Український бізнес спокійний, аналітики побоюються зниження інвестицій через Кіпр
Намір Кіпру ввести одноразовий податок на банківські депозити не відіб'ється на діяльності великого українського бізнесу, заявили представники компаній.
Як передає Reuters, аналітики вважають, що надходження в Україну іноземних інвестицій, левова частка яких має кіпрську прописку, може знизитися.
На вихідних Кіпр і міжнародні кредитори домовилися, що вкладникам банків острова доведеться прийняти на себе удар - заплатити одноразовий збір з депозитів - в обмін на міжнародну допомогу Нікосії в розмірі 10 мільярдів євро ($13 мільярдів).
Голосування парламенту Кіпру з цього питання відкладено до вівторка. Представники двох найбільших фінансово-промислових груп України заявили, що не чекають особливого впливу на свій бізнес.
"Рішення парламенту Кіпру про часткове списання коштів з депозитів у банках цієї держави ніяк не відіб'ється на фінансовому стані Групи СКМ", - йдеться в повідомленні прес-служби Групи СКМ Ріната Ахметова.
Водночас, фінансовий директор Group DF Дмитра Фірташа Ганна Овдієнко сказала Reuters, що, "по-перше, рішення з оподаткування депозитів в кіпрських банках ще не прийнято остаточно".
"По-друге, на бізнесі Group DF це рішення не особливо позначиться. Ми не збираємося закривати наші кіпрські компанії, ми не плануємо робити будь-яких кроків щодо наших фінансових ресурсів на Кіпрі. Кіпр - не наша основна юрисдикція. Компанії, які там зареєстровані , там і залишаться", - сказала вона.
ІНВЕСТИЦІЇ
За даними Державної служби статистики, на Кіпр припадає найбільша частка - $17,275 мільярда - з $54,462 мільярда прямих іноземних інвестицій, залучених за всі роки незалежності України з 1991 року.
У 2012 році зареєстровані на Кіпрі інвестори вклали $3,920 мільярда з $4,129 мільярда чистого припливу прямих іноземних інвестицій, в 2011 році - $2,601 мільярда з $4,556 мільярда.
Офіційно зареєстровані інвестиції українських інвесторів в економіку Кіпру становили на 1 січня 2013 року $5,811 мільярда в порівнянні з $6,342 мільярда рік тому.
Нижче йдуть коментарі аналітиків:
Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна:
"Важко судити, чим закінчиться історія з Кіпром, конфіскація 10 відсотків депозитів - це значні втрати для тих людей, які тримають на Кіпрі свої гроші. Але навіть при такому неприємному розвитку подій, я не думаю, що це стане підставою для повернення капіталів в Україну. Я думаю, що логічно буде очікувати перетікання накопичених в кіпрських банках коштів в інші країни. Репутаційні втрати для Кіпру вже колосальні. А конкуренція за капітал у світі досить серйозна. Цікавих країн для захисту своїх заощаджень досить багато.
Україна в цьому процесі може тільки постраждати, оскільки іноземні інвестори з кіпрською пропискою, скоріше всього, будуть займатися порятунком свого добра, а самі інвестиції можуть відійти на другий план".
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова:
"У будь-якому випадку, не будуть капітали, виведені українцями і росіянами на Кіпр, повертатися.
Швидше за все, вони будуть шукати інші офшорні території або шукати можливість розміщення капіталів в більш стійких і надійних країнах, які не залежать від політичної кон'юнктури, мають усталене правове поле, судова система яких захищає бізнеси незалежно від їхніх політичних уподобань.
Справа навіть не у відсотках (податку на депозит), це не на першому місці, важливіша - надійність збереження, стійкість середовища, де перебувають ці капітали".
Олександр Печерицин, провідний економіст Фінансових Ринків банку Креді Агріколь Україна:
"Якщо антикризові заходи, запроваджені на Кіпрі, затягнуться на тривалий час, ми можемо побачити зниження припливу іноземних інвестицій з цієї країни в Україну. Однак, це не повинно вплинути в цілому на динаміку прямих іноземних інвестицій.
Інвестори, раніше зареєстровані на Кіпрі, будуть вводити капітал, але з іншого офшору. Тобто, може помінятися географія, але динаміка - ні".
Анатолій Баронін, директор Аналітичної групи Da Vinci AG:
"Це лише прискорить процес перерозподілу капіталу в інші офшорні юрисдикції, зокрема, в Карибському басейні і Сейшелах. Водночас, підвищення податкових ставок на Кіпрі навряд чи призведе до тотальної втечі капіталу з цієї юрисдикції. Вважаю, що істотна частина капіталу (50 -60 відсотків) залишиться в країні в середньостроковій перспективі. Незважаючи на зростання податкових ставок, умови роботи на Кіпрі все одно залишаються більш привабливими, ніж в Україні".
Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи Інвестиційний Капітал Україна:
"У короткостроковій перспективі через плутанину, оскільки поки немає чіткого плану дій, швидше за все, може бути негативний вплив і на наш ринок акцій, можуть скидати акції і не буде покупців.
У середньостроковій перспективі може бути негативний вплив в тому, що може призупинитися приплив прямих інвестицій, які до нас заходили через Кіпр (поки власники депозитів будуть розгрібати проблеми, зализувати рани).
У довгостроковій перспективі: те, що у нас приватний бізнес поступає таким чином, що йому спочатку треба гроші вивести, а потім з офшору виділяти на операції в Україні дозовано - думаю, що ця схема в майбутньому буде мінятися.
Офшорні зони, в яких українські капітали звикли паркуватися, вони швидше за все свою функцію будуть втрачати і в довгостроковому плані".