Коморовський назвав Волинську трагедію "злочином з ознаками геноциду"

Президент Польщі Броніслав Коморовський сьогодні у Варшаві під час заходів, присвячених 70-й річниці Волинської трагедії, назвав її "злочином з ознаками геноциду" і одним з найбільш "болючих" досвідів поляків у часи Другої світової війни.

Коморовський, який взяв участь у відкритті пам'ятника жертвам цієї трагедії і богослужінні, зазначив, що взаємне прощення можливе лише на базі правди.

"Я зворушений, що можу зустрітися тут разом з вами на спільній молитві за душі жертв волинського злочину, який має ознаки геноциду", - сказав президент Польщі.

Він відзначив велику роль польського та українського духовенства для історичного примирення між народами, нагадавши про прийняту наприкінці червня спільну заяву щодо Волинської трагедії представниками чотирьох церков з Польщі та України.

На його думку, власне, ця заява може бути основою для майбутнього кращого взаєморозуміння і об'єднання обох народів.

"Ні насильство, ні етнічні чистки ніколи не можуть бути методом вирішення конфліктів між сусідами чи народами і виправдані політичною, економічною чи релігійною необхідністю", - процитував він один з фрагментів цього документа.

Коморовський нагадав, що в цій заяві події на Волині називаються "злочином" і засуджується "крайній націоналізм і шовінізм", а також критикуються люди, які виправдовують вбивства поляків і спотворення правди.

"Жертвами злочину та етнічних чисток стали десятки тисяч безневинних людей, у тому числі жінки, діти, старі; в першу чергу поляки, але також українці і ті, хто рятував сусідів і рідних", - нагадав Коморовський.

Він зазначив, що Польща буде намагатися гідно вшанувати пам'ять загиблих та впорядкувати місця їхнього поховання.

"Нехай завдяки очищенню історичної пам'яті усі будуть готові поставити вище те, що об'єднує, а не те, що роз'єднує", - процитував Коморовський також слова Іонна Павла II, зазначивши, що власне ці слова повинні бути дороговказом для поляків та українців.

Сенат Польщі 20 червня ухвалив заяву у 70-ту річницю Волинської трагедії, у якій ці події названі "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Також у ній наголошується, що жертвами антипольської акції УПА стали приблизно 100 тис. поляків. На підтримку документа проголосували 55 сенаторів зі 100, 20 висловилися проти.

У МЗС України заявили, що Київ зацікавлений зробити все можливе для того, щоб гідно вшанувати пам'ять жертв українсько-польського протистояння у Другій Світовій війні, однак виступає проти політизації трагічних сторінок історії.