Сьогодні у християн східного обряду починається Страсний тиждень

У християнстві всі дні Страсного тижня звуться Великими - Великий Понеділок, Великий Вівторок і так далі, також вживається епітет Страсний.

У православ'ї в перші три дні Страсного тижня відбувається літургія Передосвячених Дарів, у Великий Четвер і Велику суботу - літургія Василя Великого, у Велику п'ятницю літургія не здійснюється. У перші три дні Страсної седмиці статут наказує прочитувати весь Псалтир.

Великий піст складається з Великої Чотиридесятниці і Страсного тижня. Богослужінню в страсний тиждень надається особливе значення.

У Страсний тиждень піст особливо суворий.

Сьогодні - Великий Понеділок. У цей день згадується старозавітний патріарх Йосип, проданий братами в Єгипет, як прообраз стражденного Ісуса Христа, а також євангельське оповідання про прокляття Ісусом безплідної смоковниці, що символізує душу, яка не приносить духовних плодів - істинного покаяння, віри, молитви і добрих справ.

У Великий вівторок згадується викриття Ісусом фарисеїв і книжників, а також притчі, сказані Ним у Єрусалимському Храмі: про данину кесареві, про воскресіння мертвих, про Страшний суд, про десять дів і таланти.

У Велику середу християни зі скорботою згадують про зраду Юдою Іскаріотом свого Вчителя і про 30 срібняків.

Також згадується грішниця, яка, обмивши сльозами і помазавши дорогоцінним миром ноги Христа, підготувала Його таким чином до поховання.

У Великий четвер згадують про таємну вечерю, обмивання Христом ніг учням, молитву Христа в Гефсиманському саду і зраду Іуди.

У Велику П'ятницю - про суд, розп'яття і хресну смерть Христа.

У Велику суботу - про перебування Христа у гробі. Освячення пасхальної їжі. У суботу в Єрусалимі сходить благодатний вогонь.

І нарешті в неділю настає найбільше свято християн - Великдень.

У народі Страсний тиждень мав безліч назв - Червоний, Великий, Святий, Білий тиждень, Чистий тиждень.

Протягом усього тижня йшла підготовка до головного свята: мили столи, лави, вікна, двері. Білили піч, а то й стіни. Вискрібали, вимивали підлогу, витрушували доріжки, перемивали посуд. З четверга до суботи йшло приготування у печі й у дворі: господині пекли паски, фарбували яйця, запікали м'ясо; чоловіки ставили гойдалки, заготовляли дрова на час свята та ін. Селяни намагалися бути небагатослівними. Як і протягом всього посту, уникали гучного вуличного співу, не було вуличних ігор і хороводів. Вважалося, що страсний тиждень був часом розгулу нечистої сили. Згідно зі слов'янськими традиціями, перед Великоднем або після нього предки повертаються на землю, де перебувають протягом деякого часу.

Нагадаємо, найпопулярнішими святами серед українців залишаються Великдень, Новий рік і Різдво, меншою популярністю користуються державні свята. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).