переселенці на свої очі переконуються в різниці менталітетів, яку нерідко називають однією з головних причин стійкості німецької економіки на тлі краху півдня.
"Найскладніше мені було звикнути до способу життя в Німеччині, – розповідає Гонсалвіс. – Все дуже організовано, стільки правил! Не відчуваєш себе вільним, як ніби хтось постійно стежить за тобою".
А ті, кому вдалося обжитися в Німеччині, не скупляться на компліменти на адресу держави. 41-річний грек Нікос Каламакіс, який уже майже рік живе в баварському Траунштайні, хвалить прозорість німецького законодавства, яка вразила його після грецької бюрократії.
Колишній співробітник національного банку Греції, Каламакіс перший час після переїзду підробляв на будівництві, а тепер відкрив власний бізнес й імпортує фрукти зі своєї теплої батьківщини, яка бідує.
На запитання про різницю в доходах він відповідає з усмішкою: "У Німеччині платять дуже добре, від восьми-дев'яти євро на годину. А в Греції ... Ви спочатку знайдіть роботу в Греції".
Міграційний пункт
Головною переможницею у сформованій ситуації експерти в один голос називають Німеччину, яка за населення, яке старіє, не встигає забезпечити розвиток економіки власними кадрами. Так, у 2011 році в країні було зафіксовано рекордно низький рівень народжуваності, мінімальний з 1946 року.
За рахунок свіжого припливу кадрів з інших держав ЄС Німеччина має чудовий шанс утримати стабільність і приріст своєї економіки
Водночас за рахунок свіжого припливу кадрів з інших держав ЄС країна має чудовий шанс утримати стабільність і приріст своєї економіки, вважає Жан-Мішель Лафлер, фахівець із внутрішньоєвропейської міграції з Центру етнічних та міграційних досліджень Льєжського університету (Бельгія).
По суті, держава отримує кваліфіковану робочу силу, не витрачаючи кошти на її навчання, каже експерт про головну перевагу нинішньої тенденції для Німеччини.
Офіційний Берлін всіляко заохочує залучення таких переселенців, нагадує Дювель, відкриваючи представництва з набору спеціалістів у країнах ЄС та за його межами.
При цьому опитані Корреспондентом дослідники сходяться на думці: нова хвиля мігрантів з ЄС не викликає у німців такої антипатії і зростання антиєвропейських настроїв, як, наприклад у Франції або Великобританії. Туманний Альбіон за останні роки помітно знизив квоти навіть для іноземних студентів, а прем'єр-міністр країни Девід Кемерон заявив, що готовий провести референдум про вихід з ЄС.
"Німеччина досі залишається у виграші від європейської інтеграції, німці розуміють і цінують це", – зазначає Дювель. Тим більше що працевлаштовані поляки, іспанці і португальці, які складають у Німеччині більшість приїжджих, не викликають такого відторгнення та упередженості, як, наприклад, африканські мігранти, продовжує думку Лафлер.
Дювель також наводить приклад США, Канади та Австралії, розквіту яких свого часу допомогли саме хвилі мігрантів. Сьогоднішню Німеччину Дювель ставить в один ряд з Бразилією і Туреччиною, наголошуючи, що ці країни в найближчі роки вибудовуватимуть своє зростання на боротьбі за залучення талантів.
Тим часом Лафлер визнає: нинішній період внутрішньоєвропейської міграції дійсно свідчить про поглиблення нерівності серед країн – членів ЄС. Якщо ситуація в південних державах не поліпшиться у найближчі п'ять-десять років, вони назавжди втратять молодих фахівців, які до того часу обзаведуться сім'ями і житлом за кордоном, міркує експерт.
У далекій перспективі міграція посприяє вирівнюванню дефіциту і надлишку робочої сили в ЄС, а також зміцнить образ безбар'єрної Європи
З іншого боку, додає оптимізму Дювель, у далекій перспективі міграція посприяє вирівнюванню дефіциту і надлишку робочої сили в ЄС, а також зміцнить образ безбар'єрної Європи.
"Криза може змінити для людей сприйняття світу і зробити безмежну мобільність звичною в їхньому світогляді", – прогнозує експерт.
***
Цей матеріал опубліковано в №51 журналу Корреспондент від 28 грудня 2012 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.