Нацбанк стурбований збереженням депозитів українців - Ъ
Зростання вкладів громадян в портфелях банків викликає тривогу з боку НБУ. Регулятор планує вимагати нарощування капіталу установ зі статусом ощадних. Це стане проблемою для багатьох банків, у яких немає альтернативних джерел фондування, пише газета Коммерсант-Украина в статті
Повідомляється, що таким банкам доведеться знижувати ставки за депозитами або згорнути бізнес в Україні.
У розпорядженні видання опинився проект рішення НБУ, за яким вимоги до банків зі статусом спеціалізований ощадний значно посиляться. До таких відносяться установи, в пасивах яких не менш як 50% складають депозити фізосіб (незалежно від типу активів). У документі пропонується заборонити включати в категорію пасивів банку кредиторську заборгованість за операціями з фінінструментами.
Іншим пунктом планується ввести новий економічний норматив Н3-1 для недержавних ощадбанків. Він повинен розраховуватися зі співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань установи. Для банків, де депозити громадян становлять 50-60% пасивів, Н3-1 повинен становити не менш ніж 15%, для тих, у кого частка населення 60-70%, - від 20%, з часткою, що перевищує 70%, - норматив від 25%. "Ця постанова підготовлена з метою посилення захисту вкладників банків, в яких вклади населення складають більш ніж 50% їх пасивів", - повідомили у відомстві Ігоря Соркіна.
Тим не менше, регулятор відмовився надати виданню поточний список банків зі статусом ощадний. Спочатку розкриття подібного переліку було досить болючим для банківської системи, оскільки багато таких банків після отримання статусу опинялися на межі банкрутства. Нагадаємо, що після визначення 13 банків ощадними Нацбанк ліквідував половину з них: Гарант, Європейський банк розвитку та заощаджень, Інтерконтинентбанк, Київський універсальний банк, Столицю, Укрпромбанк. Однак, така закономірність не є правилом, і низка ощадних банків успішно працюють і зараз.
За нинішнім законодавством, установа вважається ощадною після того, як частка депозитів населення протягом 30 днів поспіль в середньому перевищує 50% її пасивів. Тоді банку доводиться виконувати підвищені нормативи. Однак, зі зменшенням частки депозитів банк автоматично втрачає статус.
Станом на 1 жовтня 2012 року (остання офіційна звітність) таких установ виявилося п'ять: Платинум Банк, Експрес-Банк, Ідея Банк, Метабанк, Промекономбанк. На грані (з часткою пасивів трохи менш ніж 50%) - депозити фізосіб ще дев'яти великих і дрібних установ: ПриватБанку, ВіЕйБі Банку, Київської Русі, Таврики, банку Демарк, Меркурія, Акцент-банку, Українського фінансового світу і Європромбанку. Тим не менше, з рішенням виключити з пасивів операції з фінансовими інструментами перелік ощадних банків може зрости в кілька разів.
Гендиректор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер надіслала в Нацбанк листа, де назвала проект регулятора антиконституційним і дискримінаційним щодо комерційних банків. "Запропонована норма створює нерівні умови діяльності для 97% банків України, дискримінуючи їх за формою власності", - наголосила вона. Вона також зазначає, що банки не можуть збільшити норматив адекватності капіталу в короткі терміни через відсутність відповідних ресурсів.
Банкіри нарікають, що для виконання нормативів, їм доведеться різко знизити процентні ставки за депозитами, стимулюючи таким чином відплив вкладників, і втратити статус ощадних. Крім того, фінансисти погрожують закрити бізнес. "Очевидно, що чергове посилення тиску на банки призведе до згортання інвестицій та виведення коштів іноземних інвесторів з України. Власне, це і так відбувається практично щодня", - заявив топ-менеджер одного ощадного банку з іноземним капіталом.
Раніше повідомлялося, що Національний банк України зумів переконати населення зберігати кошти у гривні.