НГ: Варшава може оголосити Степана Бандеру злочинцем
Найближчим часом нижня палата польського парламенту планує розглянути проект постанови про визнання злочинними Організації українських націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери та Української повстанської армії (УПА), пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Якщо документ буде прийнятий в Сеймі Польщі, українські націоналісти у Верховній Раді можуть внести на розгляд дзеркальну постанову - про злочинну діяльність польських воєнізованих організацій на території України.
Протилежне трактування подій 70-80-річної давнини може ускладнити сучасні міждержавні відносини, що, своєю чергою, негативно позначиться на процесі євроінтеграції України.
Польський Сейм вирішив повернутися до давньої історичної суперечки у зв'язку з наближенням 70-річчя Волинської трагедії. Йдеться про міжетнічний конфлікт на Волині у 1943 році, в результаті якого загинули десятки тисяч мирних громадян.
Протилежне трактування подій 70-80-річної давнини може ускладнити сучасні
міждержавні відносини
У Києві та Варшаві досі по-різному оцінюють історичні події. Польські політики та експерти вважають трагедію геноцидом польського народу, етнічною чисткою, що проводилася УПА в руслі ідеології ОУН. Українська сторона вказує, що передумови до початку різанини створила сама Польща, яка з 1918 року запобігала спробам проголосити незалежність України.
"Територія України була розділена між кількома державами, кожна з яких намагалася зберегти свою вотчину. Це були складні часи, коли і ті, хто брав участь у визвольній боротьбі, прагнучи незалежності своєї землі, і ті, хто контролював українські території, укладали різні ситуативні союзи в прагненні досягти кожен своєї мети. Союзники зраджували один одному, друзі перетворювалися на ворогів і навпаки. На цьому політичному тлі, в умовах важкого економічного становища, в якому опинилося населення, почалася громадянська війна, яка велася так, що кожній із сторін є чого соромитися. Сучасним полякам і українцям потрібно було б відмовитися від безперспективних спроб довести, хто був правий, хто винен, а краще покаятися один перед одним і разом поминати загиблих", - сказав НГ керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.
Ще в 2003 році президенти України та Польщі домовилися саме про такий підхід до історичних подій, нагадав глава Інституту української політики Костянтин Бондаренко. "У той час, здавалося, всім було ясно, що потрібно перегорнути історичні сторінки, які стали спільною трагедією двох народів. Але пройшов час, і знайшлися політичні сили, які знову роздувають дискусії, міряються кількістю загиблих, вимагають визнати, що "наші - герої, а ваші - злочинці", - сказав він, зазначивши, що ситуація може загостритися до літа, коли Польща буде поминати жертв Волинської трагедії.
Польський Сейм вирішив повернутися до давньої історичної суперечки у зв'язку з
наближенням 70-річчя Волинської трагедії
Але якщо жалобні заходи не стануть акцією примирення, а виллються в міждержавні претензії, то ситуація може загостритися. Адже через чотири роки виповниться 70 років з моменту проведення операції "Вісла". У 1947 році відповідно до домовленостей між Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР про взаємний обмін населенням прикордонних територій сотні тисяч українців були насильно переселені. Вони втратили все майно, загинули цілі сім'ї, тисячі тих, хто протестував проти виселення, потрапили до концтаборів.
І в Україні тепер час від часу виникає питання про відповідальність Польщі за це рішення. Причому багато експертів у Києві ставлять питання так: волинська різанина, що стала наслідком антиукраїнської політики Польщі, велася розрізненими загонами повстанців і населенням і не мала характеру державної політики - тоді як операція "Вісла" була ініційована владою.
Політолог Олександр Царенок вважає, що українсько-польські відносини в період Другої світової війни, що мали всі ознаки громадянської війни з етнорелігійним характером, були обумовлені попередньою 300-річною історією. "Односторонні спроби встановити "остаточну правду" безглузді і тільки призведуть до ескалації взаємних звинувачень і втягнення все більшої кількості людей в цю безплідну "війну з історією". Фактично це спроби викликати до життя у обох народів агресивні рефлекси з темного минулого", - сказав він. На думку експерта, причина нинішньої ситуації може бути пов'язана зі спробами відвернути увагу від реальних проблем, але результат може бути вкрай негативним: "Поляки вкотре наступають на одні й ті ж історичні граблі. Відштовхуючи від себе українців, Польща втрачає черговий шанс отримати в їх особі якщо не братів, то близьких друзів. Президенти і депутати приходять і йдуть, а народи залишаються. Але саме від політиків залежить, з чим залишаються їхні народи - з міцним рукостисканням або зі стиснутими від взаємної ненависті кулаками".
Сучасним полякам і українцям потрібно було б відмовитися від безперспективних
спроб довести, хто був правий, хто винен, а краще покаятися один перед одним і
разом поминати загиблих
І у Варшаві, і в Києві є політичні сили, зацікавлені в протистоянні - як для відведення очей від власної неспроможності в управлінні державами, так і для нарощування рейтингів. В Україні до числа радикалів відносять партію "Свобода": деякі політики зі Східної України вже запропонували польському Сейму домагатися заборони на в'їзд до Євросоюзу українським прихильникам націоналістичної ідеології. У західних областях, навпаки, місцева влада приймають рішення про спеціальні надбавки до пенсій ветеранів УПА.
Політологи в Києві побоюються, що нинішні події можуть поглибити розкол між сходом і заходом країни. І що зовнішні сили скористаються ситуацією як для ослаблення України, так і для зриву євроінтеграційних планів.
Припускаючи загострення ситуації до літа, в Києві спробували запобігти такому розвитку подій. Місяць тому голова Верховної Ради Володимир Рибак побував у Варшаві, де під час зустрічей з керівниками Сенату і Сейму Польщі Богданом Борусевичем і Євою Ковач запропонував заснувати День пам'яті і примирення українців і поляків. Проте в тому документі, який готується до розгляду нижньою палатою польського парламенту, сказано про визнання 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних регіонах Другої Речі Посполитої.
Фактично це спроби викликати до життя у обох народів агресивні рефлекси з
темного минулого
Сподіваючись переламати ситуацію, керівники українських церков, впливові політики, відомі письменники і актори створили громадський комітет "Примирення між народами". Увійшовши до його складу, перший президент України Леонід Кравчук пояснив, що неправильно вимагати вибачень від української сторони: держави Україна в той історичний проміжок не існувало, а у нащадків тих, хто став учасником трагедії, є взаємні рахунки і претензії. "Як тільки ми поставимо питання, що вибачення повинні бути тільки з українського боку, то відразу пролунає відповідь: "А що робили поляки на українських землях?" Це неправильно, але так обов'язково буде. Тому вважаю, треба ставити питання тільки про взаємне прощення" , - заявив Кравчук.
Той факт, що в Сейм все ж було внесено проект скандальної постанови, може свідчити про небажання окремих польських політиків прийняти українську ініціативу, вважає депутат Верховної Ради від партії Свобода Юрій Сиротюк. Він сказав НГ: "Це недобросусідський крок, який не сприяє взаєморозумінню і співпраці. Припустимо, у кожного народу своя точка зору на історичні події, і знайти спільну мову наразі неможливо. Тоді можна домовитися так: ми поважаємо ваше право на вашу історіографію, на ваше трактування подій, на вшанування ваших героїв. Але і ви надайте нам такі ж права". Політик вважає, що своїми діями польські депутати зараз "підносять сірник до порохової бочки". Якщо постанова буде прийнята, Верховна Рада змушена буде відреагувати. "Ми не можемо дозволити, щоб окремі події виривалися із загального контексту історії. І повинні будемо розробити свою постанову. Але це, на жаль, тільки ускладнить діалог. І нам би хотілося обійтися без конфліктів", - сказав він.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.