Вічна боротьба з вуглеводами: дієта Аткінса

Від вуглеводів товстішають – саме цю думку вбив у свідомість людей Роберт Аткінс. Він помер десять років тому, а довкола дієти і досі точаться суперечки.

Навіть через десять років після його смерті публіка вірить, що хліб, макарони та картопля – вороги стрункої фігури.

А все тому, що у книзі , яка вийшла у 2002 році, автор закликав огрядних людей різко скоротити споживання вуглеводів.

Натомість він радив їсти продукти, багаті білками: м'ясо, сир, яйця, рибу та молюски.

Аткінс писав, що надмір вуглеводів підвищує рівень цукру у крові, що викликає викид інсуліну – гормону, який стимулює накопичення енергії у вигляді жиру.

Тож, робив висновок доктор, треба прибрати з меню вуглеводи, щоб організм почав спалювати свої жирові запаси. Цей процес відомий як кетоз.

В 2003 році, на піку популярності цієї дієти, її випробували на собі три мільйони британців. У Штатах на ній сидів кожен одинадцятий. Серед зіркових прихильників Аткінса – Дженніфер Еністон, Демі Мур та Кетрін Зета-Джонс.

протягом шести років трималася у десятці бестселерів The New York Times. Усього у світі було продано більше 15 мільйонів примірників книги. Харчова промисловість почала випускати різноманітні продукти з низьким вмістом вуглеводів, наприклад пиво та хліб.

Під впливом Аткінса у США навіть впали продажі пшениці та картоплі, натомість зросло споживання м'яса.

Але не всі булив у захваті від його методу. У пресі з’явилися такі заголовки як , ,  та .

Втім, деякі дослідження свідчили на користь дієти: тут можна згадати статті і .

Без вуглеводів

Чому ця система наробила стільки галасу? Тому що вона суперечила традиційній дієтології, яка рекомендувала вживати продукти з низьким вмістом жирів та високим вмістом вуглеводів.

Навіть смерть доктора викликала суперечки. Аткінс помер у 2003 році від того, що розбив голову, послизнувшись на тротуарі. Але патологоанатоми ретельно дослідили загальний стан його організму: бо всіх цікавило, як вплинула дієта на його здоров’я. Скажімо, у 2002 році доктор пережив серцевий напад, і критики казали, що це свідчить про шкідливість його системи. Сам Аткінс із цим не погоджувався.

Відтоді минуло вже десять років, але до низьковуглеводних дієт і досі ставляться по-різному. Національна служба охорони здоров’я Великобританії рекомендує, щоб багаті крохмалем продукти, зокрема картопля, крупи, макаронні вироби, рис та хліб, складали не менше третини денного раціону людини.

А в США радять, щоб на вашій тарілці лежали продукти із п'яти різних груп: фрукти, овочі, зернові, білки та молочні продукти.

Але деякі дієтологи критикують ці класичні рекомендації. Серед них і Джон Бріффа, автор книги .

Він каже, що на користь низьковуглеводних дієт свідчить велика кількість досліджень. Зокрема є дані, що вони краще підходять для схуднення, ніж дієти з низьким вмістом жирів та обмеженням кількості калорій. А інтернет рясніє "історіями людей, які поліпшили своє здоров'я, обмеживши вуглеводи у раціоні".

"Ось що справді цікавить людей, а не застарілі та ненаукові погляди лікарів, дієтологів, комерціалізованих організацій та уряду", – стверджує Бріффа.

Битва дієтологів

Акторка Ґвінет Пелтроу минулого тижня розгнівала традиційних дієтологів, заявивши на презентації своєї кулінарної книги, що вона не годує своїх дітей хлібом, рисом та макаронними виробами.

Критики заявили, що її дітям "загрожує дефіцит поживних речовин" і що вони "не зможуть нормально думати". Але прибічники Пелтроу відповіли на це, що в багатих крохмалем продуктах немає нічого такого, що не можна було б отримати з іншої їжі.

Багато дієтологів згодні, що дієта Аткінса ефективна у короткостроковій перспективі.

"Люди на ній зазвичай швидко худнуть, але коли припиняють дотримуватися дієти – так само швидко набирають вагу назад", – розповідає дієтолог Ніколь Берберіен.

Також багатьох непокоїть той факт, що на першому етапі дієти Аткінса треба виключити з раціону цілу харчову групу (система дозволяє вживати не більше 20 грамів вуглеводів на день). Інші звертають увагу, що у довгостроковій перспективі цей метод просто не працює.

Також часто можна зустріти твердження, що білкова дієта підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Хоча прибічники Аткінса кажуть, що науково це не доведено.

У пошуках панацеї

Звісно, система Аткінса – не єдина, довкола якої точаться суперечки. Врешт-решт, якби існувала одна-єдина ефективна дієта, дієтології б як галузі вже не було.

"Як і будь-яка дієта, система Аткінса має певне наукове підґрунтя, але доказів того, що це найкращий спосіб схуднути, не існує", – розповідає Саєн Портер, консультант-дієтолог Британської дієтичної асоціації.

Вона каже, що про панацею мріють багато людей, але її, на жаль, не існує.

"Дієти входять і виходять із моди, а для підтримання гарної форми потрібні постійні зусилля. Крім того, їжа – це лише половина рівняння, не треба забувати ще й про фізичну активність", – додає дієтолог.

Іменних дієт було безліч, але система Аткінса лишається найвідомішою.

Те, що її творець був лікарем і сам страждав від надмірної ваги, додало їй в очах багатьох "людяності і наукової достовірності", вважає Луїза Фокскрофт, авторка праці .

Крім того, книга доктора Аткінса вийшла у дуже вдалий момент, стверджує Саєн Портер. Саму систему він розробив ще у 1972 році. Але "свою другу книгу випустив у період бурхливого розвитку інтернету, коли інформація мала властивість дуже швидко поширюватися", – каже вона.

Пол Гейтлі, викладач курсу  у Міському університеті Лідса, стверджує, що широка публіка інколи неправильно розуміє дієту Аткінса.

"Треба розрізняти прості і складні вуглеводи. Люди називають вуглеводами білий рис, макарони та хліб, але фрукти та овочі також є чистими вуглеводами і водночас – це дуже здорова й корисна їжа", – стверджує він.

Наші дієти ніколи не будуть строго науковими. Які б теорії ми не читали і яких би авторитетів не слухали, кожна людина проводить свій псевдонауковий експеримент з їжею.

Люди приймуть усе, що допоможе їм бути стрункими. І дослухатися до думки звичайних людей вони будуть не менше, ніж до думки лікарів та дієтологів.