Lenta.Ru: Істинне православ'я
Релігійні війни в Україні: віряни ділять храми і б'ються з перевертнями, - пише Петро Бологов у статті для російського видання Lenta.Ru.
У минулий вівторок в Кіровоградській області України довелося опечатати Свято-Володимирський храм, побудований на початку 2000-х років. Він належав Українській православній церкві Київського патріархату (УПЦ КП). Закриттю церкви передувала ціла епопея із захопленням храму та силовим протистоянням між "розкольниками" - послідовниками УПЦ КП - і тими, хто залишається в лоні Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Остання, як відомо, перебуває в юрисдикції РПЦ і розглядається українськими радикалами як структура впливу Кремля.
На тлі соціальних і економічних проблем сучасної України за баталіями, що відбуваються між різними групами вірян, не можна стежити без гумору, хоча, хочеться думати, для самих учасників цих баталій їхні протистояння є справою надсерйозною і, без жодного сумніву, богоугодною. Інша справа, що поділ українських православних за лінією КП-МП, як правило, повторює аналогічний поділ на прихильників правлячої Партії регіонів та її противників, що надає сучасним "релігійним війнам" в Україні політичного підтексту (він, утім, грав важливу роль і під час Реформації в Західній Європі).
Закриттю церкви передувала ціла епопея із захопленням храму та силовим протистоянням між "розкольниками" - послідовниками УПЦ КП - і тими, хто залишається в лоні Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).
Але повернемося до Свято-Володимирської церкви, розташованої в селищі Новоархангельськ Кіровоградської області. Храм був побудований на початку 2000-х років і спочатку належав УПЦ МП, проте через кілька років перейшов у відання Київського патріархату, тобто, як стверджували прихильники РПЦ, "був обманом введений у розкол". Восени минулого року церква, за рішенням обласної адміністрації, була повернена під протекторат Московського патріархату, проте "розкольники" це рішення проігнорували і покидати храм відмовилися.
У підсумку, як стверджує сайт Київське православ'я, 19 квітня, після обіду, коли віряни, помолившись, розійшлися по домівках, а на території залишилися тільки кілька прихожан і настоятель, до храму увірвалися близько тридцяти людей. Відрекомендувавшись будівельниками, вони заявили, що будуть лагодити підлогу в церкві, після чого вигнали за межі храму настоятеля і парафіян та замкнули церковні ворота на замок.
Після цього біля церкви почали збиратися невдоволені парафіяни, до яких приєдналися місцеві активісти опозиційних партій УДАР і Свобода. Але "будівельники" покидати затишне приміщення не поспішали – судячи з усього, на випадок блокади вони заздалегідь запаслися всім необхідним. Принаймні, як розповів журналістам перший заступник голови обласної організації УДАРу Ігор Козуб, зачинившись у храмі, люди кілька днів "пиячили і курили", а коли 23 квітня біля церкви зібрався мітинг, один з "будівельників" підійнявся на дзвіницю і "у вікно всім нам внизу показав свої статеві органи ".
Поділ українських православних за лінією КП-МП, як правило, повторює аналогічний поділ на прихильників правлячої Партії регіонів та її противників, що надає сучасним "релігійним війнам" в Україні політичного підтексту
Загалом біля храму на стихійний мітинг зібралося близько п'ятисот осіб. До співробітників міліції, які вже давно чергували біля будівлі, приєдналися бійці Беркута. Крім цього, в натовпі з'явилися люди в характерному вбранні і з нагайками, які назвалися "козаками". Віряни спробували провести до церкви священика, але ті, хто зачинилися всередині, відкривши ворота, облили парафіян струменем з вогнегасника. У натовпі почалася бійка, сутички з міліцією, яка намагалася утримати парафіян від штурму церкви. За підсумками протистояння Свобода розповсюдила заяву, в якій стверджувалося, що бійці Беркута застосували проти прихожан церкви кийки і сльозогінний газ. Телеканал ТСН повідомляє про десятки "затоптаних, закривавлених людей, що лежали прямо на землі". За іншими даними, до районної лікарні звернулися шестеро людей з травмами голови, рук і спини.
До вечора 23 квітня храм був опечатаний, а протиборчі сторони в особі УПЦ КП і УПЦ МП вирішили сісти за стіл переговорів. Правда, представники Московського патріархату ще раніше встигли порадіти тому, що Свято-Володимирський храм перейшов у лоно Канонічної православної Церкви. Будівельників-ексгібіціоністів вже в темряві, під охороною Беркута, вивела з храму міліція. Тим часом, як стверджують парафіяни храму, за п'ять днів, поки загарбники були у приміщенні, звідти зникли десятки дорогих ікон.
Побоїще, влаштоване в Новоархангельську, стало лише одним з епізодів війни, в якій крім двох патріархатів - Київського і Московського - на рівних беруть участь представники інших відгалужень християнської церкви. І не тільки християнської. А іноді навіть і не церкви зовсім. Так, у серпні 2007 року біля Десятинної церкви в Києві відбулася бійка між православними і язичниками-вогнепоклонниками, яких підтримали скінхеди і, як стверджували в УПЦ МП, "розкольники-філаретівці" (Філарет - глава УПЦ КП). У бійці, зокрема, гумовою кулею був поранений "язичник з Одеси, який прибув для захоплення храму".
Побоїще, влаштоване в Новоархангельську, стало лише одним з епізодів війни, в якій крім двох патріархатів - Київського і Московського - на рівних беруть участь представники інших відгалужень християнської церкви
У травні 2007 року прихильники КП і МП побились на Тернопільщині через церкву Святої Трійці. Ревних православних тоді теж довелося заспокоювати бійцям Беркута, причому в ході цієї миротворчої акції шестеро міліціонерів отримали травми. У вересні 2009-го бої розгорнулися в селі Жукля Корюківського району Чернігівської області, де прихильники канонічної церкви звинуватили "розкольників" і "членів фашистко-націоналістичних організацій", що приєдналися до них, у захопленні місцевого храму. "Представники Київського патріархату із псевдодуховенством на чолі із псевдоєпископом напали на людей, які охороняли храм, під час молитви, б'ючи їх. Міліція при цьому в конфлікт не втручалася", - заявили в УПЦ МП. Несамовиті подробиці про те, як "з архімандрита Варфоломія зняли хрест і його ж хрестом його били по голові", пізніше були спростовані "філаретівцями", що заявили, що це, навпаки, деякі заслані "козачки, на одному з яких красувалася футболка з написом Слава Росії! ", спробували захопити храм, але місцеві жителі, вчасно перейшли в лоно УПЦ КП, дали їм відсіч. У ході бійки також застосовувався сльозогінний газ. Закінчилося все тим, що священика Московського патріархату все ж виштовхали за паркан храму, впустивши його супротивника.
У вересні 2010-го бійка сталася на місці будівництва храму Московського патріархату в київському парку Юність. Противники спорудження храму - активісти партії Свобода з місцевими жителями, які приєдналися, - атакували огорожу будмайданчика, вступивши в бійку з охороною. Аргументуючи свої дії, "свободівці" заявили, що церкву будують незаконно та вона уособлює "втручання Кремля в наші внутрішні справи й наші інтереси".
У травні 2007 року прихильники КП і МП побились на Тернопільщині через церкву Святої Трійці
У 2009 році об'єктом уваги "філаретівців" став храм вже Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), який вони успішно "відвоювали". Хроніка подій довкола Свято-Троїцького храму в Ужгороді, озвучена прихильниками УАПЦ, нагадує середньовічні описи обрядів вигнання демонів. Так, кульмінацією бійки біля церкви в 2010 році, коли патріарх Філарет особисто прибув до храму, стала, наприклад, "поява на середині площі перевертня в рясі, який рвав на собі волосся і моторошно гарчав, закликаючи інших філаретівців та міліцію завершити розправу (над послідовниками УАПЦ - прим. "lenta.ru") ".
Схожий конфлікт відбувся в Житомирі, де священики і парафіяни УПЦ КП та Автокефальної церкви побилися за церкву Святої Магдалини. У конфлікт, звісно, втрутилися кілька людей з місцевої організації УНА-УНСО. Міліції довелося опечатати храм і відправити опонентів вирішувати його приналежність до суду.
У 2009 році візит на Україну глави РПЦ патріарха Кирила також супроводжувався бійкою, так би мовити, вірян, представлених з одного боку козаками (УПЦ МП), а з іншого - націоналістами з УНА-УНСО ("філаретівцями"). Кирила, який прибув до Києва, націоналісти зустріли плакатами "Геть московського попа-колонізатора", "Єдиний народ - незалежна церква" і викликали тим самим лють козаків, що почали махати кулаками.
Поки православні ділять між собою храми, Україну продовжують атакувати всілякі секти. Наприклад, днями виявилося, що в Миколаєві ось уже п'ять років діє секта Гухьясамаджі, організаційно та ідеологічно пов'язана з відомою Аум Сінрікйо. Добре хоч Гухьясамаджі та їй подібні поки не претендують на православні храми - ділити церковне майно в такому випадку було б набагато складніше.