Програма Кабміну щодо активізації економіки запізнилася на кілька десятиліть - експерти
Програма активізації економіки на 2013-2014 роки з обсягом фінансування 380 млрд грн не є повноцінною стратегією розвитку, заявив перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
"Програма, спрямована на активізацію, була б корисною, напевно, у 80-і роки. Зараз треба говорити про активізацію економіки з тієї точки зору, щоб були визначені пріоритети політики країни, пріоритети розвитку економіки для потенційних інвесторів", - підкреслив експерт.
На думку Жаліло, у програму має входити формування напрямів використання бюджетних коштів, у тому числі, на держзакупівлі. Це допоможе створити спадкоємність бюджетної політики на середньострокову перспективу. Крім того, програма, на думку експерта, повинна регламентувати способи мінімізації макроекономічних ризиків.
У свою чергу Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру, зазначив, що програма бере в облік цілий ряд соціальних факторів. "Перехід на "білі" зарплати, наприклад, виразно приведе до зростання безробіття. Якщо сьогодні ми не бачимо проблеми безробіття - то це лише завдяки "тіньовому" сектору. І тому треба стимулювати створення справжніх, а не міфічних робочих місць", - сказав Охрименко.
Крім того, він наголосив на важливості формування галузевих пріоритетів. На думку експерта, кошти зараз потрібно інвестувати не в літакобудування або кораблебудування, які "ніяк не запускаються", а на певні цільові програми. Зокрема він зазначив перспективність харчової промисловості.
Нагадаємо, члени Кабміну переконані, що реалізація розробленої урядом економічної стратегії зробить можливим збільшення реального ВВП на 2,5 - 3,4% у 2013 році і на 3,0-4,0% у 2014 році. Тим не менш, учасники опитування, проведеного агентством Reuters, також поставилися до програми вельми скептично, вказуючи на те, що із запланованими на 2013 рік доходами бюджету на суму 362,8 млрд гривень і дефіцитом у розмірі 50,5 млрд гривень (3,2 % ВВП), її виконання навряд чи можливе.