Азаров визнав наявність "певної загрози" для екології при видобутку сланцевого газу

Прем'єр Микола Азаров на своїй сторінці у Facebook зазначив, що сланцевий газ несе "певну загрозу" екології.

"Звичайно, треба сказати відверто, певні проблеми і певна загроза екології є, як, втім, і при будь-якому практично промисловому виробництві", - написав Азаров на своїй сторінці у Facebook.

"Але, скажімо, не треба говорити про те, який збиток екології приносить металургійний або хімічний завод та інші виробництва, тобто в будь-якому промисловому виробництві є ризики. Але завдання технологів, промисловців зробити так, щоб ці ризики були мінімальними", - зазначив прем'єр .

"Якщо відповідні компанії зуміли домогтися цього в США і Канаді, то і в нас ніяких сумнівів немає, що і ми зуміємо забезпечити такий же рівень екологічного захисту, як і в цих країнах. До речі, положення про це є важливою складовою в договорі про розділ продукції", - написав Азаров.

Він також підкреслив, що Україна вивчала досвід США і Канади з видобутку сланцевого газу, у тому числі екологічні аспекти видобутку. У той же час, Азаров зазначив, що останнім часом в Україні виникає дуже багато спекуляцій з приводу видобутку сланцевого газу.

"І опозиційні партії підхопили ці спекуляції, а може бути і самі причетні до їх розповсюдження. Керуються вони простим принципом: "Чим гірше - тим краще". По ідеї, вони повинні були б пригадати, кому Україна зобов'язана цінами на газ, які зашкалюють, а зараз і виставленому багатомільярдного рахунку", - вважає він.

У той же час, експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначив, що навіть у США, де такі роботи ведуться вже 30 років, немає ясного уявлення, який вплив чинить видобуток сланцевого газу на навколишнє середовище, передає ZN.UA.

"Наслідки до кінця не вивчені. В будь-якому випадку видобуток газу - це вже не чиста технологія, і мова може йти про мінімізацію екологічних ризиків, але не про повну їх відсутність", - сказав він.

Головним же ризиком він вважає слабкість позицій держави у відносинах з корпораціями масштабу Shell. "Чи вистачить у влади впливу, важелів, щоб ефективно контролювати дотримання технології? Чи зможе держава за необхідності змусити компанію дотримуватися екологічних стандартів? Є побоювання, що інвестори можуть з метою зниження собівартості застосувати не випробувані, а якісь експериментальні технології. В європейських країнах і США вони б ніколи на це не наважилися, але тут - можуть. І присікти буде, можливо, нікому", - сказав він.

У свою чергу, директор енергетичних програм центру Номос Михайло Гончар заявив: "Навіть при видобутку вугілля ризики вищі. Але це ж нікого не зупиняє, ніхто не вимагає закрити вугільні шахти. У США був один-єдиний випадок, коли вимирання риби в річці пов'язували з видобутком сланцевого газу, який ведеться на цій території. Але і там розслідування показало, що винна була, до речі, вугільна шахта зі своїми відходами. При дотриманні всіх стандартів ризики мінімальні".

Втім, експерт визнав, що у випадку з Донбасом є свої особливості. "Може бути небезпечною сума факторів техногенного навантаження. Донбас і так сильно страждає від промислової діяльності, і складно сказати, чим обернеться поява ще одного джерела такого навантаження", - зазначив Гончар.

Нагадаємо, 24 січня в Давосі за участю Президента Віктора Януковича було підписано угоду між компанією Shell і Надра Юзівська про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці в Харківській і Донецькій областях.