Іран за два дні до виборів: спадщина Ахмадінеджада

З першого президентського терміну Махмуда Ахмадінежада, який вступив на посаду в 2005 році, для Ірану почалася нова ера. Користуючись підтримкою верховного лідера і консервативного табору, з першого дня свого правління він став критикувати своїх попередників, звинувачуючи їх у тому, що вони не зробили нічого доброго для країни. Але сьогодні не тільки опозиція, а й деякі представники його табору звинувачують у некомпетентності самого Ахмадінежада.

"Я думаю, що ці вісім років - найгірші за весь постреволюційний період для країни і народу, - вважає аналітик Реза Аліджану. - Це було бездарне і неосвічене правління людини, яка прийшла до влади за підтримки лідера режиму. За ці роки він зруйнував нашу економіку, нашу зовнішню політику і культуру ".

Розвиток ядерної програми дозволив йому здобути прихильність верховного лідера, але став причиною ізоляції країни. Багаторічні переговори не дали позитивних результатів, а наслідки економічних санкцій виявилися дуже жорсткими. У той же час на міжнародному рівні, зокрема, з трибуни Генасамблеї ООН, він звинувачував країни Заходу в усіх бідах світу. І далеко не дипломатичною мовою.

"Ахмадінежад заперечував деякі періоди з міжнародної політичної історії, - продовжує Аліджану. - Мовою люмпенів з міжнародної трибуни він називав Голокост брехнею, він не дотримувався резолюції ООН. Він видавав себе за людину, здатну вирішувати глобальні проблеми, людину, що має програму для керування світом. Ці політичні маневри дозволили йому отримати підтримку бідних та антизахідних шарів і стали причиною його популярності серед мусульманських народів країн близькосхідного регіону".

Після закінчення його першого терміну опоненти Ахмадінежада сподівалися усунути його від влади, але підтримка верховного лідера забезпечила йому другий мандат на виборах, де його головним суперником став Мір Хосейн Мусаві.

Вибори 13 червня 2009 поклали початок масштабним акціям протесту і подальшим арештам, вбивствам і масовим розправам з журналістами та опозиційними активістами. Поліція і воєнізована міліція жорстоко придушували демонстрації, іноді стріляючи по натовпу бойовими патронами. За неофіційними даними, жертвами повстання стали понад 150 людей. Ахмадінежад заявив, що вибори були абсолютно вільними, а їхній результат став великою перемогою для Ірану.

"З моменту приходу Ахмадінежада до влади ми вступили в дуже складний етап, а з продовженням його мандата і масштабних маніфестацій тиск влади на опозицію та її придушення значно посилилися", - говорить віце-президент Міжнародної федерації з прав людини Абдул Карім Лахіджі.

Широке поширення в Ірані отримали показові страти над так званими "ворожими шпигунами" - такі звинувачення часто висуваються проти активістів опозиції. За час правління Ахмадінежада були повішені понад 2,5 тисяч осіб.

"Інформація, яка навіть попри цензуру надходить з Ірану, показує, що кількість повішень у період другого мандата Ахмадінежада - у три рази більша, ніж раніше", - говорить Лахіджі.

Економіка країни також сильно страждає. Рівень інфляції зріс торік до 30%, а безробіття - до 20%.

Поступово Ахмадінежад, якого раніше захищали консерватори і верховний лідер, втратив цю підтримку, оскільки наважився йти проти рішень керівників країни. Найбільш гостре протистояння розгорнулося в парламенті, де глав уряду і Меджлісу звинуватили в шахрайстві, корупції і зловживанні владою. Верховний лідер також більше не підтримує Ахмадінежада як раніше, і не поспішає йому на допомогу. Навпаки, він посилив тон щодо президента і його оточення.

"Поступово Ахмадінежад почав дратувати Алі Хаменеї, і за це він буде покараний, - вважає Реза Аліджану. - Він з недостатньою повагою ставився до верховного лідера і погано поводився. Ахмадінежад ніколи не вирізнявся сміливістю, він не заслужив поваги під час війни з Іраком. І він знає, що буде покараний за свою поведінку щодо глави держави. Для нього не залишиться місця у схемі цього режиму і в політичному житті. На мій погляд, він піде в бізнес і використає зароблені разом зі своєю свитою гроші, очікуючи відновлення прихильності верховного лідера".

Ахмадінежад, який прийшов до влади, представляючи себе рятівником країни, втратив підтримку всіх своїх покровителів. У пам'яті іранців 8 років його перебування при владі залишаться періодом економічних санкцій, бідності і репресій.