День незалежності США: історія та традиції свята

Неминучість розриву з метрополією стала очевидною після початку в квітні 1775 року військових дій за незалежність у Північній Америці (1775-1783).

7 червня 1776 на засіданні Континентального конгресу делегат з Вірджинії Річард Генрі Лі вніс резолюцію, яка затверджувала, що "Сполучені колонії є і по праву повинні бути вільними і незалежними штатами; що вони повністю звільняються від вірності британській короні; що політичний зв'язок між ними і Британською державою повинен бути повністю розірваний".

11 червня для підготовки спеціальної декларації з цього питання був обраний комітет у складі Томаса Джефферсона, Джона Адамса, Бенджаміна Франкліна, Роджера Шермана і Роберта Лівінгстона. Скласти проект декларації було доручено голові комітету, видному діячеві війни за незалежність Томасу Джефферсону, який 17 днів (з 11 по 28 червня) працював над її текстом.

Проект Джефферсона з незначними редакційними поправками Джона Адамса і Бенджаміна Франкліна 28 червня було надано Континентальному конгресу. У ході обговорення в проект були внесені зміни, зокрема вилучено розділ, що засуджує рабство і работоргівлю.

Увечері 4 липня узгоджений текст "Одностайної декларації тринадцяти Сполучених Штатів Америки" був одноголосно схвалений, посвідчений підписами президента конгресу Джона Хенкока та секретаря Чарльза Томсона і прочитаний вголос перед народом, що зібрався перед будівлею, де засідав Континентальний конгрес.

Це був перший в історії документ, що проголосив принцип народного суверенітету як основи державного устрою, заперечивши теорію божественного походження влади, яка панувала в той час. Декларація незалежності стверджувала за народом право на повстання і повалення деспотичного уряду, проголошувала основні ідеї демократії - рівність людей, їхні "невід'ємні права, серед яких право на життя, свободу і на прагнення до щастя".

Декларація стала не тільки "свідоцтвом про народження" нової держави, а й пам'ятником американської літератури: Джефферсону вдалося виразити її принципи та ідеї образною мовою, в короткій і доступній формі.

Церемонія підписання записаної на пергаменті декларації відбулася 2 серпня 1776. Імена всіх 56 осіб, що підписали Декларацію, увійшли в історію США, їм присвячена велика література і меморіал у Вашингтоні.

З 56 осіб, які поставили свої підписи під Декларацією, п'ятеро були захоплені англійцями і розстріляні як зрадники. Дев'ятеро людей померли від ран, отриманих під час війни за незалежність. Багато хто втратив дружин, дітей і майно. За іронією долі двоє авторів цього документа, що згодом стали президентами США, - Томас Джефферсон і Джон Адамс - померли в один день 4 липня 1826, рівно через 50 років після підписання Декларації.

У 1870 році Конгрес США оголосив 4 липня державним святом.

Оригінал Декларації незалежності вважається в США державним надбанням і зберігається в Національному архіві у Вашингтоні в заповненому інертним газом контейнері з куленепробивного скла. У денний час Декларація виставляється на загальний огляд в залі архіву, вночі контейнер опускається в захищене підвальне приміщення.

За сформованою традицією в День Незалежності США перед відвідувачами архіву і туристами виступають одягнені в камзоли і капелюхи XVIII століття актори, які голосно читають текст Декларації.