Новая газета: Конвеєрна дотепність в ефірі позбавляє смаку та почуття міри
Іван Ургант оскандалився. Ляпнув. Бовкнув. Зморозив повну нісенітницю. Сам напевно навіть і не зрозумів спочатку, що сталося, - пише Ірина Петровська в російській Новой газете.
Редактори під час монтування теж не поперхнулися, залишаючи цю "нісенітницю" в ефірному варіанті кулінарно-гумористичної програми Смак. Вийшло як у старому анекдоті: "Ні хріна собі за хлібцем сходили!" Тобто ні хріна собі борщик зварили! Готуючи на пару з відомим сценаристом і режисером Олександром Адабашьяном цю традиційну страву братів-українців, Іван мимохідь пожартував: "Порубав зелень, як червоний комісар жителів українського села". Старший товариш охоче підхопив чорний гумор молодого телеведучого та, обтрушуючи тесак від прилиплого до нього листя зелені, пояснив: "Я просто залишки мешканців струшую".
Недоречне слово в телеефірі Першого каналу відгукнулося форменим міжнародним скандалом. МЗС України закликало керівництво Першого каналу відреагувати на образливі для цілого народу висловлювання телеведучого, заявивши, що "в основі жартів лежить людське горе, кровопролиття і смерть ... У сучасному світі подібні жарти вважаються поганим тоном і проявом неповаги до пам'яті мільйонів жертв тоталітарного режиму". І пішло-поїхало! Активісти націоналістичних партій України організували біля посольства Росії в Києві акцію АнтиУргант. Деякі українські депутати зажадали оголосити Урганта персоною нон грата.
Сам Іван Ургант спочатку, мабуть, навіть не зрозумів всієї серйозності події. Вибачився у себе в Твіттері у властивій йому жартівливій манері: "В якості самопокарання зобов'язуюсь готувати в цій передачі тільки борщ, вареники й галушки до 2018 року включно. А всіх народжених у мене з цього моменту дітей незалежно від статі - називати Богдан". Після такого "вибачення" скандал тільки посилився. Деякі ЗМІ поквапилися повідомити сенсацію: Ургант звільнений з Першого каналу. Але "звільнений" продовжував виходити з програмою Вечірній Ургант, яка акурат у ці дні відсвяткувала свою першу річницю в ефірі, а сам винуватець свята та міжнародного конфлікту відзначив 35-річчя.
І тут вибухнула блогосфера. Користувачі інтернету, які зазвичай клянуться, що телевізор давно не дивляться і взагалі викинули огидний ящик у зв'язку з його безглуздістю та шкідливістю, заходилися активно "постити" скандальний фрагмент програми Смак, паралельно клянучи голову порушника. Сторінка Урганта у Фейсбуці перетворилася на справжнісіньке пекло. Івану пригадали все: його національність (хтось навіть договорився до того, що саме його предки були тими самими "червоними комісарами", які рубали жителів українського села), його знамениту бабусю ("Ех, Ваня, Ваня, що ж ти, Ваня , така бабуся хороша, пісню про десантний батальйон співає, а ти - он що твориш! "), його шалену славу та скажені ж гроші ... Йому пропонували замінити" червоних комісарів "на фашистів-німців, а "жителів українських сіл "- на євреїв , масово загиблих в газових печах, і подивитися, смішно чи виходить ... І покарати-покарати - навічно відлученням від телеефіру, вовчим квитком, довічним нерукостисканням, злиднями та животінням до кінця його життя ... "Гламурний покидьок", "недоумок", "зарвався мажор "- найбільш мирні з ярликів, якими нагородили Урганта "люди доброї волі ". "Комісари в запорошених шоломах" нервово курили в сторонці, спостерігаючи, як їх послідовники рубають в крихти цього ефірного небожителя, не соромлячись у виразах і рішуче відкинувши ту політкоректність, за порушення якої самі ж і піддали популярного ведучого аутодафе.
Розтиражовані ТБ дотепники, як правило, швидко перетворюються на патентованих соромітників, заодно втрачаючи й адекватну самооцінку.
У середу Іван Ургант, завершуючи черговий випуск своєї вечірньої програми, вибачився вже по-справжньому. Освідчився в любові до України та українців. Визнав, що це був дурний жарт - не думав, що він може зачепити стільки людей, і вже тим більше не вкладав у свої слова жахливий шовіністичний сенс, що викликав міжнародний скандал. Виглядав він при цьому незвично схвильованим і вперше за роки в ефірі не баламутив, не жартував, не підморгував із підтекстом і не хихотів, немов його хтось без перестанку лоскоче.
Історія, хоч і дика, звичайно, у всіх відносинах, але багато в чому повчальна. По-перше, є речі, жартувати, над якими дійсно неприпустимо - нарвешся (і справделиво) на ображені почуття не тільки окремих особин, а й цілих народів. По-друге, саме гумор вимагає й особливого смаку, і почуття міри. Конвеєрна дотепність тим і небезпечна, що псує смак (якщо він був) і притуплює почуття міри - прикладів тому не злічити. Розтиражовані ТБ дотепники, як правило, швидко перетворюються на патентованих соромітників, одночасно втрачаючи й адекватну самооцінку.
Головний герой телеекрану з перших днів "царювання" ні в чому собі не відмовляє - ні на внутрішньополітичній сцені, ні на міжнародній арені.
Ну а необачна глядацька любов - це велика-велика ілюзія, якою тішать себе кумири мас, повторюючи як заклинання: "А народу подобається!" Так, народ дивиться (піпл хаває) те, що йому дають, - жарти нижче поясу, гумор нижче плінтуса. Так, він начебто обожнює своїх улюбленців-гумористів, які вилазять з усіх телевізійних щілин. Але побіжно накопичується в глядачах роздратування і втома від них, всюдисущих, що і виливається в екстремальних, подібно до ургантовської, ситуаціях в потоки образ на адресу тих же, нещодавно обожнюваних кумирів, скидати яких з п'єдесталу ще солодше, ніж туди підносити. І це не тільки стосується телеведучих та артистів - політиків підносять і скидають з ще більшим озлобленням і захватом. Адже вони теж втрачають і почуття міри, і адекватність самооцінки, приймаючи лестощі підлеглих і підданих за справжню народну любов. Але від постійного миготіння в ящику набридають людям гірше гіркої редьки.
А гумор у нас, що й казати, потворний. І не Іван Ургант перший почав гострити неполіткоректно, зачіпаючи почуття різних віруючих. Головний герой телеекрану з перших днів "царювання" ні в чому собі не відмовляє - ні на внутрішньополітичній сцені, ні на міжнародній арені. І нічого - сходить йому поки все з рук, хоча, на відміну від Урганта, він жодного разу ні перед ким не вибачався. Хтось так і написав на сторінці телеведучого у Фейсбуці, який проштрафився: "Ти б краще на Путіні свою дотепність відточував, ніж на нещасних жителях українських сіл. Слабо? "
Зрозуміло, що слабо. За подібні жарти вовчий квиток гарантований. А українці - люди добрі. Брати наші як-не-як. Пробачать. Але думати таки треба: загальнонаціональний ефір - не корпоратив, чай. До того ж Івану Урганту, на відміну від багатьох його колег по цеху, є чим думати. І берегти честь замолоду. Хоча, що саме означає це "замолоду"? 35 років людині стукнуло. Вже не хлопчик.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.