НГ: У Києві не бояться газової кризи

На цьому тижні делегація Газпрому приїде до Києва, щоб знову обговорити перспективи створення двостороннього газотранспортного консорціуму, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

А на початку травня в Брюсселі відбудеться круглий стіл, в ході якого розглядатиметься питання участі в цьому проекті третьої, європейської сторони. У Києві вважають, що формат і склад консорціуму будуть затверджені приблизно через місяць під час зустрічі президентів Януковича і Путіна.

З березня у ЗМІ регулярно з'являється інформація про те, що українсько-російські переговори про створення консорціуму зайшли у безвихідь через заявлене в лютому бажання європейської сторони підключитися до проекту. Раніше прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв чітко сформулював російську позицію: якщо Київ сподівається на зниження цін на російський газ, то повинен погодитися на створення двостороннього консорціуму. Для цього було потрібно підкоригувати українське законодавство, а також відмовитися від членства в Європейському енергетичному співтоваристві.

Українсько-російські переговори про створення консорціуму зайшли у безвихідь через заявлене в лютому бажання європейської сторони підключитися до проекту

Керівник Центру енергетичних стратегій Дмитро Марунич сказав НГ, що Росія неодноразово порушувала питання про вихід України зі складу Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС). "Якщо говорити про створення двостороннього консорціуму, то проект може вступити у протиріччя з європейськими нормами і викликати невдоволення ЄЕС. Але чим це загрожує? Україну навряд чи виключать зі складу ЄЕС. Ну, можливо, відправлять до Києва лист з осудом такої поведінки. Адже потрібно брати до уваги, що Україна досі не виконала низки зобов'язань у рамках членства в ЄЕС, не імплементувала європейські енергопакети. І нічого", - пояснив експерт.

Марунич зазначив, що у Києва є зустрічні претензії до європейської сторони, яка всупереч очікуванням української влади навіть не спробувала вплинути на цінову політику Газпрому, а також проігнорувала новину про виставлений у січні Нафтогазу рахунок на 7 млрд дол за недобір газу в 2012 році. Обіцяних ще за помаранчевої влади коштів для модернізації газотранспортної системи Україна від Європи теж поки не дочекалася. "Не кажучи вже про позиції європейців щодо російських обхідних газопроводів. Київ багато разів звертався з цим питанням до європейських партнерів. Ті кивають головою, але продовжують переговори з Газпромом", - нагадав експерт.

Якщо говорити про створення двостороннього консорціуму, то проект може вступити в протиріччя з європейськими нормами і викликати невдоволення ЄЕС

Саме в такому ключі в Києві сприйняли останню новину - про російсько-польські рамкові домовленості щодо створення ще одного обхідного трубопроводу Ямал-Європа-2. Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський вважає, що Газпром використовував цей політичний крок як засіб тиску на Київ у питаннях консорціуму. "Попит на газ в Європі знижується. Навіщо вкладати величезні кошти в будівництво ще одного маршруту, який разом з Південним і Північним потоками збільшить транзитні потужності до майже 400 мільярдів кубометрів на рік - при реальних поставках на рівні приблизно 150 мільярдів?"

У Києві зазначають, що підписання угоди з Газпромом викликало масштабний політичний скандал у Польщі.

Дмитро Марунич зазначив, що в Києві вже усвідомили: будь-яка європейська країна керується власними інтересами і не поспішає захищати українські позиції. "Ось Єврокомісія заявляє, що вони зацікавлені стати третім учасником газотранспортного консорціуму. На початок травня заплановані консультації в Брюсселі, але вони пройдуть у формі круглого столу, обміну думками. Досі не зроблено нічого, щоб перевести питання з теоретичної площини у практичну. Хто буде представляти Європу в консорціумі? Невідомо. А немає суб'єкта - немає переговорів. І я впевнений, не буде тристороннього консорціуму ", - сказав він НГ.

У Києва є зустрічні претензії до європейської сторони, яка всупереч очікуванням української влади навіть не спробувала вплинути на цінову політику Газпрому

Чиновники в Києві поки дуже обережно коментують це питання. Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький спростував оприлюднену в ЗМІ інформацію про те, що українсько-російські переговори про консорціум припинені. Він повідомив, що цього тижня до Києва приїде російська делегація для продовження діалогу. Але при цьому зазначив: "Ведемо консультації і з нашими європейськими колегами, і з російськими колегами. Ми всі варіанти (консорціуму. - НГ) розглядаємо. Остаточний варіант буде затверджуватися прозоро і публічно".

Експерти зазначають, що сторони обмінюються інформаційними ударами: Київ погрожує знизити обсяги закупівлі газу в Росії і збільшити поставки з Європи, в Москві говорять про "шахрайські схеми" і про нові обхідні маршрути. "Думаю, все це не свідчить про наближення чергової газової кризи, а є відображенням проблем, що виникли на переговорах. Про них сказав днями посол РФ в Україні Михайло Зурабов: мовляв, через недієздатність Верховної Ради неможливо внести зміни до українського законодавства. А без них консорціум створити не можна. Але, думаю, навіть якщо Верховна Рада повернеться до нормальної роботи, ситуація буде непростою. Опозиція буде поводитися прогнозовано жорстко в питаннях, пов'язаних з майбутнім української газотранспортної системи. Тому прийняти нові закони і внести поправки до законодавства буде дуже складно ", - вважає Марунич.

У них одна мета - якомога швидше і вигідніше отримати під контроль українські підземні сховища газу і магістральні газопроводи. А також виключити можливість їх функціонування у рамках європейських директив

Експерт із енергетичних питань Олександр Нарбут переконаний, що джерело проблем - не на українській стороні. Він пояснив НГ: "Основна проблема - у стратегічному розумінні національних інтересів вищим керівництвом Росії. Це проявляється в діяльності різних відомств і, як у краплі води, відбивається у політиці Газпрому. Говорячи про консорціум, вони мають на увазі зовсім інше. У них одна мета - якомога швидше і вигідніше отримати під контроль українські підземні сховища газу і магістральні газопроводи. А також виключити можливість їх функціонування в рамках європейських директив. Це прямо суперечить інтересам України. Причому не тільки держави, але і фінансово-промислових груп, які чудово знають ціну стратегічної інфраструктурі . Туман умовно низьких цін на газ швидко розвіється, і з чим ми залишимося?" Експерт вважає, що, незважаючи на протиріччя, Росія не стане провокувати газовий конфлікт з Україною. Він нагадав, що навіть неоплачений рахунок на 7 млрд. дол не став приводом для подачі Газпромом позову до Міжнародного суду. "А перекривати газ вони не будуть. Це не в інтересах Газпрому і Росії", - сказав експерт. Нарбут зазначив, що Москва не захоче сперечатися з Євросоюзом, а газова компанія дуже зацікавлена ​​в поставках до України: "Адже російський газ, як і раніше, коштує безпрецедентно дорого. І Київ, як і раніше, виконує фінансові зобов'язання".

Сторонам доведеться шукати взаємоприйнятний вихід зі сформованої ситуації, зазначають українські фахівці. На їхню думку, остаточне рішення про формат консорціуму і напрямки енергетичної політики України буде прийнято на рівні глав держав. Вважається, що Янукович буде готовий до розмови з Путіним через місяць, коли проясниться ситуація як з намірами Євросоюзу щодо участі в газотранспортному консорціумі, так і з перспективою підписання в листопаді угоди про асоційоване членство України в ЄС.