Нейробіологи довели, що любов змінює хромосоми і впливає на роботу мозку

Американські нейробіологи на мишах досліджували вплив закоханості на роботу мозку та участь у моногамії хромосомних модифікацій, пише Nature.

Нейробіологи вибрали як об'єкт вивчення полівок тому, що ці тварини моногамні. На відміну від інших гризунів Microtus ochrogaster утворюють пари, які зберігаються найчастіше протягом усього життя.

Під час експериментів вченим вдалося довести, що під впливом хімічних реакцій хромосоми змінюють свою структуру.

Ці зміни, як повідомляється у статті вчених, відбуваються за рахунок ферментів, які додають або віднімають від хромосомних білків (гістонів) ацетильні групи. Зворотний процес, відділення від ДНК ацетильних груп, притискає білки до молекули і блокує активність генів.

Вчені показали, що блокувавши дію гістон-деацетилази в мозку полівок, можна прискорити і посилити формування сімейних зв'язків у різностатевих тварин, які вперше побачили одна одну.

За словами дослідників, отримані результати свідчать про те, що довготривала прихильність (як мінімум, у полівок) формується не лише за рахунок раніше відомої властивості окситоцину підвищувати рівень довіри і взаємної симпатії один до одного.

Справа, як вважають дослідники, ще й у тому, що в мозку сімейних тварин збільшується кількість рецепторів, що реагують на цей гормон, причому це збільшення пов'язане з хімічною модифікацією хромосомних білків.

Раніше вчені змогли знайти пояснення тому факту, що закохані люди часто роблять ірраціональні вчинки, які з точки зору здорового глузду здаються абсолютно безглуздими.

Спроектувавши хімічні реакції, які відбуваються в організмі закоханої людини, вчені виявили, що деякі ділянки мозку стають надзвичайно активними, а деякі - навпаки, відключаються.