РИА Новости: Україна розвернула російський газ. У свою сторону

Росія і Україна знову скандалять щодо російського газу, і кінця цьому не буде, поки стосунки не стануть прозорими, пише Вадим Дубнов у статті для РИА Новости.

Україна відповіла на звинувачення Газпрому в шахрайстві, яке висунув 30 березня Олексій Міллер. Схема реверсних поставок газу з Європи, яку викрив глава Газпрому, на думку заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Макухи, "абсолютно законна і відповідає міжнародному законодавству".

Схема "7 відсотків"

Газова залежність України від Росії продовжує зменшуватися. За повідомленням українського міністерства енергетики та вугільної промисловості, у перші два місяці 2013 року поставки газу з Росії в порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилися на 23,2 відсотка. В абсолютних цифрах - 4,74 мільярда кубометрів замість торішніх 6,17. Двома роками раніше було 12,4 млрд кубометрів.

Можливо, саме ця гнітюча для Газпрому статистика і стала підставою для звинувачення, яке днями в телевізійному інтерв'ю кинув українським колегам глава корпорації Олексій Міллер: Україна використовує "віртуальний реверс". Тобто, російський газ, що прокачується до Європи, після проходження через газовимірювальну станцію на західному кордоні, тут же повертається назад, в українські сховища як куплений на європейському спотовому ринку.

4,74 мільярда кубометрів замість торішніх 6,17. Двома роками раніше було12,4 млрд кубометрів

У Нафтогазі України вигоду оцінюють приблизно в 7 відсотків. І зовсім не збираються оскаржувати гіпотезу Міллера. Але якщо Міллер вважає такі схеми "схожими на шахрайські", і закликає "з ними розбиратися", то в Києві нічого протизаконного в них не бачать. Україна свої зобов'язання щодо транзиту газу виконує, газ формально кордон України перетинає, а за ним, як нагадують експерти, він Газпрому вже не належить. Одержувач газу має право продати його кому захоче, а хоче в даному випадку він його продати Україні.

Схема, звичайно, була ведена в експлуатацію не вчора, і навряд чи вона була для Газпрому більшим секретом, ніж дані про падіння українського попиту на газ. Україна приблизно раз на квартал ділиться зі світом (і, перш за все, звичайно, з Москвою) новинами про альтернативні варіанти свого газового забезпечення.

Реверс на мільярди

Сьогодні споживання газу в Україні оцінюється в 55 мільярдів кубометрів, і аналітики прогнозують його зниження через п'ять років до 52 мільярдів. Минулого року Україна замість обумовлених в контракті з Газпромом 52 мільярдів кубометрів вибрала не більш ніж 34 мільярди.

Близько 20 мільярдів кубометрів Україна сьогодні видобуває самостійно. У січні було оголошено про контракт з голландсько-британською Royal Dutch Shell про розробку родовищ сланцевого газу на Юзівській ділянці в Донбасі та Харківській області. Фахівці оцінюють перспективи видобутку в 5-7 мільярдів кубометрів. Є і ще одне, більш потужне родовище - Олеське, а Західній Україні, до якого, крім того ж Shell, проявив інтерес і Chevron.

Реверсні поставки в 2013 році можуть скласти близько 5 мільярдів кубометрів, близько 10 відсотків загальної потреби

Поки ж близько 30 мільярдів кубометрів все одно треба імпортувати. Про наміри налагодити реверсні поставки прем'єр-міністр Микола Азаров заявив ще в листопаді минулого року. Успіхи виглядали не просто скромно: сам захід, оцінюваний приблизно в мільйон кубометрів на добу, нагадував чи то символ, чи то експеримент.

Але Микола Азаров, перебуваючи минулого тижня у Будапешті, оголосив, що до "реверсних" постачальників тепер додасться Угорщина. Обсяг поставленого нею газу може досягти 4,2 мільярда кубометрів. У підсумку реверсні поставки в 2013 році можуть скласти близько 5 мільярдів кубометрів, близько 10 відсотків загальної потреби. Через два дні після заяви Азарова Олексій Міллер і викрив український "віртуальний реверс".

Газпром образи не приховує

Судячи з усього, це викриття може виявитися анонсом чергової атаки Газпрому на українських колег. Попередні, втім, Київ не вразили. У січні Газпром висунув Україні претензії на 7 мільярдів доларів за недобір 16 млрд газу, які вона повинна була закупити, виходячи з принципу take or pay. Україна претензії рішуче відкинула, і будь-якої активності Газпрому в їхньому відстоюванні не спостерігається.

Газові домовленості Росії та України завжди були символом комерційної непрозорості. Як розповідали присвячені в переговорний процес люди, більшість спірних питань завжди вирішувалися оперативно і без жодних посилань на документи, до яких ніхто ніколи всерйоз не ставився. Можливо, тому у Газпрому немає серйозних документальних аргументів у суперечці про невибраний Україною газ.

Газові домовленості Росії та України завжди були символом комерційної непрозорості

Довгий час Газпром відчував себе господарем становища, в якому, втім, і українські колеги аж ніяк не відчували себе переможеними. Відносини чиновників обох країн залишалися взаємовигідними незалежно від політичного контексту, і навіть оплата боргів Газпрому йшла за схемами, що влаштовувала обидві сторони. Найкращий приклад - Єдині Енергетичні Системи України, або ЄЕСУ, створене Юлією Тимошенко ще на початку 90-х. Саме вона, намагаючись стати монопольним партнером "Газпрому" в Україні, розробила для розплати з ним систему бартерних ланцюжків, які обплутали весь простір України і Росії і зробили мільйонерами чимало чиновників і бізнесменів по обидва боки кордону.

Не відкидається, що тепер Газпром від всієї цієї непрозорості може постраждати сам. Схоже, що єдиним задокументованим способом тиску на Київ залишається тепер тільки ціна газу. Чим і можна пояснити непохитність, з якою "Газпром" відповідає на всі вмовляння української сторони цю ціну переглянути. І зарозумілість, з якою сприймалися скарги українців на те, що для них, майже братів, газ виходить дорожче, ніж чужим європейцям.

Тепер ті не тільки знайшли альтернативу. Вони фактично змусили визнати дивину ціноутворення для України самого Олексія Міллера. Адже Газпром, який в придуманих українцями схемах нічого не втрачає, може бути незадоволеним тільки одним: Київ знайшов спосіб хоч трохи протистояти газпромівському ціновому диктату і вирвався із, здавалося б, ідеально розставленої пастки. Деякі українські аналітики вважають, що оптимальний для України обсяг закупівель у Газпрому складе 8-10 мільярдів кубометрів. Тобто, в 2-2,5 рази менший, ніж зараз.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.