Треті роковини авіакатастрофи під Смоленськом: Польща і Росія згадають загиблих

Сьогодні в Польщі вшанують пам'ять загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом, що сталася 10 квітня 2010 і забрала життя 96-ти осіб, серед яких були відомі польські політики, майже все вище військове командування, громадські та релігійні діячі, а також президент республіки Лех Качинський.

Головні заходи, приурочені до третьої річниці трагедії, пройдуть у Варшаві. Офіційна, державна частина передбачає спільну молитву та покладання вінків до пам'ятника жертвам катастрофи на військовому кладовищі в Повонзкі, а також освячення в храмі Божественного провидіння фрагмента пам'ятника, який найближчими місяцями має бути встановлений під Смоленськом.

Окремі заходи за традицією організовує польська опозиція на чолі з братом загиблого президента Ярославом Качинським. Від самого ранку в столиці республіки буде заблокована для руху транспорту центральна вулиця Краківське передмістя, де розташована резиденція глави держави. Біля президентського палацу для промов, виступів і концертів встановлена ​​сцена і величезні екрани. Увечері очікується хода зі свічками та пікет біля будівлі канцелярії прем'єр-міністра. Як стверджують організатори, в них візьмуть участь кілька тисяч осіб.

Вшанувати пам'ять жертв трагедії у Смоленськ відправиться польська урядова делегація, до складу якої увійшли глави міністерств оборони і внутрішніх справ республіки, канцелярії прем'єр-міністра і Бюро національної безпеки. Президент Польщі Броніслав Коморовський залишиться у Варшаві та візьме участь у богослужінні за участю членів сімей загиблих, а глава уряду Дональд Туск відправиться з візитом до Нігерії, вранці поклавши квіти на цвинтарі.

У Польщі авіакатастрофу під Смоленськом вважають трагедією національного масштабу. Незважаючи на те, що минуло три роки, загибель глави держави, його дружини, представників державної влади, збройних сил і відомих громадських діячів і зараз широко обговорюється на сторінках ЗМІ і навіть стає інструментом, який використовують у політичному протистоянні. Розслідування причин катастрофи триває досі. Так, 12 січня 2011 інженерно-технічна підкомісія представила остаточну доповідь про розслідування, з якого випливає, що причинами катастрофи стали неправильні дії екіпажу (рішення про заходження на посадку і невідхід на друге коло в метеоумовах, які значно нижчі від метеомінімуму аеродрому, мінімуму системи заходу на посадку і мінімуму екіпажу, зниження нижче від мінімальної висоти у 100 м, зазначеної правилами і керівником польотів, ігнорування екіпажем сигналів системи попередження про небезпечне зближення з поверхнею землі) і психологічний тиск на нього.

Серед супутніх факторів відзначено розсіювання увагу екіпажу, що зосередився на пошуку візуальних орієнтирів і відволікся від приладів. Крім того, увагу відволікала спроба підбору швидкості зниження в автоматичному режимі замість переходу до штурвального режиму.

Крім того, польською стороною не було надано підтвердження допуску командира повітряного судна до виконання посадки у складних метеоумовах (допуск прострочений, зафіксований у льотній книжці досвід проведення посадок у складних метеоумовах фальсифікований), виявлені недопрацювання у процесі навчання екіпажу. З порушень з російського боку виявлено, що не виправдалися прогнози погоди щодо аеропорту Смоленськ-Північний, однак, оскільки екіпаж цієї інформації все одно не мав і був своєчасно попереджений про фактичну погоду, це не могло спровокувати катастрофу.

Крім того, виявлено порушення роботи вогнів наближення (розбиті або знеструмлені вогні на відстані 700 і 800 метрів від порога ЗПС, на 900 метрах горів один з трьох), деяка неточність радіолокаційної системи посадки (відхилення кута глісади, зникнення позначки на локаторі). Однак ці порушення не названі комісією серед тих, що вплинули на результат заходження на посадку.

Письмові зауваження польської сторони прикладені до основного тексту доповіді як невід'ємна його частина. Слідчий комітет Росії заявив, що висновки про винність буде робити слідство. Ярослав Качинський відразу ж різко виступив зі спростуванням висновків доповіді експертів міжнародного комітету, назвавши їх "бездоказовими".

Крім того, у скандальному розслідуванні катастрофи були замішані також польські ЗМІ. Зокрема, в газеті Rzeczpospolita вийшла стаття про сліди тротилу і нітрогліцерину на уламках літака Ту-154, яка викликала резонанс як серед польських політиків, так і серед народу. Політик Ярослав Качинський, брат загиблого президента, в той же день зажадав відставки уряду, заявивши, що авіакатастрофа була вбивством. Однак військова прокуратура негайно спростувала викладену у газеті інформацію.

Керівництво видавництва заявило, що стаття вийшла без його погодження. Тим не менше, за даними ЗМІ, головний редактор Врублевський напередодні публікації обговорював статтю з генеральним прокурором Анджеєм Сереметом. Після зустрічі він, нібито, наважився надрукувати статтю.

Після скандальної публікації про вибухівку на фрагментах літака Леха Качинського, що розбився, з впливової польської газети Rzeczpospolita звільнили головного редактора Томаша Врублевського, кореспондента Цезари Гмиза, а також двох інших співробітників. Крім того, після закінчення трудового договору буде звільнений заступник головного редактора газети.

28 жовтня 2012 свідок у справі про катастрофу літака Ту-154 під Смоленськом, на борту якого перебував президент Польщі Лех Качинський, був знайдений повішеним у своєму будинку під Варшавою.

Влада Польщі просить Смоленськ виділити територію під будівництво меморіалу, присвяченого трагічно загиблому президенту країни Леху Качинському. За домовленістю, досягнутою двома країнами, Польща бере на себе фінансування проекту, а Росія зобов'язується облаштувати територію.

За матеріалами Корреспондент.net з відкритих джерел