Німеччина у виграші від кризи в Єврозоні: правда чи міф? - DW
У Німеччині наслідки єврокризи майже не відчуваються. Дехто вважає, що німці хоча й головні фінансисти антикризових програм у державах єврозони, але й мають від кризи економічний зиск. Наскільки це відповідає дійсності?
Єврозона переживає драматичну економічну та фінансову кризу, в деяких південноєвропейських країнах вона набула вже хронічного характеру. Однак у Німеччині наслідки кризи майже не відчуваються. Колишній чемпіон світу з експорту, як і раніше, має профіцит торговельного балансу, його продукція користується попитом у світі. Економічне зростання має лише незначні перепади, але в цілому ситуація залишається стабільною, надходження від податків не зменшуються, на горизонті з'явився вже й консолідований державний бюджет. Чи варто вважати Німеччину країною, яка виграла від кризи?
Міф про зиск Німеччини
"Частково - так, частково - ні", - каже Гайке Йоебґес, експерт Берлінської вищої школи техніки та економіки (HTW). "Справді, Німеччина в порівнянні з іншими країнами вважається тихою гаванню, і тому німецькі державні цінні папери охоче купують. Через це відсоткові ставки сильно впали", - підкреслює вона. В цьому контексті німецький міністр фінансів, звичайно, виграв від єврокризи.
Професор економіки з Тюбінґена Йоахім Штарбатті пропонує подивитись на ситуацію з іншої перспективи. Для нього високий попит на німецькі держпозики є наслідком втечі капіталу з кризових країн. Ймовірний економічний зиск, який має Німеччина від цієї втечі капіталу, швидко вивітрюється. Як зауважив Штарбатті в інтерв'ю DW, Німеччині доведеться повертати ці гроші, наприклад, шляхом участі у фондах з надання фінансової допомоги - на кшталт ESM.
Штарбатті вважає думку про виграш Німеччини від кризи достеменно помилковою. Згадуючи про кризу в єврозоні, він намагається докопатися до її причин: "Вони жили не співмірно зі своїми доходами і тепер розплачуються за це. Банки, підприємства по вуха в боргах. Люди, держави транжирили гроші й вимушені тепер виправляти свої помилки".
Буде краще, тому що так має бути
Берлінський економіст Йоебґес переконана, що найбільше Німеччина виграє тоді, коли кризу нарешті вдасться остоточно подолати. "Коли країни почнуть повертати запозичення, звичайно ми матимемво від цього великий зиск", - каже вона.
Критик євро Штарбатті демонструє значно менший оптимізм. "Це те саме, що чекати з моря погоди", - каже він і пояснює, що не варто найближчим часом сподіватися на одужання європейських країн, які перебувають на межі банкрутства.
І все ж таки Йоебґес не розділяє думку свого колеги. Кризу буде подолано, тому що вона має бути подолана, у тому числі й тому, що Німеччина докладе до цього максимальних зусиль, наголошує вона.
Подорожчання євро: добре і погано
Йоебґес називає ще одну причину, з якої Німеччині вдається так добре проходити крізь кризу. Слабкість країн європейського Півдня призвела до ослаблення спільної валюти. Нещодавно вартість євро щодо долара знизилась. А це, за словами Йоебґес, на руку країні-експортеру. Коли євро міцнішає, експорт стає дорожчим, і це створює проблеми для німецької економіки. Без євро, вважає експерт, німцям би довелося скрутно, оскільки німецька марка тоді б дуже зміцнилась і німецький експорт зазнав би відчутного удару.
Водночас Йоахім Штарбатті вважає це несерйозним аргументом. За його словами, німцям добре жилося і з дорогою валютою. "Німеччина завжди була країною, де гроші збільшували свою вартість. Колись долар коштував 4 німецьких марки й 20 центів, а в 1995 році він вже знецінився до 1 марки й 35 центів", - розповідає Штарбатті. У зміцненні валюти в принципі немає нічого поганого, адже кожне "підвищення її вартості посилює купівельну спроможність споживачів всередині країни". А це, в свою чергу, пожвавлює кон'юнктуру, отже зміцнення валюти пішло б тільки на користь, переконаний економіст з Тюбінгена.
Корінна проблема спільної валюти
"Питання стабільності валюти для професора Штарбатті є вирішальним критерієм. В часи існування німецької марки регулярно відбувалась її ревальвація, й це добре позначалось на економіці. Дорожчання євро не йде на користь усім 17 країнам Єврозони. На думку Штарбатті, ключовою помилкою спільної валюти "від народження" є те, що в Єврозоні є дві групи народних господарств: одні схильні до ревальвації, інші - до девальвації. Доти, доки країни зі слабкою економікою триматимуть у Єврозоні, годі й сподіватися на їхнє одужання, вважає експерт. "Ось у чому проблема!", - каже він і додає: "Тому не можна стверджувати, що Німеччина виграє від кризи у Єврозоні".
І аж ніяк від кризи не виграють німецькі працівники, зауважує Штарбатті. Німеччина десять років поспіль де-факто знижувала їхні доходи - надмірною відмовою від збільшення зарплат. Отож, доходи, з його погляду, "не виросли, а навіть частково впали". Інша ситуація у топ-менеджерів найбільших німецьких підприємств. Їхні заробітки збільшились, порівняно з 2000-м роком, на 170 відсотків. Саме вони, а не широкі верстви населення, й отримали зиск від ревальвації.