ВВС Україна: Чи вдасться Києву поглибити дружбу із Ашгабатом без дозволу Росії?

12-14 лютого Президент України Віктор Янукович перебуватиме із державним візитом у Туркменистані. Очікується, що під час цього візиту знову йтиметься про відновлення закупівель Україною туркменського газу. Проте ці поставки можуть відбуватися лише за згоди Росії.

Одночасно із цим Київ заявив про початок переговорів щодо можливості транспортування туркменського газу територією Росії згідно із угодою про Зону вільної торгівлі з СНД.

Проте експерти вважають, що вихід дешевшого туркменського газу на український та європейський ринки настільки суперечить інтересам Росії, що такий дозвіл навряд чи буде отримано.

Свого часу Україна була одним із найбільших споживачів туркменського газу. Туркменський газ постачався до України або напряму, або у складі "коктейлю" разом із російським через посередників, таких як РосУкрЕнерго. Проте після підписання україно-російських газових угод у січні 2009 року єдиним постачальником газу до України став російський Газпром.

Сподівання на туркменський газ та вільну торгівлю з СНД

Як повідомили в Адміністрації українського Президента, під час візиту Віктора Януковича планується підписати Спільну заяву про поглиблення відносин дружби та співробітництва між Україною і Туркменистаном, що має активізувати співпрацю у кількох ключових галузях, зокрема, і в енергетиці.

Україна вже не перший рік намагається відновити можливість купувати туркменський газ, що є дешевшим за російський. Ашгабад також не проти відновлення експорту газу до України, а, можливо, і далі на Захід - до Європи. Проте якщо Україна як член європейського Енергетичного співтовариства має зобов'язання забезпечити рівний доступ усіх охочих транспортувати газ українськими трубопроводами, то Росія послідовно уникає таких зобов'язань.

Коли влітку 2012 року Київ у прискореному режимі ратифікував угоду про приєднання до зони вільної торгівлі із СНД, серед її найбільших переваг для України урядовці називали можливість розпочати переговори про вільний доступ до російської ГТС. В результаті Київ майже спізнився із початком цих переговорів, на які було виділено півроку від набуття чинності угоди, тобто від кінця вересня 2012 року.

"Шестимісячний термін скоро закінчиться, і ми повинні поспішати, щоб встигнути почати такі переговори", - заявив урядовий уповноважений з питань співробітництва із Російською Федерацією, СНД та країнами ЄврАзЕс Валерій Мунтіян.

Представник уряду не пояснив, чому Київ не розпочав такі переговори раніше, але висловив упевненість в їхній успішності.

"У нас є всі шанси домогтися вільного транзиту туркменського газу територією Росії - так можливість прописана у тексті договору про зону вільної торгівлі в рамках СНД", - заявив Мунтіян.

Туркменський газ - дешевий, але між ним і Україною - Росія

Туркменський газ для України навіть з урахуванням витрат на транспортування міг би коштувати 350 доларів за тисячу кубометрів, каже експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, а тому відновлення постачання було б набагато вигіднішим у порівнянні із російським газом, який нині коштує Україні понад 430 доларів за тисячу кубів.

Експерт з питань енергетики Центру Разумкова Сергій Дяченко також вважає, що доступ до туркменського газу вирішив би для України принаймні дві проблеми: здешевлення імпорту газу та додаткові доходи від транспортування туркменського газу до Європи, що дозволило б компенсувати втрати від "обхідних" російських маршрутів постачання газу до Європи.

Проте, каже експерт, Україна є настільки "ласим" клієнтом для Газпрому, закуповуючи великі обсяги газу за найвищою у Європі ціною, що російський монополіст добровільно не дасть змоги працювати на цьому ринку своєму прямому конкуренту - Туркменистану. Крім того, Газпрому також невигідно, аби через Україну Туркменистан отримав доступ до ринків Західної Європи.

"У Росії відбулося дуже серйозне падіння поставок до свого найбільшого споживача - Європи. Україна також є одним із найбільших споживачів російського газу. Туркменський газ є дешевшим за російський, і, якщо ми отримаємо доступ до нього, він витисне із балансу російський газ. Більше того, він піде далі, до Європи, де так само конкуруватиме із російським газом. Звісно, що Росії це зовсім нецікаво, і через це без серйозних поступок з боку України Москва на це ні піде", - каже Сергій Дяченко.

Про те, що туркменський газ є практично недосяжним для України, говорить і Юрій Корольчук . Проте він звертає увагу також і на зобов'язання Туркменистану.

"Туркменистан вже має свого довгострокового партнера, із яким вже реалізовує низку проектів із розробки своїх великих газових родовищ, - це Китай. Крім того, зважаючи, що в самій Росії спостерігається поступовий спад видобутку газу, вони свої потреби вже років із п'ять перекривають тим, що купують додатковий газ і у Туркменистані, і в Узбекистані, і в Казахстані, і в Азербайджані", - каже Юрій Корольчук, і нагадує, що зараз Туркменистан постачає Росії до 30 мільярдів кубометрів газу на рік.

Дружба і вільна торгівля з СНД не допоможе

Звісно, Україна може спробувати отримати доступ до цього газу через угоди про зону вільної торгівлі СНД, але саме питання доступу до магістральних газогонів було вилучено із цієї угоди, а відтак, про їхнє спільне використання треба домовлятися "з чистого аркуша", каже Юрій Корольчук. Але наразі, як каже експерт, "підстав для того, щоб Росія пустила туркменський газ до України, немає".

Сергій Дяченко також погоджується, що домогтися від Росії згоди на пропуск туркменського газу на Захід своєю територією, навіть у рамках угоди про зону вільної торгівлі із СНД навряд чи вдасться, оскільки процедури вільного доступу до транспортної інфраструктури у цій угоді прописані дуже нечітко, і Росія не зацікавлена у більшій визначеності в цьому питанні.

Експерт вважає, що і доступ України до туркменського газу, і кращі умови отримання російського газу залежать, передусім, від бажання Києва брати участь у російських інтеграційних проектах.

"Позиція Росії в газових питаннях - і щодо перегляду цінових параметрів у газовому контракті між Нафтогазом та Газпромом, і питання транзиту, і питання обсягів закупівлі газу - все це однозначно прив'язано до питання Митного союзу", - каже Сергій Дяченко. Експерт також вважає, що останні заяви представників Росії, зокрема, і російського посла у Києві, щодо того, що питання приєднання України до Митного союзу вилучено із газових переговорів, були не такими однозначними, як їх подали українські ЗМІ.

Натомість Юрій Корольчук припускає, що доступ України до російських трубопроводів може увійти у ширші домовленості між Києвом та Москвою щодо майбутнього української ГТС.

Якщо зміна газових контрактів та зниження ціни на російський газ для України відбудуться на основі нових домовленостей про створення консорціуму з управління українською ГТС, то до цих же домовленостей варто записувати і умову можливості транспортування середньоазійського газу через територію Росії.

"Такий варіант розглядався ще два роки тому, але тоді і Україна мала ще вільні ресурси для оплати газу, і Росія нікуди не поспішала, оскільки її цілком влаштовував вигідний договір з Україною. А тепер і в Росії вже розуміють, що не побудують Південний потік, і Україна має дуже серйозні фінансові проблеми", - каже Юрій Корольчук, і додає, що у разі, як Києву вдасться домовитися із Міжнародним валютним фондом про відновлення кредитування, то газові угоди із Росією знову можна буде відкласти.

Джерело: ВВС Україна