Целібат: чи можливе життя без сексу? - BBC

Після чергового секс-скандалу, до якого виявився причетний один із католицьких священиків високого рангу, суспільство знову заговорило про целібат. Наскільки реально для людини постійно утримуватися від задоволення статевих потреб?

Целібат – від латинського слова "неодружений" – не тотожний утримуванню.

У точному сенсі слова – це стан, коли людина обходиться без сексу все життя.

Утримання може бути тимчасовим. Крім того, можна утримуватись від сексу, перебуваючи у стосунках. Натомість справжній целібат – це відсутність і статевого життя, і партнера. Хоча багато хто вживає це слово в м’якшому сенсі.

Ця тема знову повернулася на шпальти британських газет після того, як кардинал Кейт О’Браєн, звинувачений у "недостойній поведінці", визнав що вів "статеве життя", яке йшло врозріз із його саном.

Як священнослужитель він мусив утримуватись від сексу і повністю присвятити себе Богу і своїй пастві. До речі, того ж чекають і від буддистських монахів. У обох релігіях заборона поширюється також і на мастурбацію.

Нерелігійним людям важко зрозуміти цю вимогу.

Усі католицькі священнослужителі – чоловіки, і хоча деякі жінки, переважно черниці, також дають обітницю безшлюб’я, предметом дискусій є саме чоловічий целібат.

Чи є целібат у суворому розумінні можливий узагалі?

Тестостерон змушує чоловіків хотіти сексу, каже Джон Васс, професор-ендокринолог з Оксфордського університету. У жінок ця потреба виражена меншою мірою через те, що тестостерон у них збалансований естрогеном. "Тому я би назвав целібат абсолютно ненормальним станом", – каже професор.

Близько 80-90% чоловіків мастурбують, стверджує він, і священики, швидше за все, не виняток.

Дані досліджень доводять: чоловіки, які еякулюють частіше, менше схильні хворіти на рак простати. Отже, "целібат – це не дуже здорова практика", – підсумовує Васс.

Багато людей на чисто фізичному рівні не можуть собі уявити, як можна провести ціле життя без сексу.

Джиммі О’Браєн, який відмовився від сану, щоб одружитися, згадує, як важко було молодим священикам: "Доводилося боротися зі своїми потягами. Для багатьох це була щоденна битва, іншим утримування давалося легше".

Втім, фізичні бажання можна подолати силою розуму, стверджує буддист Вішвапані, ведучий Radio 4, наприклад, за допомогою медитації: "Деякі люди цілком успішно це практикують. Часом це потребує певних зусиль. Але я не вірю, що людина біологічно не здатна утримуватися".

Отець Стівен Ванґ, декан семінарії Аллен Холл, каже, що більшість священиків витримують целібат. "Це можливо, якщо людина має внутрішню силу і віру, а також підтримку іззовні". Він порівнює це із дотриманням подружньої вірності.

Мастурбація – не вихід для тих, хто дав обітницю, каже Ванґ. "Для кожного християнина мастурбація, секс до шлюбу чи поза шлюбом – це гріх. Католикам заборонено мастурбувати, тому що це робить людину більш егоїстичною, самозануреною і заважає їй впустити до свого серця інших людей".

Звісно, мільйони християн із позицією отця Ванґа би не погодились.

Целібату важко дотримуватись не тільки через біологію, каже Джиммі О’Браєн. Він згадує, що коли був священиком, жінки часом сприймали його як "заборонений плід" або "виклик". Але найважчим для нього було не мати поруч близької людини.

"Ми всього лише люди, – каже він, – і інколи почуваємося самотніми. Більшості хочеться розділити життя із кимось".

Західне суспільство надає пошуку романтичного партнера величезної ваги. І пожертвувати цим – значить відмовитися від чогось дуже важливого.

"Ти втрачаєш можливість жити з людиною, якій довіряєш у головних речах", – каже Вішвапані. Він також одружений, бо хотів мати таку людину в своєму житті.

Сучасне життя надміру сексуалізоване та індивідуалістичне, каже він. Люди минулих століть або одружувались, або не мали статевого життя. Нам же доступно значно більше варіантів.

"У традиційному суспільстві самотня людина просто не могла бути сексуально активною. Тому люди більш охоче брали на себе ролі, які вимагали утримування, такі як роль священика". А нині кількість людей на Заході, готових дати обітницю безшлюб’я, радикально зменшилася.

Багато католиків, включно з кардиналом О’Браєном, закликали переосмислити необхідність целібату.

Але для Вішвапані проблема не в самому цьому явищі, а у вимозі дотримуватись його все життя. "Проблеми виникають тоді, коли людина вже не може утримуватись, але при цьому не має жодної етичної можливості задовольнити свою сексуальність", – каже він.

Крім того, треба зважати й на те, чому деякі люди обирають целібат. У нетолерантних суспільствах геї можуть ставати священниками, бо ця професія дозволяє їм сховатись від сексу.

Дехто стверджує, що проблеми із целібатом починаються тоді, коли він стає інституціонально закріпленим.

Не слід змушувати священників придушувати свої потяги або приховувати своє статеве життя, вірить Елізабет Ебботт, авторка праці . "Вже тисячу років ми бачимо, що це не працює. Целібат призводить до жахливих речей", – каже вона.

На думку Джиммі О’Браєна, новий папа повинен обов’язково звернутися до питання целібату. Колишній священик одружений вже 23 роки і не сумнівається, що зробив правильний вибір.

"Задовольнивши свою потребу в родині, я тепер можу більше давати Церкві, ніж міг до того", – каже він.

Але отець Ванґ стверджує, що люди просто неправильно розуміють целібат. За його словами, така обітниця дає змогу священику встановити особливі стосунки із Богом та прихожанами.

"Це не пригнічення. Целібат вчить особливій любові".

За його словами, утримуватись повинні не тільки священики, а й кожен, хто не перебуває у шлюбі. Крім того, священик повністю заперечує зв’язок між целібатом і скандалами, про який часто пишуть ЗМІ.

"Неправда, що целібат призводить до сексуальної дисфункції або домагань. На жаль, сексуальні скандали трапляються у різних організаціях, і в них замішані одружені чоловіки, не лише ті, хто дотримуються целібату", - каже він.

Целібат не є питанням віри, додає доктор Сандра Белл, антрополог з Дургемського університету і авторка праці .

"Для католицької церкви це просто один із законів. Якщо англіканець хоче перейти у католицизм, він не повинен розлучатися із дружиною, що демонструє: целібат не належить до сфери віри, це не релігійне переконання".