Ъ: ЄСПЛ вимагає від України негайно прийняти законодавство про мирні зібрання
У четвер Європейський суд з прав людини прийняв перше рішення проти України у справі про заборону мітингів і переслідування їхніх учасників. ЄСПЛ зажадав негайно прийняти законодавство про мирні зібрання, інакше рішення українських судів про заборону мітингів будуть вважатися винесеними без законних підстав, пише Коммерсантъ-Украина.
Правозахисники побоюються, що національні суди, всупереч зобов'язанням України, будуть ігнорувати вказівку ЄСПЛ.
Рішення Європейського суду з прав людини у справі Олексія Веренцова проти України було оприлюднене вчора на сайті суду.
Олексій Веренцов, керівник львівської правозахисної організації Вартові закону, звернувся до Страсбурга зі скаргою на свій арешт. 12 жовтня 2010 року перед будівлею прокуратури Львівської області відбулася нечисленна акція протесту, яку влада визнала незаконною. Після її проведення Веренцов був затриманий і засуджений до трьох діб адміністративного арешту, апеляційна інстанція підтвердила цей вирок.
Страсбурзький суд виніс рішення всього через два роки, що є безпрецедентним терміном для справи, де не йдеться про загрозу життю або здоров'ю заявника. Суд надав скарзі вищий пріоритет, оскільки побачив в Україні системну проблему перешкоджання проведенню мітингів. ЄСПЛ встановив, що стосовно Вєрєнцова були порушені три статті Конвенції з прав людини: про свободу зборів, про право на чесний суд і заборону покарання без законних на те підстав. У результаті суд зобов'язав Україну виплатити Олексію Вєренцову 6 тис. євро моральної шкоди.
Крім того, суд зобов'язав владу усунути джерело проблеми з незаконними заборонами мітингів. Конституція дає владі право встановлювати обмеження для проведення мирних зібрань, але відповідний закон досі не прийнятий. "ЄСПЛ визнає, що для формування законодавчої бази необхідний час, але не може погодитися з тим, що затримка більш ніж в 20 років є виправданою, особливо коли це стосується такого основоположного права, як свобода мирних зборів", - говориться в рішенні.
"ЄСПЛ чітко вказав: те, що місцеві органи влади привласнили собі повноваження визначати процедуру, є неприйнятним", - пояснив представник Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський, який представляв в ЄСПЛ інтереси Олексія Вєрєнцова.
Рішення ЄСПЛ окремо наказує українській владі невідкладно ухвалити закон, який регулював би порядок інформування про підготовку мітингу, визначав мотиви і порядок дій влади для обмеження такого права. Контроль над діями Києва у цій сфері здійснюватиме Комітет міністрів Ради Європи. "Необхідно терміново запровадити законодавство і адміністративну практику. Вони повинні відповідати висновкам ЄСПЛ, а також даному рішенню", - сказано в документі.
Рішення ще не набуло чинності, і у Києва є можливість оскаржити його у Великій палаті ЄСПЛ.
Як зазначає видання, в майбутньому Україну чекають поразки за аналогічними позовами. Правозахисники зауважують, що дана проблема з'явилася після зміни президента. "До 2010 року судова і адміністративна практика була іншою, такої проблеми не було, - розповів Володимир Яворський. - У ЄСПЛ чимало таких справ. В одному випадку, де я готував скаргу, комунікація завершилася, рішення очікується вже цієї весни".
Крім того, ЄСПЛ визнав неприпустимість залучення до відповідальності учасників мітингів за ст. 185-1 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП; "порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій") до прийняття закону. Це означає, що більшість заарештованих учасників несанкціонованих мітингів можуть сподіватися на перемогу в Страсбурзі - як правило, їм інкримінують порушення ст.185-1 КпАП.
Українські суди зобов'язані керуватися рішенням ЄСПЛ, а також Конвенцією з прав людини. Тим часом, експерти сумніваються, що це буде дотримуватися.
Як повідомлялося, вчора, 11 квітня, Вишгородський районний суд, керуючись ст. 185-1 КпАП, засудив представника партії Демократичний альянс Максима Панова до семи діб арешту за організацію мітингу біля президентської резиденції Межигір'я.