Новые Известия: Відлуння різанини

Суперечки навколо українсько-польського конфлікту 70-річної давності можуть затягнути процес вступу України в ЄС, - пише Володимир Водо в російському виданні Новые Известия.

Роковини трагічних подій 1943 року, коли сотні тисяч поляків були знищені українськими націоналістами, виявилися затьмарені скандалом. Напередодні сейм Польщі прийняв резолюцію, згідно з якою цей конфлікт було названо етнічною чисткою. Водночас нащадки жертв різанини, а також низка опозиціонерів вимагають визнати його геноцидом. Влада Польщі на це не погоджується, не бажаючи загострювати відносини із сусідом. Сама Україна теж не поспішає згладити гостру ситуацію - президент Віктор Янукович не став супроводжувати польського колегу Броніслава Коморовського до Луцька, де днями відбувалися пам'ятні заходи.

У четвер 11 липня в Польщі відзначали 70-ту річницю початку так званої волинської різанини - етнополітичного конфлікту між поляками і бійцями Української повстанської армії (УПА). Ця подія є чи не найбільш чутливою проблемою в історії співіснування обох народів. У роки гітлерівської окупації частина українських націоналістів, що прагнула до створення своєї державності на кресах - східних територіях довоєнної Речі Посполитої (Вільно, Львів), що належали до війни Польщі, вирішила фізично винищити всіх незгодних з цією ідеєю. У відповідь на терор підрозділи польської партизанської Армії Крайової (АК) жорстоко помстилися українцям. У результаті взаємної різанини, за якою спостерігали німці, з одного боку, і радянські партизани - з іншого, за підрахунками польського Інституту національної пам'яті (IPN), загинули близько 100 тис. поляків і 15 тис. українців.

У результаті взаємної різанини, за якою спостерігали німці, з одного боку, і радянські партизани - з іншого, за підрахунками польського Інституту національної пам'яті (IPN), загинули близько 100 тис. поляків і 15 тис. українців

Цього року пам'ять жертв волинської різанини біля пам'ятника, що відкрився з цієї нагоди у віддаленому від центру варшавському районі Жолібож, вшанували президент Броніслав Коморовський, представники сейму, сенату і уряду Польщі. Було зачитано список убитих, після чого варшавський митрополит кардинал Казімєж Нич відслужив жалобне богослужіння. У своєму виступі президент Коморовський назвав волинську різанину "одним з найбільш важких і трагічних випробувань польського народу в період Другої світової війни", "злочином з ознаками геноциду" і нагадав про недавню декларацію католицьких церков Польщі та України про взаємне прощення і примирення. "Навіть хвороблива правда ніколи не завдає шкоди. Правда може створювати шанс на те, щоб істинні знання на тему тих драматичних подій стали фундаментом польсько-українського примирення", - наголосив Коморовський.

Проте багато поляків, особливо люди старшого покоління, вважають, що президентові не вистачило сміливості назвати очевидні речі своїми іменами. "Те, що трапилося на Волині, повністю відповідає значенню терміна "геноцид", і в замовчуванні історії ми брати участі не будемо", - заявив напередодні лідер опозиційного "Союзу лівих демократів" (SLD) Лешек Міллер. Спікер польського сейму Єва Копач також закликала вважати волинську різанину геноцидом. "Правду не можна перекричати або передискутувати, - заявила пані Копач. - 100 тисяч поляків - малих дітей, жінок, чоловіків - загинули тоді, і це факти, щодо яких не повинні вестися дискусії". Після жалобної меси в костьолі Св. Олександра вулицями Варшави пройшли представники організацій, що об'єднують мешканців колишніх кресів і їхніх нащадків.

Багато поляків, особливо люди старшого покоління, вважають, що президентові не вистачило сміливості назвати очевидні речі своїми іменами

"Тим, ​​що відрізняє різанину на Волині від усіх відомих етнічних злочинів, є неймовірна жорстокість злочинців, - пише впливова польська Rzeczpospolita. - Складно виправдати ганебну поступливість, з якою у Польщі відмовляються від правди, а частина еліт, що формують громадську думку, істерично реагує на будь-яку згадку про ОУН або вживання найбільш підходящого в даному випадку слова "геноцид".

Напередодні польський сейм (нижня палата парламенту) з перевагою всього в 10 голосів прийняв резолюцію, згідно з якою волинська різанина 1943 року була визнана етнічною чисткою з елементами геноциду. Безпосередньо перед голосуванням виступив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який закликав не загострювати проблему, особливо напередодні наміченого на листопад підписання договору про асоціативне членство України в Євросоюзі.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.