"Я втратив сенс життя". Forbes взяв інтерв'ю в Березовського за кілька годин до смерті

Кореспондент Forbes Ілля Жигульов взяв інтерв'ю у Бориса Березовського за кілька годин до смерті бізнесмена.

Як пише Жигульов, Березовський не зустрічався ні з ким із журналістів від моменту рішення суду за його позовом до Романа Абрамовича. Політик змінив телефон, не відповідав на листи, не давав інтерв'ю.

"Інформація про нашу зустріч і це інтерв'ю не повинна була бути опублікована. Я пообіцяв це Борису Березовському. Живому. Коли бачив його вчора. Тепер ситуація змінилася, я відчуваю себе зобов'язаним розповісти про зустріч, яка була однією з останніх у його житті", - пише Жигульов.

За словами Жігульова, Березовський попросив відключити всі засоби запису, щоб це була проста розмова, а не інтерв'ю.

"Я намагався з ним говорити про бізнес, але швидко зрозумів - бізнес давно перестав бути темою інтересів Березовського", - пише оглядач Forbes.

- Не я керував бізнесом. Коли гроші за ОРТ та Сибнефть прийшли, я віддав Бадрі (Бадрі Патаркацишвілі - Forbes), повністю передоручив йому управління своїми фінансами. На політичні проекти я брав стільки, скільки мені було потрібно, іншим займався він.

- Тобто, Вас Бадрі практично підставив?

- Я завжди погано розбирався в людях, у їхніх людських якостях. Я завжди оцінював їх розум, сміливість, але помилявся я й у випадку з Бадрі.

- Але це ж один із ваших найближчих друзів...

- Я й сьогодні його оцінюю як друга. Але ні з Абрамовичем (Романом Абрамовичем - Forbes), ні з Бадрі я не подбав оформити домовленості документально.

- А як же процедура бізнес-розлучення, яку ви запустили ще до відходу з життя Бадрі?

- Після того як підвищилися політичні ризики, ми з Бадрі вирішили оголосити привселюдно про розлучення. Що ми починаємо процедуру розлучення. Це було як захист проти атаки на наші активи. Розлучення ніколи не було реальним. Мої стосунки з ним ніколи не були як відносини справжніх партнерів. Партнери повинні були подбати про екстремальні випадки.

Березовський зробив паузу і слабо посміхнувся.

- Я не очікував, що Бадрі помре раніше за мене.

- Ви сумуєте за Росією?

- Повернутися в Росію... Нічого я більше так не хочу, як повернутися в Росію. Коли навіть завели кримінальну справу, я хотів повернутися в Росію. Навіть коли завели кримінальну справу! Лише за порадою Олени Боннер залишився. Головне, що я недооцінив, - що мені настільки дорога Росія, що я не можу бути емігрантом.

- Я змінив багато своїх оцінок. У тому числі самого себе. Що стосується того, що є таке Росія і що є Захід. Я абсолютно ідеалістично уявляв можливість побудови демократичної Росії. Й ідеалістично уявляв, що таке демократія у центрі Європи. Недооцінив інертність Росії і сильно переоцінив Захід. І це відбувалося поступово. Поміняв своє уявлення про шляхи Росії ...

Я не повинен був виїжджати з Росії...

- Якби ви залишилися в Росії ви б зараз сиділи в тюрмі. Ви цього хочете?

- Зараз, озираючись на те, як я прожив ці роки в Лондоні...

Березовський повільно подивився перед собою, потім притиснув руку до грудей - вона у нього тремтіла. Він повернувся до мене і довго дивився мені в очі. Нарешті сказав:

- У мене немає зараз відповіді на це питання... Ходорковський... зберіг себе.

Тут Березовський подивився під ноги, потім швидко кинув погляд на мене і став говорити швидко, ніби виправдовуючись.

- Це не означає, що я втратив себе. Але я пережив набагато більше переоцінок, розчарувань. Ходорковський все-таки менше. Я... втратив сенс.

- Життя?

- Сенс життя. Я не хочу зараз займатися політикою.

- А що ж робити?

- Я не знаю, що мені робити. Мені 67 років. І я не знаю, що мені далі робити.

"Коли я запропонував детально поговорити про науку, Березовський явно не горів бажанням. Схоже, він сам не вірив ні в повернення на батьківщину, ні в науку. Намагаючись підбадьорити, обіцяю, що наступного разу зустрінуся з ним у Москві... в Академії наук. На що Березовський похмуро усміхається: - Гарне уточнення", - пише Жигульов.