Сейм Латвії ввів поняття державної нації, обмеживши права нацменшин

Сейм Латвії прийняв поправки до закону про громадянство, які регламентують можливість подвійного громадянства і вводять поняття "державна нація". Її представниками визнані тільки латиші та ліви.

У зв'язку зі змінами в законодавстві республіки видання Gorod.lv наводить звернення, прийняте за цим нагоди Конгресом негромадян Латвії: "Згідно з поправками до Закону про громадянство, до латвійського законодавства вводиться поняття "державна нація", куди включили тільки латишів і лівів. Так з поняття державної нації відкидають національні меншини, що здавна живуть на території Латвії. Конгрес негромадян вважає, що це нововведення суперечить Конституції Латвії, а саме її 2-й статті, де йдеться про те, що суверенна влада в Латвії належить народу, а не латишам або лівам".

У Конгресі зазначають, що з прийняттям поправок нацменшини ще більше відсторонюються від управління Латвією, участі в суспільному житті республіки.

Як уточнює видання Delfi, поправки наберуть чинності з 1 жовтня. Поправки передбачають можливість збереження латвійського громадянства для громадян, які отримали громадянство іншої країни - учасниці ЄС, Європейської асоціації вільної торгівлі або НАТО. Це ж стосується Австралії, Бразилії, Нової Зеландії і тих країн, з якими Латвія уклала договір про визнання подвійного громадянства.

Латиші і ліви, у яких постійне місце проживання поза межами Латвії, можуть отримати громадянство, якщо вони підтвердили проживання своїх предків на території республіки і знання латиської мови.

Поправки також стосуються і дітей негромадян. Згідно з прийнятим документом, дитина є громадянином Латвії незалежно від місця народження, якщо на момент її народження один з батьків був латвійським громадянином. Діти негромадян, які народилися в Латвії після 21 серпня 1991 року, тобто після отримання республікою незалежності, визнаються латвійськими громадянами, якщо їхнім постійним місцем проживання є Латвія, і якщо до цього вони ніколи не мали іншого підданства.

До негромадянам відносяться постійні жителі Латвії, які народилися в республіці в радянський час, але ніхто з предків яких не проживав тут до 1940 року. Вони позбавлені виборчого права, а також обмежені у виборі професії. За даними на початок 2012 року, в республіці статус негромадян мали понад 312 тисяч осіб (з 2,2 мільйона жителів), більшість з яких російськомовні. Негромадяни наразі можуть отримати громадянство Латвії через натуралізацію. Для цього їм треба здати іспит з латиської мови та історії, а також заплатити держмито.

Нагадаємо, в березні міністр культури Латвії закликала жителів країни розмовляти латиською. "Ми повинні бути дуже твердими, послідовними у повсякденному житті - будемо говорити латиською. Це наша країна, якою ми пишаємося. Повинні бути одні школи, одні садки, зі ЗМІ треба спілкуватися тільки латиською. Не прогинатися. Не шахраювати. Твердо захищати мову, культуру, державу", - заявила Жанета Яунземе-Гренд.