Geopolitika: Україна - енергетичні загрози та інтеграційні можливості

Віктор Денисенко у латвійському виданні Geopolitika аналізує, які проблеми є актуальними для Києва у зв'язку з підписанням з Євросоюзом Договору про асоціацію і які геополітичні наслідки може мати вступ України до ЄС.

Сьогодні в України є реальний шанс підписати з Євросоюзом Договір про асоціацію і зробити серйозний крок на шляху до членства у блоці. Тому має сенс проаналізувати, які проблеми актуальні для Києва у зв'язку з цим і які геополітичні наслідки може мати вступ України до ЄС. Розмови про Асоціацію, які почастішали,свідчать, що Київ важливий для Європейського Союзу, і, незважаючи на його певний регрес, Європа не збирається відштовхувати Україну.

Але "відпускати" її не хоче й Росія. З цією метою Москва активно використовує енергетичне питання. У кінці січня Газпром виписав Києву рахунок у розмірі 7 млрд доларів за недобір газу у 2012 р. (33 млрд.кубометров замість 52). Той поки не збирається платити, і це схоже на початок нової "газової війни".

Тиск з боку російського концерну може бути пов'язаний з його бажанням взяти участь у проекті із розвідки і видобутку сланцевого газу в Україні

Крім того, тиск з боку російського концерну може бути пов'язаний з його бажанням взяти участь у проекті із розвідки і видобутку сланцевого газу в Україні. Реалізація цього проекту дозволила б їй зменшити свою енергетичну залежність від Росії, а також продемонструвати ЄС здатність вирішувати складні енергетичні проблеми. Однак зробити це Києву буде нелегко.

Право на розвідку і видобуток сланцевого газу в Україні отримали компанії Royal Dutch / Shell і Chevron, але поки не можна точно сказати, наскільки реальні українські "сланцеві мрії". На 2013-2014 рр. намічено розвідувальне буріння, а промисловий видобуток українського сланцевого газу може розпочатися тільки в 2017-2019 рр. У той же час, немає ясності із його запасами. Американська компанія Advanced Resources International оцінила їх у 1,2 трлн кубометрів. Це небагато, і навіть якщо підтвердяться найоптимістичніші прогнози, позитивний енергетичний ефект від видобутку сланцевого газу в Україні, імовірно, буде мінімальний у зв'язку з тим, що чимала частина видобутого ресурсу і прибутку від його продажу дістанеться видобувним компаніям.

Є ще один варіант. Сьогодні Україна використовує власні запаси природного газу лише на 25 відсотків. У зв'язку з цим українські вчені вважають, що країна повинна націлитися на розвідку нових нафтових і газових родовищ, відмовившись від нездійсненних надій, пов'язаних зі сланцевим газом. Саме про це у своїй доповіді на XI Міжнародній конференції "Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики" говорили такі українські фахівці як В. Kривошеєв, В.Кукуруза, Є. Іванова та В.Maкaгoн. Їх підтримує американський експерт професор Р. Орттунг (R. Orttung).

Позитивний енергетичний ефект від видобутку сланцевого газу в Україні, імовірно, буде мінімальний у зв'язку з тим, що чимала частина видобутого ресурсу і прибутку від його продажу дістанеться видобувним компаніям

Але і цього недостатньо для того, щоб Україна стала енергетично незалежною країною. Зараз вона видобуває близько 20 млрд кубометрів природного газу на рік при потребі в 60 млрд кубічних метрів. Тому дві третини необхідного ресурсу доводиться імпортувати з Росії. Інвестиції у власний видобуток можуть збільшити її на 10 млрд кубометрів, ще 10 млрд можна "нашкребти" за рахунок сланцевого газу, проте все це лише прогнози на 2020-2025 рр.

Якщо Україна таки вступить до ЄС (незважаючи на всю свою корупцію та авторитарні тенденції), її енергетичні проблеми стануть європейськими. Але Європі не звикати їх вирішувати. Проблема в іншому, а саме у здатності України до самореформування. Крім того, разом з Румунією і Болгарією вона може стати найбіднішою країною Євросоюзу, що зажадає від нього додаткових витрат. З іншого боку, разом з Польщею Україна може створити в ЄС впливовий "східний блок", який допоможе їй, наприклад, у боротьбі за європейський бюджет.

Звичайно, перед прийняттям України до Євросоюзу Брюссель ретельно оцінить всі пов'язані із цим ризики. Основними факторами, які відлякують, у цьому випадку можуть стати розмір країни та її політекономічна нестабільність. Як би там не було, Україні треба ще дуже постаратися, якщо вона серйозно мріє про членство в ЄС.