Фаріон, Матіос і Яворівський пропонують встановити порядок вживання української та інших мов

Народні депутати України Володимир Яворівський (фракція Батьківщина), Марія Матіос (УДАР) і Ірина Фаріон (Свобода) пропонують Раді ухвалити закон Про функціонування української мови як державної і порядок вживання інших мов в Україні.

Йдеться про проект закону № 1233, який був зареєстрований у парламенті 10 січня.

Згідно з законопроектом, "будь-яка інша мова, яка застосовується в Україні, окрім української мови як мови титульної нації і мов інших корінних народів України, для цілей цього закону є іноземною мовою".

Дія закону, в разі його прийняття, не поширюватиметься на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.

Мови нацменшин

У законопроекті передбачено, що мовою національної меншості України є іноземна мова, яку громадяни України, які не є українцями за своїм етнічним походженням, історично і протягом багатьох поколінь використовували в Україні як свою рідну мову. Крім того, регіональною (міноритарною) мовою в Україні є мова, яка відрізняється від української і яка традиційно використовувалася у межах території України громадянами України, які складають кількісно меншу групу, ніж інше населення України. Діалекти і говір української мови, а також мови мігрантів не є регіональними (міноритарними) мовами.

У документі передбачено, що "спроби введення офіційної багатомовності на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, направленими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовного розколу країни, а також порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України".

У законопроекті передбачене обов’язкове вільне володіння українською мовою і підтвердження необхідного рівня володіння нею для того, щоб громадянин України обійняв посаду, зокрема, Президента України; члена Кабінету міністрів; Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення; члена Вищої ради юстиції; члена Центральної виборчої комісії; суддів; державного службовця.

Наголошується, що рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови.

Складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, здійснюється в центрі української мови.

Також передбачено складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для придбання громадянства України.

Також передбачено, що у місцевостях традиційного поселення осіб, які належать до національної меншості і чисельність яких складає не менше 50% членів общини села, селища або міста районного значення, орган місцевого самоврядування використовує разом з українською мову національної меншини або регіональну (міноритарну) мову для складання нормативно-правових, нормативно-розпорядливих актів, внутрішніх актів, які регулюють їхню діяльність, для діловодства і документообігу.

Порядок вживання мови національної меншості або регіональної (міноритарної) мови поширюється на комунальні підприємства, установи і організації, інші суб’єкти господарювання комунальної форми власності такого органу.

Визначається, що мовою засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах і організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності є українська мова. У випадку якщо організатор засідання, заходу чи зустрічі вважає, що мовою засідання, заходу чи зустрічі має бути іноземна мова, він забезпечує переклад українською мовою. Визначено, що мовою судочинства в Україні є українська мова.

Друковані ЗМІ

Видання друкованих засобів масової інформації, заснованих громадянами України і юридичними особами, зареєстрованими в Україні, здійснюється українською мовою. У випадку якщо засновник друкованого засобу масової інформації має намір разом з українською мовою застосувати для його видання іноземну мову, то наклад іноземною мовою не може перевищувати 15% від загального накладу друкованого засобу масової інформації. Іноземна мова може бути використана для видання друкованого засобу масової інформації, якщо більшість його засновників є іноземцями, які постійно проживають на території України.

Відмова у наданні українською мовою інформації про товари і послуги з боку суб’єктів господарювання усіх форм власності має наслідком накладення штрафу на службових осіб і працівників - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями і друкованими засобами масової інформації - має наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку застосування української мови під час культурних і спортивних заходів - має наслідком накладення штрафу на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Також передбачене внесення змін до Закон України Про Регламент Верховної Ради України, який передбачає, що оратор, який не володіє державною мовою, може виступати іншою мовою, а переклад його виступу українською мовою забезпечує апарат Верховної Ради.

Як повідомлялося, у Раді також зареєстрований законопроект про внесення змін до закону Про основи державної мовної політики. Його автори Павло Балога (Партія регіонів), Віктор Балога і Василь Петьовка (обидва - позафракційні) пропонують розробити тести на знання української мови, які повинні будуть здати усі претенденти на посади державних службовців.