Газпром оскаржить перемогу Чехії в суді щодо умови "бери або плати"

Російський експортний монополіст Газпром 8 січня 2013 року звернувся в Торговий суд Відня з позовом щодо скасування винесеного 4 жовтня 2012 року арбітражного рішення щодо спору з чеською компанією RWE про невиконання умови "бери або плати" в договорі на постачання газу до Чехії.

Приводом для скасування називається "суперечність винесеного арбітражного рішення публічному порядку", а саме: неправильне застосування арбітражем імперативних норм європейського конкурентного права, через яке вказане рішення суперечить праву Європейського Союзу. Торговий суд Відня у даному випадку є компетентним інститутом, який може скасувати рішення арбітражу, винесене на території Австрії.

"Умови доповнення до контракту, які арбітраж визнав дійсними у жовтні минулого року, від моменту приєднання Чехії до ЄС порушують європейське законодавство про конкуренцію, а саме ст. 101 Договору про функціонування ЄС. Рішення арбітражу має явну антигазпромівську спрямованість і змушує Газпром експорт діяти у протиріччі до європейського законодавства", - наголошується в повідомленні монополіста.

Нагадаємо, що RWE не знайшла з Газпромом компромісу з приводу перегляду контрактів.

Компанії ініціювали судові процеси у європейських арбітражах. Так, у Віденському арбітражі у RWE та Газпрому відбувається розгляд щодо перегляду умов контракту на постачання газу. У жовтні Газпром програв арбітраж із чеським підрозділом RWE - RWE Transgas - з приводу стягнення з останньої авансових платежів за газ, не відібраний у рамках контрактів "бери або плати". Сума позову перевищувала $ 500 млн.

Нагадаємо, що RWE Transgas є ключовим партнером ТОВ Газпром експорт у Чехії. Чинні угоди на постачання газу до Чехії та на транспортування газу через чеську територію були підписані у 1998 і 1999 роках відповідно, а у 2006 році пролонговані до 2035 року з обсягом поставки до 9 млрд куб. м на рік та обсягом транспортування газу до 30,5 млрд куб. м на рік.

Раніше повідомлялося, що російський газовий монополіст Газпром запропонував за грецьку державну газову компанію DEPA 1,9 млрд євро, викликавши невдоволення влади США.