Корреспондент: Солдати Ататюрка. Туреччину охопили наймасштабніші антиурядові протести за останні десятиліття

Прагнення прем'єр-міністр Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана перетворити країну на подобу Османської імперії затьмарило його економічні успіхи і наштовхнулося на наймасштабніший народний опір за останні десятиліття, пише Наталія Мечетна у №22 журналу Корреспондент від 7 червня 2013 року.

В останні дні травня жителям розімлілого на сонці Стамбула важко було уявити, що зовсім скоро їхнє місто перетвориться на центр протестного руху, який потім охопить всю Туреччину і стане найбільш масштабним і багатолюдним у новітній історії країни.

Спочатку жителі столиці виступили проти планів влади вирубати дерева у місцевому парку Гезі, для того щоб відновити будівлі казарм часів Османської імперії і відкрити новий торговий центр. Однак невелике і приватне невдоволення місцевою владою швидко переросло у масові виступи проти прем'єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана, на його адресу зазвучали звинувачення в ісламізації країни і відмові від принципів творця світської турецької держави, легендарного Мустафи Кемаля Ататюрка.

На адресу прем'єр-міністра Реджепа Таїпа Ердогана зазвучали звинувачення в ісламізації країни і відмові від принципів творця світської турецької держави, легендарного Мустафи Кемаля Ататюрка

Бариш Демір, житель Анкари і випускник Мерсінського університету, на всіх своїх сторінках у соцмережах як головне фото виклав перекреслене обличчя Ердогана. Демір не приховує, що бере участь в акціях проти прем'єра.

"Він [Ердоган] наказав поліції бити людей, яким він не подобається. Це нормально? Всі госпіталі переповнені", – турок не може стримати емоцій, розповідаючи Корреспонденту про те, що відбувається у столиці.

Демір називає антиурядові групи в соцмережах: мовляв, там можна подивитися фото і відео того, що насправді відбувається і як поводиться поліція з демонстрантами. Потім він знову поспішає на вулицю, щоб знову приєднатися до протестів. Там потрібно буде сховати телефон, уточнює демонстрант: правоохоронці стежать за тим, щоб протестувальники не використовували гаджети і з їхньою допомогою не координували свої дії.

У Деміра, як і у сотень тисяч його співвітчизників, дії поліції викликають обурення: на момент здачі номера до друку число потерпілих у ході акцій протесту становило понад 3 тис. осіб, а кількість затриманих переступила позначку 1.700 людей. Також відомо про трьох загиблих демонстрантів, проте ким саме вони були вбиті, поки що не повідомляється. Поліція розганяє людей сльозогінним газом і водометами, а ті, у свою чергу, запасаються протигазами і саморобними засобами захисту і знову виходять на вулиці.

Слідом за Стамбулом піднялися Анкара, Ізмір й інші великі міста. В цілому виступи охопили 67 з 81 турецької провінції – тільки в Стамбулі в акціях беруть участь сотні тисяч людей

Слідом за Стамбулом піднялися Анкара, Ізмір й інші великі міста. В цілому виступи охопили 67 з 81 турецької провінції – тільки в Стамбулі в акціях беруть участь сотні тисяч людей.

Водночас аналітики, як і раніше, називають Ердогана сильним політиком і стверджують: незважаючи ні на що, про його відставку говорити зарано. Учасникам протестів протистоїть вірний і численний електорат прем'єр-міністра – глибоко віруючі мусульмани.

"Зараз найважливішим є те, чи винесе Ердоган урок з того, що відбувається і чи стане він більш скромним або ж поводитиме себе ще більш владно", – каже Корреспонденту Деніел Пайпс, американський фахівець з ісламу, директор незалежної дослідницької організації Близькосхідний форум.

Султанам тут не місце

Протести в Стамбулі та інших містах набули величезного розмаху, тому що велика кількість людей в Туреччині не бажають, щоб їм вказували, як жити, що робити можна, а що не можна, каже Каріна Толстякова, студентка Університету Мармара в Стамбулі. Вони не хочуть, щоб держава втручалася в питання моралі, уточнює вона.

Спостерігаючи за протестувальниками, Толстякова умовно розділила їх на три групи. Першу складає молодь: студенти – найлегші на підйом і здатні порівняти життя у США та Європі з життям в Ірані і Саудівській Аравії і зрозуміти, куди може привести поступова ісламізація.

Ще одна частина маніфестантів – освічені люди середнього і вище середнього достатку, які чітко уявляють собі, що відбувається в країні. На думку студентки, вони розуміють, що "політик, який вже десять років перебуває при владі і намагається забезпечити собі ще один термін, занадто наблизився до авторитаризму".

І, нарешті, третя група незадоволених – прихильники Ататюрка, які донині вдячні йому за масштабні реформи, які перетворили в першій половині ХХ століття Туреччину з султанату на республіку із подібними до європейських законами, які відповідають демократичним свободам.

Деяким достатньо почути фразу "Це проти принципів Ататюрка", і вони готові стояти до останнього за давно померлого лідера, каже Толстякова.

На початку своєї прем'єрської кар'єри Ердоган користувався популярністю у населення, проте чим далі, тим більше громадяни почали відчувати на собі тягар
його заборон

На противагу легендарному лідеру опитані Корреспондентом громадяни Туреччини характеризують Ердогана як жорстку людину, що не терпить заперечень. Тахсін Абалі, студент з Анкари, зазначає, що на початку своєї прем'єрської кар'єри Ердоган користувався популярністю у населення, проте чим далі, тим більше громадяни почали відчувати на собі тягар його заборон.

Також, за словами Абалі, місцева влада бере на себе сміливість вирішувати, на що можна, а на що не можна дивитися громадянам, і нерідко блокує деякі інтернет-сайти, якщо вважає їх надмірно відвертими. А експерти констатують: всі ключові чиновницькі посади в країні тепер займають релігійні активісти, які крім своїх основних занять стежать за виконанням норм ісламу.

Приміром, не так давно адміністрація метрополітену Анкари вивісила оголошення, згідно з яким пасажири повинні дотримуватися моральних норм і не виявляти своїх почуттів на публіці. На знак протесту сотні молодих пар влаштували акцію Свободу поцілунків. Вони були атаковані групою ісламістів, озброєних ножами.

Також серед введених останнім часом владою обмежень, що обурили громадян країни, – заборона на продаж алкоголю після 22:00 і заборона на куріння кальяну в громадських місцях, причому ціна сигарет за час правління Ердогана підскочила в кілька разів.

Релігійні активісти в останні роки дозволяють собі критикувати все, починаючи від зовнішнього вигляду громадян і закінчуючи предметами мистецтва – наприклад занадто відверті статуї або книги

На думку місцевих аналітиків, релігійні активісти в останні роки дозволяють собі критикувати все, починаючи від зовнішнього вигляду громадян і закінчуючи предметами мистецтва – наприклад занадто відверті статуї або книги. Від Ердогана особисто дісталося навіть серіалу Роксолана, де, на його думку, не показаний масштаб особистості султана, який провів півжиття у військових походах.

Світська Туреччина Ататюрка зараз перетворюється на Туреччину Ердогана, який відкрито відроджує Оттоманську імперію із собою як султаном, констатує в розмові з Корреспондентом Євген Сатановський, президент російського Інституту Близького Сходу.

"Стався колосальний злам всього того, що було зроблено в Туреччині протягом XX століття", – зазначає експерт. На його думку, дії влади не могли не призвести до потужного соціального вибуху, а парк Гезі виявився останньою краплею, що переповнила чашу терпіння.

Туреччина стала країною, де відбувається активна ісламізація освіти, мусульманські традиції повернулися в державні установи й армію

Туреччина стала країною, де відбувається активна ісламізація освіти, мусульманські традиції повернулися в державні установи й армію, перераховують турецькі проблеми аналітики. Високопоставлені військові, які командували військово-повітряними, військово-морськими і сухопутними силами країни, посаджені в тюрми або перебувають під слідством, уточнює Сатановський. А це ті самі люди, які раніше не дозволяли ввійти ісламістам в уряд.

Однак навіть найзатятіші критики прем'єра не заперечують того факту, що Ердоган – легітимний глава держави з 2003 року, переобраний у 2011-му за підтримки 48% населення. Навіть більше, за час його правління з розбитої кризою країни Туреччина перетворилася на 15-ту економіку світу з надзвичайно привабливими умовами для іноземних інвесторів.

З 2002 року ВВП Туреччини збільшився більш ніж втричі, досягши $ 783 млрд. Приголомшливий успіх держави дозволив аналітикам говорити про економічний феномен, який можна порівняти з Китаєм

З 2002 року ВВП Туреччини збільшився більш ніж втричі, досягши $ 783 млрд. Приголомшливий успіх держави дозволив аналітикам говорити про економічний феномен, який можна порівняти з Китаєм.

Все включено

Численні соціальні групи у Facebook рясніють фотошоп-карикатурами на прем'єра, на яких він зображений у костюмі падишаха. А зняте на телефон відео того, як поліція лупцює демонстрантів, подібно вірусу, поширюються користувачами інтернету і в лічені хвилини стають надбанням світу.

Водночас сам Ердоган називає соціальні мережі найстрашнішою загрозою суспільству. Влада, як може, протистоїть епідемії. Утиски свободи слова тепер стають болючим питанням в Туреччині

Водночас сам Ердоган називає соціальні мережі найстрашнішою загрозою суспільству. Влада, як може, протистоїть епідемії: на момент здачі номера до друку стало відомо про арешт як мінімум 25 користувачів соцмережі Twitter за поширення "наклепу" і "дезінформації".

Утиски свободи слова тепер стають болючим питанням в Туреччині, кажуть експерти. Міжнародна правозахисна організація Репортери без кордонів назвала цю країну "найбільшою в'язницею для журналістів", надавши їй 154-те місце в рейтингу свободи преси (для порівняння: Росія перебуває на 148-му місці, Білорусь – на 157-му).

За даними нью-йоркського Комітету із захисту журналістів, саме Туреччина є лідером за кількістю представників преси, що відбувають тюремний термін (49 осіб), за нею ідуть Іран (45) і КНР (32). А найпоширенішими звинуваченнями проти турецьких працівників масмедіа стали тероризм і антидержавна діяльність – цьому сприяють розмиті формулювання в місцевих законах.

Тепер, після розправи над ЗМІ, полювання на критиків у соціальних мережах і жорстких дій поліції щодо учасників маніфестацій, проти дій турецької влади виступив увесь цивілізований світ

Тепер, після розправи над ЗМІ, полювання на критиків у соціальних мережах і жорстких дій поліції щодо учасників маніфестацій, проти дій турецької влади виступив увесь цивілізований світ. Євросоюз на офіційному рівні різко засудив насильство, застосоване до демонстрантів, проте протистояння між поліцією і мітингувальниками триває.

І якщо колись вступ до ЄС стояв у Туреччині на порядку денному, то тепер це навряд чи можливо.

До того ж минулого року Ердоган заявив, що, забуваючи про процес вступу до ЄС, країна нічого не втрачає. Навіть більше: після візиту в РФ і переговорів з російським президентом Володимиром Путіним прем'єр-міністр заговорив про відмову від вступу до Євросоюзу взагалі, якщо Туреччина буде прийнята до Шанхайської організації співробітництва.

Незважаючи на те що до турецьких подій прикута увага світу, Ердоган демонструє незворушність: після кількох зарозумілих заяв щодо протестів він вирушив у міжнародне турне. З обережними вибаченнями на адресу потерпілих від рук поліції "захисників навколишнього середовища" від імені уряду виступив віце-прем'єр Бюлент Аринч.

Дії влади не заважають демократичному світу в цілому позитивно оцінювати пробудження громадянського суспільства в Туреччині

Втім, дії влади не заважають демократичному світу в цілому позитивно оцінювати пробудження громадянського суспільства в Туреччині. А Пайпс називає "турецький бунт" чудовою новиною. На думку аналітика, нарешті Партії справедливості і розвитку, лідером якої є Ердоган, чітко дали зрозуміти, що вона веде країну в неправильному напрямку.

У свою чергу Толстякова згадує свою недавню розмову з 37-річним громадянином Туреччини, людиною забезпеченою, яка багато подорожувала по світу. Він зізнався: ще тиждень тому був упевнений, що через 20 років Туреччина стане непридатною країною для таких людей, як він, але вже сьогодні з'явився шанс все змінити.

Наступ ісламізму нівелює економічні успіхи країни, вважає і Сатановський. "Амбіції цієї людини [Ердогана] з перетворення Туреччини на регіональну наддержаву загрожують країні банкрутством – політичним і економічним", – застерігає аналітик.

***

Цей матеріал опубліковано в №22 журналу Корреспондент від 7 червня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.