Корреспондент: Трудівники світу. Україна увійшла до п’ятірки країн із найбільшими заробітками фрілансерів
Силами IT-фахівців та інших професіоналів Україна увійшла до п'ятірки країн, де особливо добре заробляють фрілансери. За якісний труд іноземні компанії перераховують вільним від офісів співвітчизникам мільйони доларів, пише Кароліна Тимків у №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року.
Українці Мирослав Галаван і його дружина Олена Зискіна заробляють на життя, розробляючи інтерфейси для мобільних телефонів і веб-додатки. Зі своїми замовниками, переважно зі США і Європи, пара спілкується виключно по імейлу і Skype. І нових клієнтів вони знаходять знову-таки через спеціальні інтернет-ресурси – фріланс-біржі.
"Іноземцям [на відміну від багатьох українських роботодавців] не доводиться пояснювати, чому за роботу дизайнера треба платити, а за якісну роботу – платити дорого", – пояснює Галаван, чому він віддає перевагу зарубіжним роботодавцям, хоча суми своїх гонорарів не називає.
За оцінкою експертів, у фахівців такого рівня місячний дохід за рахунок іноземних пропозицій може коливатися від кількох тисяч доларів до $ 10-12 тис., тоді як зарплата IT-фахівця у вітчизняній компанії зазвичай не перевищує $ 1,0-1,5 тис.
Українці хочуть працювати на за кордон не лише заради довгого долара: фріланс дозволяє жити в будь-якій країні світу
Крім того, поки що слабо розвинена IT-сфера в Україні, яка хоч і зростає, але не в змозі забезпечити талановитих програмістів достатнім фронтом робіт і дати їм можливість заробити. Втім, українці хочуть працювати на за кордон не лише заради довгого долара: фріланс дозволяє жити в будь-якій країні світу, зазначають Галаван і Зискіна, які самі тимчасово осіли в теплому Таїланді.
Число українців, які не бажають бути прив'язаними до місця в офісі і монотонного робочого графіка, стрімко зростає. Про це свідчать дані elance.com, найбільшої міжнародної біржі фрілансу, де в листопаді 2012 року зареєструвалися 738 працівників з України – удвічі більше, ніж за той самий період 2011-го. Загалом на сайті можна знайти 11,4 тис. співвітчизників. Левова частка їх – фахівці IT і веб-дизайну. На вільних хлібах пасуться також копірайтери, перекладачі, фінансисти, розробники промислового виробництва і маркетологи.
Українські фахівці за минулі п'ять років заробили понад $ 38,2 млн, вийшовши за цим показником на четверте місце
"Вільні художники" з України затребувані на світовому ринку. За підрахунками elance.com, що забезпечує замовленнями 1,8 млн людей на планеті, українські фахівці за минулі п'ять років заробили понад $ 38,2 млн, вийшовши за цим показником на четверте місце, поступившись лише США ($ 166,2 млн), Індії ($ 165 млн) і Пакистану ($ 39,9 млн).
Успіх вітчизняних фрілансерів експерти пояснюють, з одного боку, їхньою високою кваліфікацією, а з іншого – тим, що послуги мережевих гастарбайтерів коштують іноземним замовникам на 30-40% дешевше, ніж праця фахівців зі США і Євросоюзу. І навіть з урахуванням цього закордон пропонує українцям незрівнянно більше можливостей для гарного заробітку, ніж батьківщина.
"Насправді у фріланс йдуть, щоб більше заробити, тому що в цій сфері така можливість існує", – резюмує Володимир Білановський, віце-президент компанії у сфері IT-рішень для індустрії логістики CargoWise.
Вільні каменярі
Більше десяти років 31-річний киянин Віталій Горборуков розробляє сайти та логотипи для іноземних компаній, не виходячи з дому. Останні чотири роки він активно співпрацює із замовниками зі США та Росії.
І хоча Горборуков знає їх лише заочно, він добре вивчив особливості національних підходів до роботи. "В американців не можна зривати дедлайн, інакше буде серйозний конфлікт, тоді як росіяни поставляться до цього з розумінням", – ділиться українець.
Денис Перфільєв, з не меншим досвідом фрілансу, ніж у Горборукова, створив на замовлення понад 1 тис. проектів різної складності та вартості. Його профіль – веб-дизайн, графічний дизайн і розробка флеш-банерів.
Найшвидше щедрих роботодавців можна знайти на біржі free-lance.ru, радить Перфільєв. "Головне обзавестися платним аккаунтом pro, – уточнює він. – Замовники серйозніше ставляться до таких виконавців".
Через сайт компанія укладає договір з фрілансером, в якому прописуються вимоги до проекту, визначаються терміни його виконання і резервуються гроші для оплати праці
Через сайт компанія укладає договір з фрілансером, в якому прописуються вимоги до проекту, визначаються терміни його виконання і резервуються гроші для оплати праці, описує звичайну схему співпраці Перфільєв.
"Коли робота виконана, ти завантажуєш готовий файл, і замовник або приймає його відразу, або просить щось підкоригувати, – продовжує киянин. – У кінці на твій рахунок перераховуються зарезервовані гроші". Всі спірні моменти між сторонами розглядає адміністрація біржі.
Зискіна, що спеціалізується на веб-дизайні, шукає замовників не тільки на біржах, але й на профільних порталах – наприклад, на американському сайті для дизайнерів 99designs.com.
Одна з останніх успішних розробок Зискіної – логотип штатівської компанії з виробництва одягу для гольфу Melodious Enterprises. Він лаконічний – зображує два яскравих м'ячика. Співпрацею залишилася задоволена як сама українка, так і глава компанії Мелоді Салех.
"Я знайшла фахівця [Зискіну] після невеликого листування. Незважаючи на величезну відстань, ми відмінно один одного зрозуміли", – зазначає Салех. Причому американку не цікавила національність кандидата, а лише його професіоналізм та оперативність.
До слова, на одне замовлення, виставлене на біржі, можуть претендувати до 50 виконавців, ділиться спостереженням 30-річна журналістка Жанна Кісуніна, яка заробляє на життя перекладом документальних фільмів і написанням статей у журнали Росії, Білорусі, Вірменії, Чехії, Канади і США.
"Тому доводиться якось виділятися, нарощувати рейтинг і позитивні відгуки, щоб вибрали саме тебе", – додає вона.
Головне в роботі фрілансера пам'ятати, що під лежачий камінь вода не тече, і постійно діяти – регулярно розміщувати заявки на біржах і переглядати оновлення
від замовників
Головне в роботі фрілансера пам'ятати, що під лежачий камінь вода не тече, каже Кісуніна, і постійно діяти – регулярно розміщувати заявки на біржах і переглядати оновлення від замовників.
Водночас робота вільного стрілка дозволяє Кісуніній самостійно планувати робочий графік і вибирати найцікавіші проекти.
"Мої будні в офісі завжди мали один і той самий сценарій: ранні прокидання, збори похапцем, тиснява і лайка в громадському транспорті, потім скажений ритм в офісі і вечір, позбавлений сил і бажання що-небудь робити, – згадує копірайтер. – Як на мене, це не життя, а нудне і сумне існування".
Але і в бочці меду фрілансу є своя ложка дьогтю – наприклад, нестабільний заробіток і непередбачуваний графік. Ще один нічний кошмар мережевого підрядника – коли замовник відмовляється оплатити виконану роботу
Але і в бочці меду фрілансу є своя ложка дьогтю – наприклад, нестабільний заробіток і непередбачуваний графік. Горборуков зауважує, що в один день може працювати 16 годин, а інший просидіти даремно.
Ще один нічний кошмар мережевого підрядника – коли замовник відмовляється оплатити виконану роботу. "Було таке, що три або чотири проекти – на суми від $ 300 до $ 1,5 тис. – не оплатили", – розповідає Горборуков.
А Перфільєв зізнається, що на початку своєї фріласерської кар'єри соромився брати передоплату, боячись, що замовлення зірветься, і деколи в підсумку взагалі нічого не отримував від несумлінних партнерів. Застрахуватися від таких ситуацій, за його словами, майже неможливо. Щоб не залишитися з носом, дизайнер тепер бере передоплату не менше 25%.
"Звичайно, це не є 100%-вою гарантією повного розрахунку після закінчення проекту, але хоча б частина грошей у мене залишиться", – додає Перфільєв. Також він радить висилати файл з готовим проектом без спеціального ключа, який відкриває його в повному форматі. Код можна повідомити, лише отримавши повну винагороду.
"Фріланс це завжди ризик, – підсумовує Білановський, – але насправді він непогано оплачується".
Вільна енергія
Щоб австралійській чи американській IT-компанії найняти одного фахівця для роботи в офісі, необхідно витратити, не рахуючи зарплати, в середньому $ 35 тис., або 20% річної платні працівника, розповідає Білановський.
"У цю суму входить пошук співробітника, тренінги, створення робочого місця", – перераховує він. Тоді як, укладаючи угоду з фрілансером, роботодавець оплачує тільки лише виконану роботу.
Основною причиною активного найму віддалених співробітників роботодавці з країн Євросоюзу, США, Канади назвали економію коштів
Від цієї вигоди відштовхуються й опитані elance.com клієнти біржі. Основною причиною активного найму віддалених співробітників роботодавці з країн Євросоюзу, США, Канади назвали економію коштів (89%), а також можливість збільшувати і зменшувати персонал в залежності від потреб компанії (73%).
Крім цього, фріланс дає можливість максимально швидкого пошуку і найму ще не відкритих талантів по всьому світу, додає К’єтіль Олсен, віце-президент з країн Європи компанії Elance, що представляє найбільшу онлайн-біржу.
"Сьогодні вже не важливо, де ти перебуваєш на карті світу, важливіше, що і наскільки добре ти вмієш робити", – наголошує Олсен.
Однак географічне розташування все ж відіграє роль, уточнюють експерти, – під час нарахування гонорару. Так, за даними elance.com, середня ставка погодинної оплати праці українських фрілансерів становить $ 16, тоді як британських – $ 26, американських – $ 28, а канадських – $ 29. Водночас послуги індійських і пакистанських фахівців цінуються нижче за українських – $ 15 і $ 14 на годину.
Тим не менш Індія – світовий рекордсмен з дистанційного збивання грошей: її 328 тис. зареєстрованих на elance.com фахівців заробили за п'ять років $ 165 млн. Що дає право Білановському заявляти: в Індії IT-індустрія стала стратегічною галуззю. За його словами, держава вкладає в неї, а також у профільну освіту чималі кошти.
Тим часом вітчизняна вузівська підготовка програмістів, хоч і вважається непоганою, далека від ідеалу. Вища школа форсує математику, але при цьому забуває про нові технології й абсолютно не орієнтується на запити ринку. Також мало уваги приділяється іноземним мовам.
Українські програмісти менш конкурентоспроможні, ніж американці чи індійці. До того ж за кордоном добре відоме вітчизняне ставлення до захисту інтелектуальної власності
Тому українські програмісти менш конкурентоспроможні, ніж американці чи індійці. До того ж за кордоном добре відоме вітчизняне ставлення до захисту інтелектуальної власності. Іноземці часто побоюються, що зроблений для них проект міг бути створений за допомогою піратських технологій, де-небудь вкрадений або використаний конкурентами.
"Якщо на один і той самий проект претендуватимуть фахівці однакового професійного рівня з України та Румунії, перевагу, звичайно ж, віддадуть румунові", – ілюструє вищесказане Білановський.
Але українці намагаються компенсувати негативний імідж країни особистими якостями. "Вони володіють останніми мовами програмування, роботу виконують якісно і задають клієнтові багато запитань, щоб зрозуміти, як саме найкраще виконати замовлення", – характеризує вітчизняних фрілансерів Олсен.
Тим часом професія програміста і веб-дизайнера в Україні стає все більш популярною, але економіка країни поки що неспроможна працевлаштувати всіх фахівців, тому вони все більше пропонуватимуть свої послуги віддаленим замовникам, прогнозує Дмитро Філіпов, віце-президент з управління персоналом й організаційного розвитку IT-компанії Міратех.
Оскільки дистанційна робота в цілому приносить непоганий заробіток і дає можливість вільного плавання по життю, число охочих вирушити в нього тільки зростатиме
А оскільки дистанційна робота в цілому приносить непоганий заробіток і дає можливість вільного плавання по життю, число охочих вирушити в нього тільки зростатиме.
"Через п'ять років компанії найматимуть через інтернет ще більше фахівців, – прогнозує Білановський. – А з урахуванням складної економічної ситуації в українців просто не залишається вибору".
Ударники вільної праці
Україна входить до п'ятірки країн, де особливо добре заробляють фрілансери
Дані Elance
Програмне забезпечення
Серед українських фрілансерів найкраще заробляють IT-фахівці
Дані Elance
***
Цей матеріал опубліковано в №2 журналу Корреспондент від 18 січня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.