Плюшева мініатюра. Інтер'єр затишної, ретельно проробленої київської квартири
У Вікторії Буденкової, професійного дизайнера і декоратора, хвилювання щодо вибору кольору на кожному кроці. Вона принципово не робить ескізів - використовує тільки робочі креслення. Тому всю партитуру інтер'єру їй доводиться тримати в уяві приблизно півроку, поки йдуть роботи, розповідає Архидея
Протягом усього цього часу тривають постійні становлення і уточнення образу - від деталей до цілого. Запустити процес може окрема річ, але, щоб так сталося, в неї треба закохатися. Ось така умова.
Цього разу першою в довгому ланцюзі деталей стала плитка для підлоги в коридорі, яка чесно прослужила років дванадцять. "Така, може бути, примітивна, така тосканського-селянська, але настільки яскрава і незвичайна! Я була зачарована, і у мене раптом виник образ якогось венеціанського палаццо з наливними підлогами, фресковим живописом на стінах ... ", - розповідає декоратор.
Нічого подібного в результаті не вийшло, але Муза прилетіла - і робота пішла. Крім плитки, від старого інтер'єру вирішено було зберегти всі двері, попередньо їх очистивши від колишнього фарбування і обробивши під горіх; зсилання також уникли кілька предметів меблів.
Насамперед продумувалися найбілш функціональні приміщення - санвузли та кухня. У першому випадку Вікторія вирішує переважно технічні завдання, зберігаючи творчий потенціал декоратора для інших кімнат. Кухня - це вже приміщення чільне, парадне, вона тут входить до складу вітальні, яка в певному сенсі "налаштовується" нею.
Спочатку мрією було знайти кухонні меблі з класичними дерев'яними фасадами, але в кольорі баклажан. Потім - з'єднати такий "низ" з хайтек-верхом - модулями зі скляними дверцятами.
Подібної моделі не знайшлося, але тандем класика й техно вдалося зберегти. Сполучною ланкою стали робочі поверхні кухні, оброблені сталевою мозаїкою SICIS. До речі, нею ж був викладений камін, розташований на одній з кухнею просторовій осі. Так що інтер'єр поступово "зав'язувався".
Бузкові плюшеві торшери укупі з люстрою (ніби з металевої стружки) і фіолетові крісла на лоджії вимагають свого пояснення.
Вікторія вважає, що будь-який колір або фактура "має право на існування", - слід лише правильно підібрати їм підтримку та опозицію.
Наприклад, навіть, за її словами, "вульгарний" плюш сприймається кардинально по-іншому - просто відмінно – в поєднанні з металом.
Що стосується кольорів, то неприйнятні для неї лише прості, а улюблені - складні. Тому "занадто фіолетові" крісла спочатку готувалися до перетяжки, але надалі екзекуції вдалося уникнути.
Виручив теракотовий акцент - у вітальні з'явилося крісло потрібного тону (на зйомці Вікторія навіть накинула яскраво-помаранчеву шаль для посилення ефекту).
І так у всій квартирі: пам'ятаючи всі нюанси вже куплених предметів, відтінки текстилю та кольору стін, підбиралися нові необхідні деталі, поки образ не отримав свою остаточну завершеність. Ніби все ретельно промальовано тоненьким пензлем вручну.
Приєднуйтеся до ком'юніті Корреспондент Lifestyle&Fashion на Facebook та групи Корреспондент Lifestyle&Fashion ВКонтакте