НГ: Сумнівний подарунок

Українська Церква Московського патріархату отримала право на Києво-Печерську лавру, але тимчасово, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.

Український уряд ухвалив рішення про передачу у безкоштовне користування чоловічому монастирю Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) 75 об'єктів на території Києво-Печерської лаври. Цей жест був багатьма витлумачений як подарунок до 1025-річчя Хрещення Київської Русі: на святкові заходи, які відбудуться у Києві від 24 до 28 липня, запрошені Патріарх Московський і всієї Русі Кирило і президент РФ Володимир Путін. Але виявилося, що питання про право власності на лавру залишається відкритим.

Формально територія та будівлі однієї із головних православних святинь перебувають у держвласності. 25 років тому уряд Української РСР санкціонував відродження у лаврі чоловічого монастиря, якому передали у користування близько 40% земель та майна.

Український уряд ухвалив рішення про передачу у безкоштовне користування чоловічому монастирю Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) 75 об'єктів на території Києво-Печерської лаври

Інша частина лаври, як і в радянські часи, є музейною - у статусі Національного культурного заповідника. Крім культових будівель, на цій території розташовані музеї історичних скарбів та коштовностей; книги і друкарства; українського народного декоративного мистецтва; театрального, музичного та кіномистецтва, а також Музей мініатюри.

Починаючи від 1990-тих років, коли президентом був Леонід Кучма, приймалося безліч різноманітних рішень про передачу релігійній громаді культових споруд, що історично їй належать, але не у власність, а лише у користування. Офіційно Києво-Печерська лавра перебувала на балансі міста, а Церква виступала як орендар. У 2010 році ситуація змінилася: Київська міськрада передала лавру на баланс Міністерства культури. Передбачалося, що це дозволить возз'єднати обидві частини - монастирську і музейну - хоча б під одним управлінням. Після чого, як три роки тому прогнозували експерти у Києві, могло б постати питання про передачу всього цілісного комплексу під юрисдикцію Церкви Московського патріархату. Спроби видворити з території лаври ті структури, які не мають ніякого відношення до УПЦ МП, які розпочалися, завершилися низкою гучних скандалів.

Хоча на адресу УПЦ МП прозвучало чимало звинувачень, насправді Церква опинилася у програшній ситуації. Усі колишні договори, які були укладені з київською міською владою, довелося готувати з нуля для підписання на рівні уряду. "Рішення кабінету міністрів про передачу УПЦ МП 75 споруд - це ніяка не сенсація, а документ, що давно готувався, яким де-юре закріплена ситуація, що існує де-факто. Церква не отримала нічого нового, а лише знову підтвердила своє право використовувати ті будівлі, які їй передали давним-давно", - пояснив НГ керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко.

Офіційно Києво-Печерська лавра перебувала на балансі міста, а Церква виступала як орендар

Міністр культури України Леонід Новохатько підтвердив журналістам: "Прийняття урядового розпорядження юридично впорядкує ситуацію, що фактично існує, яка склалася протягом десятиліть у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі (чоловічий монастир). Хочу наголосити - мова йде лише про безоплатне користування майном, а не про відчуження". Він зазначив, що у даному випадку відносини між державними органами і Церквою регулюються Господарським кодексом України. Законодавство дозволяє як передати об'єкт держвласності у користування релігійної громади, так і відібрати його у випадку неналежного використання.

Тобто мова йде не про подарунок, а лише про вирішення штучно створеної проблеми. На думку багатьох релігійних лідерів та політиків, справжнім подарунком стало б ухвалення закону про передачу релігійним громадам тих культових споруд, які належали їм історично. Подібний законопроект був розроблений ще колишнім скликанням Верховної Ради. Один із його авторів, екс-депутат Василь Горбаль пояснив НГ, що проблема стосується не однієї лише Києво-Печерської лаври: "У країні в цілому не врегульовані майнові відносини між державою і церквами, а це породжує конфлікти. Політики, на жаль, часто не розуміють суті питання, бояться зачіпати небезпечну тему або, навпаки, спекулюють на ній".

Причини для побоювань є, адже передача майна тій чи іншій релігійній громаді неминуче викличе протест її конкурентів. Ще торік, коли політики заговорили про можливість приватизації Києво-Печерської лаври Українською православною церквою Московського патріархату, Київський патріархат виступив категорично проти. Не претендуючи на святиню, УПЦ КП зажадала, щоб лавра залишалася у держвласності до моменту об'єднання всіх православних Церков в Україні.

Церква не отримала нічого нового, а лише знову підтвердила своє право використовувати ті будівлі, які їй передали давним-давно

Не менш складна ситуація виникла б навколо Почаївської лаври, про права на яку могли б заявити як УПЦ МП, так і Українська греко-католицька церква (УГКЦ). А на храм Святого Юра (кафедральний собор УГКЦ у Львові) могли б претендувати православні віруючі, які в радянський час, коли РПЦ та УГКЦ були об'єднані, здійснювали там богослужіння. Василь Горбаль вважає: "Політикам необхідно абстрагуватися, забути про різноспрямовані інтереси і прийняти закон".

У травні у Верховній Раді був зареєстрований новий законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для повернення культових споруд релігійним громадам". Група депутатів, що розробила його, передбачила можливість передачі будівель церквам без права відчуження та зміни призначення переданих об'єктів. Як зазначають критики, передбачається, що рішення про передачу буде прийматися на рівні уряду, без затвердження місцевою владою і без консультацій із населенням. Днями Київська міськдержадміністрація схвалила проект, чим подала приклад іншим. Але навіть якби депутати Ради встигли затвердити документ до кінця липня, він став би сумнівним подарунком церквам: право власності на Києво-Печерську лавру залишається у держави.

***