"Для мене тодішнього мій нинішній досвід став би шоком", - сказав Ходорковський. За десять років в'язниць і таборів у нього з'явилися деякі звички, яких не було раніше.

"Прокидаюся, якщо на мене дивляться. Це - результат нічного удару ножем", - розповідає екс-голова нафтової компанії, який пережив замах у квітні 2006 року.

"Не зберігаю папери, листи, фотографії - інакше обшуки триватимуть безкінечно, а листи дорогих мені людей, записи піддаються ретельному дослідженню", - продовжує він.

Ходорковський також підтвердив свої спостереження, що 10-15% тих, хто сидить у таборах і в'язницях, засуджені безвинно. До їхнього числа входять і псевдошахраї. Їх небагато, але саме вони складають основну частину звичного приробітку правоохоронної системи. За словами Ходорковського, влада затягувала з амністією, оскільки вона на рік позбавила б "опору режиму" її основного "матеріалу", а так їй було дано час накопичити новий.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін просить Держдуму розглянути і підтримати до літніх канікул проект постанови про економічну амністію.

Раніше адвокати Михайла Ходорковського і Платона Лебедєва теж скептично оцінили перспективу звільнення їхніх клієнтів за амністією. Вадим Клювгант назвав заяву Путіна "ритуальним танцем, який дуже нагадує імітаційно-пропагандистську діяльність". А Володимир Краснов заявив, що ідея проведення амністії після "керівних вказівок" президента "значною мірою втратила свій правовий і гуманістичний сенс".

"На перевірку весь пафос амністії йде у паровозний гудок", - цитує захисників прес-центр головних фігурантів справи ЮКОСа.

На прохання журналу назвати три головних міфи, які зруйнувала в'язниця, в'язень перерахував: "1) Що у нас є суд, 2) що невинні не підписують зізнань, 3) що "міліція" і злочинці несхожі".

Говорячи про принципи життя в ув'язненні, Ходорковський радить своїм потенційним побратимам по нещастю (наприклад, фігурантам "болотної справи"): "Тюрми не треба боятися, абсолютна більшість тут живе "нормально" - без голоду і побоїв. Важливо себе правильно поставити і підтримувати свій стиль поведінки. "Правильно" - значить так, як людині прийнятно. Інтервал досить великий: від роботи на адміністрацію до жорсткого їй протистояння - у правозахисному режимі або режимі "заперечення" ("злодійському"). Більшість обирає одну з середніх ліній поведінки - "розчиняються у строю". Так легше".

"Велика помилка - намагатися отримати якісь місцеві "пільги" і одночасно вимагати все, що тобі "належить". За таке доведеться платити. Але знати закони - потрібно" - розповідає Ходорковський, відзначаючи, що за умови, що ділитися серед зеків прийнято, він рекомендує не проявляти зайвої доброти і щедрості, оскільки це сприймуть як слабкість. Вітається ввічливість і акуратність у словах, а от нав'язування своїх правил - "завдання складне і небезпечне". Також варто побоюватися людей, які намагаються "дружити". У в'язниці друзів немає, але є співпраця.

Ходорковський особливо застерігає від вимог перевестися в окрему камеру або ізолятор.

"Безпечні місця - великий ризик. Там з людиною може відбутися все що завгодно. Перебувати серед масіи - найкращий захист", - радить найвідоміший у світі російський ув'язнений.

Стосовно "понять", то зараз у тюремному середовищі їх стало набагато менше, розповідає Ходорковський.

"На жаль, поступово розмивається вподобане мені правило - "поняття" - необхідно відповідати за сказані слова, лайку, обіцянки, зобов'язання. Як тут кажуть: зараз вже "базар не фільтрують", і за нього все менше відповідають. Як, втім, і на волі".

У злочинному світі гроші і зв'язки відіграють таку ж роль, як і в звичайному. У цілому життя в таборі "ґрунтується не на поняттях, а на звичайній заповіді: не роби іншому того, чого не хочеш, щоб зробили тобі", - резюмує Ходорковський.