Регіонал запропонував скасувати арешт майна позичальників - Ъ

15 липня 2013, 09:04
💬 0
👁 71

Позичальники та їх поручителі можуть отримати захист від арешту заставного нерухомого чи рухомого майна при визнанні кредитного договору недійсним, передає Коммерсантъ-Украина.

Як повідомляє Ъ, народний депутат від Партії регіонів Олександр Фельдман в кінці минулого тижня подав до парламенту законопроект N2574а, яким запропонував не накладати арешт на заставу при визнанні кредитного договору недійсним, але лише в тому разі, якщо позичальник або його поручитель є фізичними особами. Арешт може бути накладений лише на майно підприємців. Такі зміни запропоновано внести до ст. 1057-1 Цивільного кодексу.

Щоб пояснити необхідність прийняття таких змін, депутат послався в пояснювальній записці на випадки, коли заставний договір міг бути укладений шахрайським шляхом. У цьому випадку на майно фізособи несправедливо накладається арешт.

"Якщо будь-яка особа за допомогою обману або під тиском уклала договір застави свого майна, то навіть визнання судом такого договору застави недійсним не звільнить поручителя від обов'язку забезпечити чуже зобов'язання і віддати своє майно", - стверджує Фельдман.

Тому при визнанні кредитного договору, укладеного з фізособою, недійсним кожна зі сторін, згідно зі ст. 216 цього ж кодексу, повинна повернути все, що отримала за договором. Тобто позичальник повертає кредитні кошти, а банк - житло. При цьому в кодексі відсутній регламент проведення повернення.

Фізособи домагалися в суді визнання кредитних договорів недійсними завдяки спірності норми, що дозволяє банкам видавати валютні кредити. Суди зобов'язували позичальників повернути суму кредиту у валюті (без сплати відсотків), а кредиторів - повернути заставу. Однак регламент цих операцій був прописаний в Цивільному кодексі тільки 2 жовтня 2012 року.

Юристи згодні з тим, що норма про накладення арешту на заставне майно є сумнівною. "Господарська юрисдикція поширює цю норму тільки на ті кредитні договори, які були укладені після вступу цієї норми в силу, тому деякі суди накладають арешт на таке майно, а деякі - ні. Ця норма є проблемою, коли позичальник і заставодавець є різними людьми. Наприклад , підпис поручителя може бути підроблено, і на його майно накладено арешт", - заявив експерт Ростислав Кравець.

При цьому арешт заставного майна може виявитися проблемою для кредитора. "Арешт може бути знятий, тільки якщо кредит буде повністю погашений протягом 30 днів, а такого практично ніколи не буває. Тому майно арештовується, і його не можна продати. Це невигідно банкам, оскільки може існувати рішення про накладення стягнення на майно, але його не можна реалізувати", - пояснив він.

Банкіри незадоволені цією ініціативою, вона ускладнить їм роботу з проблемними позичальниками. На їхню думку, прийняття цього закону загрожує підвищенням вартості кредитів, оскільки банки будуть намагатися фінансово захистити себе від недобросовісних позичальників.

Нагадати, раніше Фельдман зареєстрував у парламенті законопроект N2567а, яким вносяться зміни до ст. 1061 Цивільного кодексу. У документі запропоновано нараховувати відсотки на банківський вклад до дня його повернення не тільки в разі перерахування депозиту безпосередньо самому вкладнику, але і його спадкоємцю.

Крім вищесказаного, варто звернути увагу на стан всієї банківської системи України в цілому. Нагадаємо, раніше Ъ повідомляв, що в травні поточного року збиток банківської системи України склав понад 3 млрд грн і виявився найзначнішим за останні три роки.

Зазначимо, що сім місяців поспіль банківська система України щомісяця демонструвала прибуткову діяльність, проте цей тренд різко перервався. У травні всі банки країни сумарно отримали збиток у розмірі 3,03 млрд  грн, випливає з оприлюднених матеріалів Нацбанку. Востаннє система була збитковою ще у вересні минулого року, коли банки втратили 118 млн грн.

Збиток більший, ніж у травні цього року, банки отримували три роки тому - в квітні 2010 року він склав 3,06 млрд  грн. У Нацбанку нинішній негативний результат пояснили "збільшенням витрат банків у результаті оцінки кредитних операцій та формування резервів під них". За даними НБУ, частка проблемних активів банків перевищує 9%, проте рейтингові агентства оцінювали її в 40%.

Великий збиток системи міг бути викликаний фінансовим результатом одного з банків, відзначає видання.