НГ: Україна не має наміру платити штраф Газпрому

Газпром вимагає від України виплатити 7 млрд. дол за газ, який було законтрактовано, але не викуплено у минулому році, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Про це в минулі вихідні повідомили в українському уряді і в компанії Нафтогаз. Офіційна реакція Києва, як очікується, буде озвучена сьогодні. За словами джерел НГ, українська сторона не збирається платити штраф. І сприймає рахунок Газпрому як інструмент політичного тиску з боку Москви.

Про те, що Газпром офіційно висунув фінансові претензії Нафтогазу, стало відомо в суботу - після того як український уряд підписав угоду про видобуток сланцевого газу з компанією Shell. "Це не простий збіг, а реакція Газпрому на спробу України послабити енергетичний тиск Росії", - сказав НГ політолог Сергій Таран.

Це не простий збіг, а реакція Газпрому на спробу України послабити енергетичний тиск Росії

Він нагадав, що в кінці 2012 року український уряд підписав зі структурами німецької компанії RWE договір про купівлю-продаж до 10 млрд. куб. м газу в поточному році. Як писала НГ, пробні поставки через територію Польщі почалися ще в листопаді. Пізніше новий міністр енергетики Едуард Ставицький заявив, що в цьому році інші східноєвропейські країни можуть надати свої потужності для транспортування газу в Україну. У підсумку обсяги альтернативних поставок можуть досягти 10% потреб країни.

"Але альтернативні джерела - це тимчасовий захід. А вже через кілька років ми можемо скоротити до мінімуму імпорт газу: підписання 24 січня угоди з Shell про видобуток сланцевого газу в Харківській і Донецькій областях - це хороший початок. Незабаром очікується угода з Chevron із розробки родовищ у Львівській та Івано-Франківській областях, а також з Exxon Mobil - про буріння на шельфі Чорного моря. Газпром розуміє, що йдеться про можливість втрати українського ринку", - зазначив Сергій Таран.

У такому ж ключі прокоментував угоду з Shell і прем'єр-міністр України Микола Азаров: "Україна реально переходить до політики енергетичної незалежності. Переговори з російськими партнерами про скасування кабальної газової угоди ми продовжуємо, але акцент відтепер робимо на власні сили, на вітчизняні ресурси та новітні технології".

Газпром розуміє, що йдеться про можливість втрати українського ринку

Політолог Таран упевнений, що до цього Україну підштовхнула сама Росія: "Три роки тривають переговори про перегляд газових контрактів. Знизивши ціну, російська сторона забезпечила б стабільний обсяг поставок на один з найбільш ємких європейських ринків. Але замість цього було обрано шлях тиску: хочете газ дешевше - відмовляйтеся від євроінтеграції і вступайте в Митний союз. Ця політика змусила Україну знижувати обсяги закупівель російського газу і шукати альтернативні джерела постачання".

Саме з цієї причини Газпром і звинуватив Нафтогаз у невиконанні закладеного в контракті принципу "бери або плати", що означає, що покупець зобов'язаний оплатити законтрактований газ незалежно від того, спожив він зазначений обсяг чи ні. Українські експерти зазначають, що уряд Юлії Тимошенко зобов'язався з 2010 по 2019 рік викуповувати щорічно 52 млрд. куб. м російського газу. Було передбачено, що зниження обсягу закупівлі на 20% (до 41,6 млрд. куб. м в рік) не тягне за собою штрафних санкцій. У момент підписання Харківських угод у квітні 2010 року, коли було продовжено термін базування Чорноморського флоту в Криму, одночасно знизився і обсяг імпорту газу, що підпадає під дію принципу "бери або плати". Глава Газпрому Олексій Міллер повідомив, що Україна зобов'язана щорічно купувати не менш ніж 33 млрд. куб. м газу.

"У 2012 році цей обсяг було викуплено. Правда, Нафтогаз отримав і своєчасно сплатив 27 мільярдів кубічних метрів, а решта припала на частку компанії Ostchem Holding Limited, що контролюється бізнесменом Дмитром Фірташем. Остання поставляла газ українським промисловим підприємствам", - розповів НГ керівник Інституту енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Він вважає, що рахунок, висунутий Газпромом, можливо, пов'язаний з тим, що не весь законтрактований обсяг покупки припав на частку державного Нафтогазу. "Я не думаю, що ситуація пов'язана з підписанням угоди з Shell: видобуток сланцевого газу - це ще далека перспектива, це десь 2017 рік за найсприятливішого розвитку ситуації. А зараз, на мій погляд, ми бачимо просто виконання процедури чиновниками: є порядок, викладений у контрактах, тобто з точки зору Газпрому формальне невиконання зобов'язань Нафтогазом - вони відправили повідомлення. Документ міг би лягти в основу позову в Стокгольмський суд, але навряд чи Газпром буде подавати такий позов", - зазначив Марунич.

Знизивши ціну, російська сторона забезпечила б стабільний обсяг поставок на один з найбільш ємких європейських ринків

Один з українських чиновників, пов'язаних з нафтогазовою сферою, неофіційно підтвердив НГ, що в Києві не вірять у можливість судової тяганини, ініційованою Газпромом: "Якщо ви пам'ятаєте, в жовтні російська компанія програла в Арбітражному суді у Відні суд з чеським підрозділом німецького концерну RWE. Справа стосувалася якраз такого спору: Газпром виставив рахунок на півмільярда доларів за недобір газу, але суд прийняв рішення на користь покупця. Це прецедент, після якого, думаю, жоден європейський суд не виступить проти України. Адже подібний вердикт виглядав би як подвійні стандарти".

Експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін раніше, коментуючи можливість судових позовів, заявив, що в України більш сильні позиції: "Якщо б Газпром мав юридичні підстави покарати Україну за недобір газу, він би давно це вже зробив. Але справа в тому, що Харківські угоди містять пункт, який такі санкції знімає". Він зазначив, що саме цим керувався президент Янукович, коли в кінці року сміливо заявив, що в 2013 році Україна ще знизить обсяги купівлі російського газу - можливо, до історичного мінімуму в 20 млрд. куб. м.

Прес-секретар "Нафтогазу" Олена Юр'єва, коментуючи ситуацію, наголосила, що українська сторона в повному обсязі та у визначені терміни оплатила всі поставки російського газу в 2012 році. "Про скорочення обсягів купівлі газу ми заздалегідь інформували "Газпром". Ще в травні ми зробили декілька заяв щодо цього. Зі свого боку ми вважаємо, що виконали всі зобов'язання", - сказала вона. Керівники галузі та уряду, як очікується, зроблять свої заяви сьогодні.

Документ міг би лягти в основу позову в Стокгольмський суд, але навряд чи Газпром буде подавати такий позов

Але вже у вихідні неофіційно була відома позиція Києва: платити штрафні санкції Нафтогаз не буде. І чиновники, і експерти сходилися на думці, що таких коштів ні в бюджеті компанії, ані в держбюджеті немає. Вони нагадували недавню заяву прем'єр-міністра Азарова: "Щомісяця ми витрачаємо мільярд доларів золотовалютних резервів для оплати газу з Росії". До кінця року резерви Нацбанку скоротилися, за офіційними даними, з 32,7 до 24,5 млрд. дол. Напередодні переговорів з Міжнародним валютним фондом Київ не може задовольнити позов "Газпрому", упевнені експерти. Вони вважають, що українська сторона не боїться судових позовів, оскільки навіть якщо російська сторона ініціює їх, то процес затягнеться надовго.

У цілому українська сторона розцінює рахунок, виставлений "Газпромом", як спробу політичного тиску на Київ напередодні саміту Україна-ЄС. Якщо раніше Росія пов'язувала питання зниження ціни на газ з інтеграцією України до Митного союзу, то тепер демонструє, що при збереженні курсу на євроінтеграцію фінансове становище України може навіть погіршитися, вважають експерти. "Це така "чорна мітка" Януковичу. Але чи будуть підписані угоди про асоційоване членство і про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, абсолютно не залежить від того, скільки подібних листів скерує до Києва Газпром. А тільки від того, чи виконає українська влада політичні вимоги Євросоюзу. З іншого боку, лист Газпрому продемонстрував, що у Росії фактично немає іншого важеля впливу на Україну, крім газової політики", - вважає Сергій Таран.

***