НГ: Київ у новій системі координат

До президентських виборів в Україні в 2015 році залишається більше ніж півтора роки. Проте вже зараз український президент і опозиційні політики почали готуватися до виборів, відкривши неформальну передвиборну кампанію, - пише Сергій Жильцов в російській Независимой газете.

Свою стратегію кандидати повинні будуть вибудовувати виходячи з принципово нової політичної ситуації, яка склалася після трьох років правління Віктора Януковича. Перш за все варто відзначити структуризацію політичного простору в західних областях України, яка наразі відбувається. Багато в чому це пов'язано з відсутністю явно вираженого лідера, який би відображав інтереси Західної України. В даний час боротьбу між собою ведуть ряд амбітних опозиційних політиків, які виступають в якості практично рівноправних центрів консолідації електорату західноукраїнських областей. При цьому значну частину політичного поля зайняли політики праворадикальної орієнтації, які взяли на озброєння націонал-фашистську ідеологію. Як показали парламентські вибори 2012 року, на Україні існує запит на подібну систему цінностей, яка звернена у бік захисту інтересів "простих українців". З урахуванням величезного розриву в рівні доходів між багатими і бідними, а також в силу триваючого зубожіння переважної частини населення партія Свобода, яка використовує дану ідеологію, має всі передумови для подальшого зростання електоральної підтримки з боку населення практично всіх областей.

Другою помітною особливістю політичної ситуації, яка складається на старті
передвиборної кампанії, є зміщення регіонального конфлікту по лінії схід-захід у
бік протистояння українського народу з корумпованою і продажною олігархією

Другою відмітною особливістю політичної ситуації, яка складається на старті передвиборної кампанії, є зміщення регіонального конфлікту по лінії схід-захід у бік протистояння українського народу з корумпованою і продажною олігархією. Додання даного конфлікту національного відтінку буде позитивно сприйматися практично у всіх регіонах України.

На тлі стрімкого посилення політичних сил, які дотримуються націонал-фашистської ідеології, досить безпорадно виглядає схід України. Партія регіонів, яка привласнила собі монополію на вираження інтересів російськомовного населення, так до цього і не приступила. Комуністична партія України дотримується соціальної риторики, проте давно вже перетворилася на сателіта влади. Всі інші партії та рухи, близькі за ідеологією до Партії регіонів, були фактично задавлені адміністративним "катком" ще в 2010 році. Тим часом на сході давно вже існує запит на нову політичну силу, яка повинна прийти на зміну Партії регіонів, яка дискредитувала себе. У подібному проекті повинна бути зацікавлена ​​і Росія, яка сьогодні практично не має стратегічних партнерів з нинішнього спектру українських політичних сил. Без цього численні зусилля Москви з залучення України в орбіту свого впливу будуть приречені на невдачу.

На сході давно вже існує запит на нову політичну силу, яка повинна прийти на
зміну партії регіонів, яка вже дискредитувала себе

Підготовка до президентської кампанії проходить на тлі негативних тенденцій в українській економіці, які стали результатом швидкого вступу України до СОТ. Різке зниження імпортних мит на товари, що поставляються з ЄС завдали нищівного удару по українському виробнику. Наслідком цього стало скорочення кількості працівників у сільському господарстві, деревообробній, молочній, харчовій, авіаційній промисловості. У підсумку умови членства України в цій організації вже призвели до втрат в економіці та закріпленню за країною ролі ринку збуту продукції європейських країн.

Спроби України почати процедуру перегляду умов торгівлі наштовхуються на жорстку критику з боку ЄС, який наполягає на збереженні діючих правил. Позиція ЄС визначається економічними вигодами, які отримують європейські компанії від своєї діяльності на Україні, а також розширенням ринку збуту в умовах триваючих фінансово-економічних проблем в країнах Євросоюзу.

Дискримінаційні перекоси у відносинах з ЄС у сфері торгівлі поки не змінили настрій Києва на розширення політичної співпраці з Брюсселем. Більше того, чинний президент намагається використовувати ситуацію, що складається у власних інтересах, домагаючись від європейців пом'якшення критики і гарантій невтручання у виборчу кампанію. У свою чергу, ЄС, крім економічних вимог, наполягає на звільненні колишнього прем'єр-міністра, висуваючи це в якості однієї з умов підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі. У даній ситуації для Віктора Януковича принциповим питанням виступає відсторонення Тимошенко від активної політичної боротьби, оскільки її входження в політику призведе до зміни сформованих рейтингів основних опозиційних політиків і скоректує електоральні уподобання населення. У цьому контексті можливий вихід Тимошенко на свободу стане результатом розміну політичного майбутнього Януковича на економічні інтереси ЄС, який останнім часом пом'якшив вимоги до українського президента і готовий розглядати його в якості одного з основних кандидатів на президентських виборах.

Позиція ЄС визначається економічними вигодами, які отримують європейські
компанії від своєї діяльності на Україні, а також розширенням ринку збуту в
умовах триваючих фінансово-економічних проблем в країнах Євросоюзу

Зміна позиції ЄС щодо чинного президента, який ще недавно піддавався жорсткій критиці з боку європейців, продиктована послідовним прозахідним курсом, який проводить Янукович. Україна приймає закони, рекомендовані ЄС, не змінює свою позицію відносно Митного союзу, що не розширює торгово-економічне співробітництво з Росією. Крім того, Віктор Янукович зберігає для ЄС можливості для подальшого проникнення на український ринок. Нарешті, коректування позиції ЄС щодо Януковича продиктоване ситуацією, яка складається в опозиційному русі. Лідери "Батьківщини" Арсеній Яценюк, "Удару" Віталій Кличко та "Свободи" Олег Тягнибок не досягли домовленості про висунення єдиного кандидата, і, скоріш за все, кожен з них буде самостійно брати участь у президентських виборах. Ці чинники значно знижують шанси лідерів опозиції на перемогу і одночасно підсилюють інтерес до Віктора Януковича.

Втім, роз'єднаність опозиції та наявність адміністративного ресурсу ще не можуть гарантувати Януковичу перемогу. По-перше, він втратив багато прихильників на сході, не набувши натомість електорат на заході. По-друге, багато що залежатиме від позиції великого бізнесу, який сьогодні фінансує "Свободу" та інші опозиційні партії.

В даний час одним з найбільш обговорюваних варіантів перемоги Януковича розглядається сценарій, при якому у другий тур виходять діючий президент і лідер "Свободи". Вважається, що протиставлення з лідером партії, який дотримується націоналістичної ідеології, має згуртувати електорат західних і східних областей. Розрахунок на те, що електорат Арсенія Яценюка та Віталія Кличка не голосуватиме у другому турі за Олега Тягнибока, може виправдатися. Однак у довгостроковій перспективі вихід Тягнибока у другий тур автоматично підвищить рейтинг "Свободи" і остаточно закріпить за цією партією статус всеукраїнської політичної сили. Цей фактор може надати великий вплив на наступні парламентські вибори, за підсумками яких у Верховній Раді може збільшитися кількість представників націоналістичної партії. Це може негативно вплинути на політичну ситуацію і ускладнити відносини України з Росією. Втім, про це чинний президент і ті, хто фінансує "Свободу", сьогодні воліють не думати.

***