КС відмовив Львівській міськраді у визнанні мовного закону неконституційним

Конституційний суд України відмовився відкрити провадження у справі про офіційне тлумачення положень Про основи державної мовної політики і визнати цей закон неконституційним у цілому.

Як повідомили в Конституційному суді, відповідні визначення винесла колегія суддів Констуціонного суду.

Так, 29 січня колегія суддів КС відмовила у відкритті провадження за зверненням Львівської міської ради про офіційне тлумачення ряду положень мовного закону, а 30 січня - за поданням 51 народного депутата про визнання цього закону неконституційним у зв'язку з порушенням процедури його прийняття.

У той же час на вивченні в колегії перебувають ще одне подання 51 народного депутата щодо конституційності закону "основи державної мовної політики.

Як повідомлялося, 17 жовтня в Конституційний суд України надійшли два конституційні подання від 51 народного депутата про оцінку конституційності положень закону про засади державної мовної політики, а також про оцінку конституційності цього закону у зв'язку з можливим порушенням процедури його розгляду і прийняття.

Як повідомлялося, Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня. 8 серпня президент В.Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.

Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.

Одеська обласа та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною. Крім того, кримський парламент доручив до 10 жовтня 2012 підготувати і внести на розгляд кримських депутатів пропозицію реалізації "мовного закону".

Угорська мова стала регіональною у місті Берегово (Закарпаття), молдавська (румунська) - в селі Тарасівці Чернівецької області.

Румунська також став регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.