Звиклий до слави: університет Людвіґа-Максиміліана в Мюнхені
Багатий на історію, але не притрушений пилом, із неймовірною кількістю фахів і бездоганною науковою репутацією – мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліана (LMU) вабить як німецьких, так і іноземних студентів.
Те, що Мюнхен славиться не одним лише Октоберфестом, давно відомо в освітніх колах. Перелік лауреатів наукових і Нобелівських премій в мюнхенському університеті Людвіґа-Максиміліана - немов біографічний довідник Who is Who німецьких геніїв: починаючи з Вільгельма Конрада Рентґена, Вернера Гайзенберґа й закінчуючи Конрадом Лоренцом.
Тут читав свої лекції соціолог Макс Вебер і лікар-хірург серця й легенів Фердинанд Зауербрух. Отже, обравши мюнхенський університет, студенти вирушають слідами великих.
Від єгиптології до стоматології
Із сьогоднішніх майже 49 тисяч студентів тут навчається близько 14 відсотків іноземців. Усі вони переконані в тому, що славетне ім'я їхнього закладу збільшує їм шанси отримати роботу. Університет у свою чергу пропонує студентам приблизно 150 напрямів підготовки на 18 факультетах. Навчатися тут можна усьому – від єгиптології до стоматології. Окремих інженерних спеціальностей в офіційно визнаному елітному виші немає – їх можна вивчати в Мюнхенському технічному університеті, теж елітному.
У 2012 році обом закладам вдалося захистити свій статус. В університеті Людвіґа-Максиміліана пишаються, що його виокремили з-поміж вищих шкіл, які взяли участь у боротьбі за статус елітного. Мюнхенському вишу задовольнили всі запити: чотири Магістерські програми, чотири Еліт-cluster, проект розвитку за назвою , пов'язаний із підтримкою молодих фахівців.
Головний мозок і археологія
Статус елітного закладу додає не лише репутації, але й коштів. До LMU вони надходять передусім до кас природничих і технічних спеціальностей. У цих галузях університет уже давно працює на рівні з провідними. Так, журі Еліт-initiative переконали програми для магістрів у галузі дослідження головного мозку. У рамках цього проекту здійснюються дослідження в різноманітних сферах: біологічній, нейропсихологічній та науково-теоретичній.
Успішні наукові проекти в галузі нанотехнологій, досліджень протеїну, лазерної чи астрофізики будуть здійснюватися до 2017 року. Окрім цього, в LMU заснують ще кілька магістерських програм у галузі системної біології, археології і – спільно з університетом Реґенсбурґа – у сфері системної неврології та дослідження Східної Європи.
Клинопис і Лола Монтес
Гуманітарії LMU скаржаться, що їхні спеціальності недоотримують фінансування; натуралісти ж із техніками вказують на те, що німці завдячують своїм достатком саме високим технологіям, а не тлумаченню стародавніх клинописів.
Утім, історія таки здатна захопити: хто зацікавиться становленням LMU, дізнається, що заклад двічі змінював свою домівку. У 1472 році з папського дозволу в Інґольштадті на Дунаї було засновано перший Баварський університет. У 1800 році – зі страху перед Наполеоном та його солдатами – інституція переїжджає до Ландсгута, містечка на південному сході Баварії. Лише 1848 року король Людвіґ І одним із перших своїх наказів переселяє університет до Мюнхена. Проте студентство не було від цього в захваті: воно вчинило такий опір, що очільник королівства в революційному 1848 році через пригоду зі скандальною танцівницею Лолою Монтес зрікся престолу. Репутація ж університету знеславлення не зазнала, вона вже тоді була на висоті.
Альпи й безкоштовні брецелі
Головний корпус університету LMU з розкішними колонами розташований на плоші Шоль, названій на честь студентів Ганса і Софії Шоль, які саме на цій площі роздавали агітки проти гітлерівців. Поруч розташована клініка, у зелені районі Ґроссадерн розкинувся Hightech-кампус і ще кілька інститутів.
Столиця Баварії зі своїм колоритом випромінює затишок, не кажучи вже про своє сусідство з Альпами, що запрошують до прогулянок і катання на лижах, та близькість з Італією. Цю принаду цінують студенти, коли вирушають на відпочинок від навчання. А в якому ще університеті ректор частує першокурсників пивом і солоними калачиками – брецелями?