Корреспондент: Гроші і шейхи. Лист з ОАЕ

В Арабських Еміратах для місцевих чоловіків передбачено лише три види кар'єри – держчиновника з великою зарплатою, куратора іноземної компанії з нечуваним гонораром або глави власного бізнесу з казковим прибутком, пише Ігор Кавказький, генеральний директор Printure Ukraine, у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.

Повірте, в нашому складному світі є держава, яка бере на себе все пов'язане з добробутом кожного свого громадянина. Останньому залишається лише бути законослухняним, шанувати традиції та насолоджуватися благами цивілізації. Цій країні лише 41 рік, вона з'явилася з першими розробками в регіоні нафтових родовищ. У ній постійно проживають 70% нерезидентів на 30% громадян. Найкращі уми і руки всього світу творять її, вишикувавшись у нескінченну чергу, щоб отримати тут роботу. У цій країні немає злиднів, нелегальної еміграції, пияцтва та прожиткового мінімуму, при цьому рівень злочинності один з найнижчих у світі, а рівень добробуту – один з найвищих.

У цій країні немає злиднів, нелегальної еміграції, пияцтва та прожиткового мінімуму, при цьому рівень злочинності один з найнижчих у світі, а рівень
добробуту – один з найвищих

Тут немає дорожньої поліції, але є ідеальні дороги, по яких їздять винятково дорогі автомобілі, а штрафи за порушення дорожніх правил просто астрономічні. Тут неможливо отримати статус іммігранта. Середній вік населення – лише 29 років. Немає інакодумства, жовтої преси, заборонений Skype, заблокований Facebook і багато інших сайтів. У цій країні не платять податків, але раз на рік можна заплатити добровільний внесок на благодійність. Тут багато нафти, піску, сонця і пляжів. Лише 30% води надходить з природних джерел, і при цьому країна посідає одне з перших місць у світі за споживанням води. Це не утопія і не фантасмагорія. Це – Об'єднані Арабські Емірати.

Моя зимова поїздка в країну була спонтанною і виникла з гострої необхідності "перевантажитися". Їхав з упередженням, тому що, буваючи транзитом в аеропорту Дубая, спостерігав чоловіків у сліпучо білому і жінок у всіх відтінках чорного, і ці місцеві правила створювали між мною й ОАЕ бар'єр. І ось я ризикнув, і всі мої упередження зруйнувалися.

Чоловікові – громадянину ОАЕ долею передбачені три види діяльності. Перша і найбільш почесна – державна служба, де середня зарплата становить $ 10 тис. Швидка кар'єра і соціальні блага гарантовані. Друга – так зване спонсорство: жоден іноземний бізнесмен в Еміратах не може працювати самостійно, без офіційного "шефства" громадянина країни, який представляє іноземну компанію перед своїм урядом і несе відповідальність за законність ведення бізнесу. Стелі в оплаті таких послуг немає. І, нарешті, місцеві араби можуть самі займатися бізнесом або продовжувати сімейну справу. Хоча деякі жителі федерації іноді вибирають четвертий шлях – нічого не робити. У цьому випадку кожен "безробітний" чоловік отримує щомісяця допомогу у розмірі $ 2 тис. і може хоч все життя вчитися в будь-якому ВНЗ світу за рахунок держави.

Кожна молода сім'я отримує від уряду комфортабельну віллу під безвідсотковий кредит на 30 років і близько $ 19 тис. на проведення весілля. За народження хлопчика держава дарує $ 50 тис., а коли в сім'ї з'являється третя дитина, всі
її фінансові борги автоматично анулюються

Кожна молода сім'я отримує від уряду комфортабельну віллу під безвідсотковий кредит на 30 років і близько $ 19 тис. на проведення весілля. За народження хлопчика держава дарує $ 50 тис., а коли в сім'ї з'являється третя дитина, всі її фінансові борги автоматично анулюються.

Якщо місцевий житель не готовий забезпечити себе житлом сам, держава надає йому безкоштовно типову віллу з гаражем на дві машини і будиночком для прислуги. До речі, прислуга – водій, садівник, хатня робітниця і няня – також оплачуються державою.

Велич ОАЕ побудована на дешевій і безправній зарубіжній робочій силі. У разі будь-якого конфлікту іноземця в кращому разі депортують. Іноземець прив'язаний до свого роботодавця, оскільки віза фіксується за місцем роботи і в рамках контракту. Причому в Еміратах запросто можна жити і працювати без знання арабської мови – тут всі говорять англійською. Робочий тиждень починається із суботи, вихідний у п'ятницю, і починається він у четвер після обіду.

Існує наступний розподіл за професіями: індійці і пакистанці – це будівельники, прибиральники, водії; жителі Філіппін, Бангладеш та Китаю – покоївки та прибиральники в готелях, домашня прислуга; вихідці з СНД і Східної Європи – продавці в торгових центрах і дьюті-фрі, адміністратори в готелях, офіціанти, офісні працівники нижчої і середньої ланки; фахівці з Європи, США та інших розвинених країн – працівники фінансового сектору, адміністратори та керівники вищої ланки.

Туриста у Дубаї захоплює в першу чергу розкіш, розмах і рекорди. Це місто схоже на величезний будівельний майданчик – я ніколи не бачив такої кількості висотних
кранів над головою

А туриста у Дубаї захоплює в першу чергу розкіш, розмах і рекорди. Це місто схоже на величезний будівельний майданчик – я ніколи не бачив такої кількості висотних кранів над головою. Тут усе рукотворне, включаючи рослинність. До прикладу, у правителя Дубая була мрія перетворити пустелю на місто-сад, тому тут висадили 40 млн фінікових пальм. А щоб пальми вижили у 50-градусну спеку, їх щодня поливають. Воду беруть з моря, попередньо опріснюючи. Обслуговування з обов'язковим підсвічуванням однієї пальми коштує $ 2 тис. на рік, а всіх дерев – у $ 80 млрд. Іноді мрії збуваються.

Уся інфраструктура Дубая "заточена" під туриста, і кондиціонерів немає тільки на пляжах. До речі, пляжі так собі. У готелів своїх пляжів немає, а на муніципальному пляжі Джумейра, одному з найкращих, під час мого відпочинку чомусь всі роздягальні були замкнені. На вулицях суворо заборонено смітити, за кинутий папірець штраф $ 60.

Дешевий шопінг можливий тільки під час розпродажів або шопінг-фестивалю в лютому, решту часу все дорого, хоча є багато магазинчиків з дешевим одягом сумнівної якості.

Розваги досить одноманітні. Місцеві жителі проводять час у шопінг-молах з незліченними магазинами, ресторанами, кінотеатрами, ковзанками, у парках розваг і акваріумах. Хоча європейцеві відрізнити жителя федерації від інших арабів нелегко, є вірна прикмета: якщо по молу йде величезна, гучна й респектабельна компанія з дітьми і няньками-філіппінками, то це і є ті самі щасливчики.

***

Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.