НГ: Україна на європейському роздоріжжі
Варіанти вирішення свого геополітичного майбутнього Київ схильний відкладати на потім, - пише Олег Нікіфоров у російській Независимой газете
Куди піде Україна - в Європу чи стане членом майбутнього євразійського простору? Цього року українським політикам належить зробити вибір між асоціацією з ЄС і вступом до Митного союзу з Росією, Казахстаном і Білорусією. Саме обговоренню цієї проблеми і був присвячений VI форум Європа-Україна, який пройшов у Будапешті під девізом Україна-Євросоюз - нові стратегії для старих викликів. Його організаторами стали Міністерство закордонних справ Угорщини та Інститут східних досліджень з Варшави.
Як очікують організатори форуму, 2013 рік дійсно може стати переломним у відносинах Євросоюзу та України. Вони не приховували, що майбутнє литовське президентство в ЄС може ознаменуватися підписанням Києвом Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Таке підписання має відбутися у Вільнюсі, в ході листопадової зустрічі у верхах країн Східного партнерства.
Необхідно нагадати, що переговори між Україною та ЄС щодо асоціації ведуться вже протягом декількох років, але його підписання відкладалося у зв'язку з негативними, на думку деяких членів ЄС, явищами в Україні: сформована політична ситуація, застій у реформуванні системи правосуддя, а також виборча система, що дає певні переваги правлячої партії.
Інтеграція з регулюючими нормами ЄС удосконалить правову систему України, що, у свою чергу, як очікується, призведе до зменшення корупції, підвищить інвестиційну привабливість, а також полегшить доступ до нових джерел фінансування.
Власне кажучи, на форумі в документі "Україна-2012. Звіт про трансформації", підготовленому українським Інститутом Горшеніна, були названі як останні досягнення, так і перераховані недоліки. Саме цей звіт і ліг в основу дискусії, що відбувалася в різних групах-панелях.
У мене склалося враження, що серед представників ЄС в цілому панувала єдина точка зору, пов'язана з гострою необхідністю підписання договору про асоціацію незалежно від кількості ще не вирішених українських проблем. Це зрозуміло, оскільки "Східне партнерство" - один з пріоритетів головування Литви в Раді Євросоюзу в другій половині 2013 року. А провал або відстрочка завершальних переговорів з Україною вже зараз оцінюється як провал всієї східної політики ЄС у її нинішньому вигляді. У всякому разі, це ясно дав зрозуміти заступник міністра закордонних справ Литви Крісчіунас Роландас.
Що стосується української сторони, то серед присутніх на форумі політичних діячів: членів уряду, депутатів Верховної Ради, і громадських діячів - не було єдності. Борис Тарасюк, головний архітектор прозахідної зовнішньої політики України при президенті Вікторі Ющенку, прямо заявив, що коли її прихильники знову прийдуть до влади в країні, то Україна не тільки приєднається до ЄС, але і вступить в НАТО. Позиція представників Партії регіонів не настільки екстремальна.
Впровадження стандартів Євросоюзу спочатку може призвести до зниження конкурентоспроможності українських підприємств, насамперед сектора малих і середніх підприємств
Заслуговує на увагу виступ Ірини Бережної, депутата Верховної Ради від Партії регіонів і першого заступника голови комітету ВР з питань європейської інтеграції. У своєму виступі вона визнала, що європейській інтеграції відведена пріоритетна роль. Але при цьому Бережна висловлюється за збереження стратегічного партнерства з найбільшим сусідом на сході. За її словами, Росія залишається головним торговельним партнером України, а Митний союз, у свою чергу, характеризується 60 млрд. доларів товарообігу. Це безсумнівно привабливо для української економіки, що зберегла традиційні зв'язки з колишніми республіками СРСР.
Мені здається, що її подальші слова є ключовими для розуміння поточної позиції України. Дослівно Ірина Бережна сказала: "Ми не можемо дозволити собі ігнорувати ці факти й не зможемо цього зробити ще протягом певного часу". Судячи з усього, Україні для створення необхідних умов для асоціації з ЄС необхідно виграти час і вирішити свої економічні та соціальні проблеми, також з допомогою Росії.
Проблема для Києва в тому, що підписання договору про асоціацію не тягне за собою збільшення евросоюзницьких фінансових коштів, а вигоди можна очікувати в середній або довгостроковій перспективі. До найголовніших плюсів слід віднести відкриття європейського ринку для українських товарів. Слід визнати, що інтеграція з регулюючими нормами ЄС удосконалить правову систему України, що, у свою чергу, як очікується, призведе до зменшення корупції, підвищить інвестиційну привабливість, а також полегшить доступ до нових джерел фінансування.
Це спонукатиме Київ, спекулюючи на євроінтеграції, вимагати від Росії все нових і нових економічних поступок, насамперед у тому, що стосується цін на газ і майбутньої газотранспортної системи України
Зрозуміло, щоб українській економіці принесли вигоди досягнуті домовленості, Київ повинен провести ряд структурних економічних і адміністративних реформ, які потребують певних фінансових витрат. Крім того, впровадження євросоюзницьких стандартів спочатку може призвести до зниження конкурентоспроможності українських підприємств, насамперед сектора малих і середніх підприємств. Все питання в тому, чи може Україна це собі дозволити?
Вся справа в гострих економічних проблемах, з якими стикається правляча партія. Так, у звіті Інституту Горшеніна йдеться, що третій рік поспіль під час протестів в Україні найчастіше зачіпаються соціально-економічні питання (43% протестів у 2012 році). У 2012 році ідеологічні питання або проблеми цивільних прав порушувалися всього в 24 і 17% випадках протестів відповідно. Все це дозволило експертам говорити про якийсь новий електоральний феномен.
"Мова йде про якусь нову форму прихованого політичного протесту, масштаб якої виявився настільки великим, що традиційні методи вивчення громадської думки не змогли дати достовірну картину електоральних уподобань українців в ході самої кампанії", - зазначив у своєму виступі голова Інституту Вадим Омельченко.
І це спонукатиме Київ, спекулюючи на євроінтеграції, вимагати від Росії все нових і нових економічних поступок, насамперед у тому, що стосується цін на газ і майбутньої газотранспортної системи України. Сама ж євроінтеграція буде як і раніше залишатися довгостроковою та пріоритетною метою і нинішнього уряду і правої опозиції.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних