Іудеї всього світу відзначають свято Пурім

Звичаї цього свята прямо протилежні більшості норм поведінки, традиційних для ортодоксальних євреїв.

Феномен Пуріма як "свята без кордонів" пояснюється його історією. Сама назва походить від перського слова "пур" - жереб. За переказами, під час царювання персидського царя Ахашвероша, одруженого з єврейкою Естер, один із його сановників на ім'я Аман домігся дозволу на побиття євреїв та метав жереб про те, коли здійснити задумане. Жереб випав на 14-тий день.

Дізнавшись про біду, що загрожувала, цариця Естер та її двоюрідний брат Мордехай розпорядилися зібрати всіх євреїв, щоб разом постити, молитися і навчати дітей Торі і любові до Бога. Саме від цього моменту, говорять єврейські мудреці, Бог перевернув жереб та обрушив підступні задуми Амана на його власну голову.

У той самий вечір під час бенкету на честь Естер Ахашверош пообіцяв виконати будь-яке її бажання - і цариця попросила дарувати життя собі і своєму народу. Цар розгнівався на Амана, який задумав погубити євреїв, а значить, і його дружину. І у визначений жеребом 14-тий день місяця адара страта спіткала не євреїв, а сановника та його синів. Історія, яка лежить в основі Пуріма, зафіксована в сувої Естер, урочисте читання якого є невід'ємною частиною свята.

Талмуд наказує євреям проводити Пурім "у веселощах": прямо на вулицях влаштовуються жартівливі вистави, костюмовані бали і маскаради, які покликані нагадувати про те, що під маскою випадкових збігів обставин ховається Божественний задум.

Це одне з небагатьох свят, коли іудеям дозволено вживати міцні напої понад міру, оскільки в Пурім, згідно зі свиткм Естер, "все перевернулося": загроза змінилася радістю, а загибель - порятунком, засвідчуючи про можливість знайти зерно добра у будь-якому злі та обернути його на добро. У тих, хто святкує Пурім, вважається, що подібний "переворот" досягається, зокрема, сп'янінням, коли людина вже не в змозі розрізнити фрази "проклятий Аман" і "благословенний Мордехай".