Корреспондент: Не родись вродливий, а родись ... Рейтинг найкращих країн для життя
Тиха Скандинавія, емігрантський рай Австралія й оплот Старого Світу Швейцарія відбирають у провідних економік планети титул переможців майбутнього – найкращих країн, де варто народитися, пише Інна Прядко у №19 журналу Корреспондент від 17 травня 2013 року.
Влада шведського містечка Сьодерхамн, що на сході країни, в кінці минулого року придумала незвичайний спосіб працевлаштування місцевих жителів. Молодь, яка шукає роботу, може безкоштовно пройти місячний підготовчий курс, після чого держава оплатить дорогу до сусідньої Норвегії і перший місяць проживання та пошуку роботи в Осло – до слова, одному з найдорожчих міст світу.
Така турбота про добробут своїх громадян тим більше дивна, що Швеція стоїть лише на сходинку нижче Норвегії в рейтингу держав, де було б найкраще народитися, за версією журналу The Economist: країни зайняли четверте і третє місця відповідно. Їх випередили лише Австралія і Швейцарія, яка очолила рейтинг. А Україна зайняла 78-й рядок з 80.
Цей список – своєрідна машина часу, адже його завдання – виявити найпридатніші для комфортного життя куточки Землі в найближчому майбутньому.
"Ми використовуємо економічні прогнози Economist Intelligence Unit [дослідницького підрозділу The Economist] до 2030 року, коли діти, народжені у 2013-му, майже досягнуть повноліття", – пояснюють мету проекту укладачі рейтингу, що оцінили безліч критеріїв.
Матеріальний добробут (ВВП на душу населення) – лише один з компонентів списку, що включає також очікувану тривалість життя, статистику розлучень, показники
безробіття, злочинності і самогубств
Матеріальний добробут (ВВП на душу населення) – лише один з компонентів списку, що включає також очікувану тривалість життя, статистику розлучень, показники безробіття, злочинності і самогубств. Крім того, автори прогнозу взяли до уваги політичні свободи і якість держуправління, участь жителів у соціальному та суспільному житті, гендерний аспект і навіть комфортність клімату.
Такий підхід дозволив показати зміни, що відбулися у світі за останні 25 років. У 1988 році, коли The Economist вперше оприлюднив свій рейтинг найкращих країн для народження, перша четвірка виглядала зовсім інакше – список очолювали США, Франція, Західна Німеччина та Італія. Сьогодні жодної з цих країн немає навіть у першій десятці.
Їхнє падіння фахівці пояснюють як погіршенням економічного становища, так і глобальною переоцінкою людьми складових особистого щастя.
Експерт: Гроші втрачають свою значимість. Водночас справедливе суспільство, а також такі речі, як чисте повітря й ефективний транспорт, стають все більш
важливими [для комфортного життя]
"Гроші втрачають свою значимість, – констатує Ендрю Освальд, професор економіки британського Уорікського університету й один з визнаних дослідників так званої економіки щастя. – Водночас справедливе суспільство, а також такі речі, як чисте повітря й ефективний транспорт, стають все більш важливими [для комфортного життя]".
Молочні ріки, масляні береги
40-річна американка Кім Майз-Хамфрі не приховує захоплення на адресу австрійського Зальцбурга, куди вона чотири місяці тому тимчасово переїхала разом з чоловіком і дитиною з міста Міссулі, що на заході США.
Нове місце проживання припало Майз-Хамфрі до душі всім – від інфраструктури та продуманого транспорту (городяни від малого до старого активно користуються автобусами та велосипедними доріжками) до архітектури і природи.
"Мало де так хочеться вирушити в піший похід або встати на лижі, як в Австрійських Альпах, – захоплюється американка. – Вони просто звуть тебе".
За останні 25 років Австрія опустилася лише на одну сходинку у рейтингу The Economist, з 12-го на 13-те місце, в той час як США скотилися з першого на 16-те.
"Понад 20 років тому економіка [США] була в до біса хорошій формі, без великих війн або спадів, – згадує Майз-Хамфрі. – Відтоді ми пережили конфлікт у Перській затоці, війну з тероризмом [в Іраку], і, звичайно, те, що ми робимо зараз, – як би ви це не назвали [кампанії в Афганістані та Пакистані]".
Провідні світові економіки дійсно втрачають позиції з точки зору перспективності для райського життя. Сьогодні їх місце займають ті країни, де, незважаючи на кризу, соціальне розшарування залишається мінімальним, можливості досягти побутового та особистого добробуту – рівними для більшості, а держінститути працюють як годинник
Провідні світові економіки дійсно втрачають позиції з точки зору перспективності для райського життя, констатують експерти. Так, порівняно з 1988 роком Японія опустилася в рейтингу The Economist з шостого на 25-те місце, Франція – з другого на 26-те, Великобританія – із сьомого на 27-ме.
Сьогодні їх місце займають ті країни, де, незважаючи на кризу, соціальне розшарування залишається мінімальним, можливості досягти побутового та особистого добробуту – рівними для більшості, а держінститути працюють як годинник.
Недарма всі держави, що потрапили в першу десятку списку, можуть похвалитися високими показниками Індексу ефективності держуправління Світового банку, звертає увагу Корреспондента професор Руут Вейнховен, спеціаліст Організації дослідження економіки щастя при голландському університеті Erasmus Rotterdam.
Безумовні лідери рейтингу – скандинавські держави, що показали найбільш стрімке зростання. Норвегія, Швеція і Данія посіли з третього по п'яте місця відповідно, а Фінляндія наблизилася впритул до десятки (11-те місце).
"Головною рушійною силою у всіх цих країнах є невеликі сім'ї, а соціалізація спрямована на підвищення особистої автономії", – вказує Вейнховен.
Саме особисту безпеку в широкому сенсі – від низької злочинності до
передбачуваності шляху до добробуту – в один голос називають ключовою перевагою своїх країн ті, кому пощастило народитися або жити в державах – фаворитах списку The Economist
Саме особисту безпеку в широкому сенсі – від низької злочинності до передбачуваності шляху до добробуту – в один голос називають ключовою перевагою своїх країн ті, кому пощастило народитися або жити в державах – фаворитах списку The Economist.
Девід Хультман, 23-річний студент зі Стокгольма, найбільше цінує батьківщину саме за комфорт і безпеку в повсякденному житті.
"Ми, шведи, як правило, не маємо суттєвих проблем чи турбот, – описує Хультман укорінене світовідчуття своїх співгромадян. – Все в нашій країні практично завжди працює так, як було задумано, і звичайному жителю рідко доводиться надто турбуватися про що-небудь".
Поліція швидко розкриває більшість злочинів, продовжує свою думку Хультман, пацієнти отримують дешеву медичну допомогу, а охочі вчитися – безкоштовну вищу освіту.
Соціальна сфера – характерна складова благоденства країн, де варто народитися, особливо скандинавських
До слова, соціальна сфера – характерна складова благоденства країн, де варто народитися, особливо скандинавських. Так, норвезькі студенти можуть легко отримати кредит від держави, причому він покриває не вартість навчання у вузі – воно і так безкоштовне, – а побутові витрати.
Такого кредиту цілком достатньо і на харчування, і на спільну аренду квартири, розповідає росіянин Антон Куляхтін, який четвертий рік живе в Тронхеймі, де він закінчує аспірантуру Норвезького університету природничих та технічних наук.
Навіть будучи іммігрантом, Куляхтін, як і його дружина, яка не працює, може розраховувати на медзабезпечення по-норвезьки: витрати на здоров'я за рік не повинні перевищувати 5 тис. крон (близько $ 860), всі інші витрати покриє держава.
"З одного боку, ти зацікавлений, щоб не хворіти і до лікарів не ходити, бо доведеться платити, але якщо серйозні проблеми, гроші тобі повернуть", – резюмує Куляхтін.
Ще однією перевагою, яку гарантує визначеність майбутнього у найкращих країнах для народження, є найкоротша відстань між суспільством і владою
Ще однією перевагою, яку гарантує визначеність майбутнього у найкращих країнах для народження, є найкоротша відстань між суспільством і владою.
Цю можливість бути почутим – і політиками, і впливовим бізнесом – 35-річний данський художник і дизайнер Ніколай Юхлер вважає запорукою свого життєвого комфорту.
Наприклад, розповідає Юхлер, в його рідному Орхусі, другому за розміром місті Данії, йому вдалося змінити уявлення мерії про вуличне мистецтво, і сьогодні екологічно орієнтовані стріт-арт проекти художника стали частиною офіційної стратегії розвитку міста.
При цьому суспільства країн – лідерів рейтингу The Economist відрізняються специфічним набором життєвих цінностей, у носіїв яких більше шансів зберегти внутрішній комфорт навіть у світі, що стрімко розвивається.
"У Фінляндії цілком загальноприйнято не жертвувати всім заради роботи, – зазначає Еліна Маттіла-Ніємі, піар-фахівець з Хельсінкі, якій доводилося жити також у США і Саудівській Аравії. – Робочі дні відносно короткі, зате відпустки довгі".
За першої ж можливості жителі цих країн змінюють офіси на природу й активний відпочинок. І якщо австрійці та швейцарці будь-якого віку вирушають у гори, то норвежця важко уявити без лиж, розповідає Куляхтін, з яким Корреспондент поговорив саме після завершення його лижної прогулянки на пару з науковим керівником.
Водночас матеріальні досягнення рідко є мірилом життєвого успіху у таких суспільствах
Водночас матеріальні досягнення рідко є мірилом життєвого успіху у таких суспільствах. Власне житло, дві машини, закордонні подорожі як мінімум раз на рік, а оновлення гардеробу кілька разів – це те, що є у більшості данців, розповідає Енн-Грет Бельмадані, блогер з Копенгагена.
Не сьогодні завтра
Тріумфатори свіжого рейтингу The Economist можуть похвалитися здоровим в усіх відношеннях суспільством за сильної держави, узагальнює їхні успіхи Саамах Абдаллах, дослідник Центру добробуту при британській організації New Economics Foundation, яка складає власний перелік найбільш успішних країн.
А пояснюючи рейтингове зниження якості життя в таких державах, як США, експерт наводить у приклад теорію італійського економіста Стефано Бартоліні. Згідно з нею, поліпшення матеріального добробуту американців, засноване на зростанні ВВП, не змогло компенсувати ослаблення соціальних зв'язків у суспільстві за останні півстоліття.
"У підсумку навіть перед економічною кризою задоволеність життям людей у США була не вище, ніж в 1950-х", – наголошує Абдаллах.
Найбільш сприятливі для народження країни активно замислюються про те, як зберегти свої переваги на прийдешні десятиліття
Не дивно, що найбільш сприятливі для народження країни активно замислюються про те, як зберегти свої переваги на прийдешні десятиліття. Приміром, у фінському парламенті вже 20 років працює Комітет майбутнього, що виконує роль своєрідного мозкового центру для кожного нового уряду, якому він пропонує свої схеми вирішення найбільш актуальних проблем Фінляндії.
Глава комітету Паїві Ліппонен розповідає Корреспонденту, що орган намагається спрогнозувати все: від того, як розвиватиметься Росія, найбільший економічний партнер Фінляндії, до необхідності переорієнтувати менталітет фінів, звиклих до економіки великих корпорацій на зразок Nokia або UPM, на активне приватне підприємництво.
Все це робиться заради продовження життєздатності скандинавської моделі, яка недешево коштує державі.
"Світ змінюється так швидко, що ми не можемо просто розслабитися, навіть якщо наша система освіти – одна з найкращих у світі, – каже Ліппонен. – Тому що якщо ми нічого не зробимо, то одного разу зрозуміємо, що колись були найкращими".
Завдяки такій далекоглядності список країн, де варто народитися, в найближчі роки навряд чи зміниться кардинально
Втім, завдяки такій далекоглядності список країн, де варто народитися, в найближчі роки навряд чи зміниться кардинально, вважає Фернандо Прадо, керуючий партнер іспанської консалтингової компанії Reputation Institute.
Щорічно Прадо і його колеги також складають рейтинг держав із найкращою репутацією, зважаючи на бажання жити, працювати, вчитися, подорожувати і робити покупки в країні, а також інвестувати в неї.
Народжуватися варто там, де вже сьогодні є можливість будувати плани комфортного життя незалежно від статі і віку, переконані експерти
Склад лідерів нашого часу від Reputation Institute мало чим відрізняється від списку найпривабливіших держав майбутнього The Economist. Народжуватися варто там, де вже сьогодні є можливість будувати плани комфортного життя незалежно від статі і віку, переконані експерти.
"Я відчуваю, що можу бути сильною і жіночною одночасно і що цілий світ – чи як мінімум моя країна – відкриті для мене", – ділиться 42-річна Бельмадані з Копенгагена.
***
Цей матеріал опубліковано в №19 журналу Корреспондент від 17 травня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.