"Новий Кіпр": Латвія може стати податковим оазисом єврозони

23 липня 2013, 10:53
💬 0
👁 37

З наступного року Латвія вступає у Єврозону. Вже нині тут всіляко заохочуються інвестиції. Критики застерігають: країна може наступити на ті ж граблі, що й Кіпр.

Відколи міністри фінансів ЄС схвалили вступ Латвії до Єврозони, країна активно готується до нової валюти. Попри те, що Рига виконала всі маастриські критерії, критики побоюються, що чинні тут податкові пільги для холдингових компаній можуть перетворити Латвію на новий податковий оазис у Єврозоні. Про країну дедалі частіше говорять як про "новий Кіпр".

Враження західного європейця від Юрмали, що це якийсь середземноморський острів. Улітку це курортне місто потрапляє в полон російських багатіїв. Уже 12 років поспіль тут проводиться популярний музичний фестиваль Нова хвиля, який приваблює сюди не лише бізнесменів, але й "зірок" з пострадянських теренів.

Завдяки фестивалю Юрмала в літній сезон постійно на слуху. "Звісно, такі заходи допомагають нам жваво торгувати нерухомістю", - каже керівник відділу нерухомості приватного банку Rietumu Banka Андрій Щербаков.

2010 року латвійський парламент ухвалив закон, згідно з яким іноземці, які купують у країні нерухомість вартістю понад 140 тисяч євро, отримують дозвіл на проживання терміном на п'ять років, що передбачає також вільне пересування територією ЄС. Відколи закон вступив у силу, іноземці придбали тут нерухомості на загальну суму понад 377 мільйонів євро.

"Помітний також приплив банківських клієнтів. Ми відкриваємо багато нових рахунків", - розповідає Щербаков. За його словами, найбільший приплив припав на часи економічної кризи на Кіпрі. З цього можна зробити висновок, що гроші з кіпрських банків перекочовують на північ Прибалтики.

За сценарієм Кіпру?

Цього року було ще кілька важливих нововведень. У січні набув чинності трохи видозмінений закон про оподаткування корпорацій. Він перетворює Латвію на привабливу оселю для холдингових компаній. Європарламентар від Зелених Свен Ґіґольд у розмові з впливовим німецьким виданням Spiegel назвав Латвію "новою податковою оазою Єврозони".

І це ще не все. З 2014 року латвійські холдингові компанії більше не платитимуть закордонним фірмам податку на джерела доходів та ліцензійних стягнень. Це зробить Латвію ще привабливішою для закордонних інвесторів, які мають на меті заснувати холдингову компанію. Податкова ставка для підприємств одна з найнижчих в ЄС - 15 відсотків.

На думку економіста Яніса Ослейса, в Латвії прагнуть розбудувати банківський сектор для іноземців - "за прикладом Кіпру". Експерта непокоять намагання латвійських установ привабити продажем нерухомості російський капітал. Одного цього, на його переконання, недостатньо. "Якщо Латвії не вдасться досягти швидкого зростання у важливих промислових галузях і створити таким чином міцнішу основу для економіки, тоді ми опинимося на нестабільній піраміді, яку ми вже бачили на Кіпрі", - пояснює Ослейс.

Місток між Сходом і Заходом

Прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс, однак, переконаний, що Латвія не зазнає мутації до стану "нового Кіпру". У розмові з Deutsche Welle він пояснив, що політики та представники бізнесу вже тривалий час проводили різного роду консультації щодо нових податкових законів. Він зауважив також, що податки не лише знижувалися. Приміром, перед кризою податок на додану вартість становив 18 відсотків, а нині - 21. А обов'язкові соціальні відрахування нині замість 33 становлять 35 відсотків.

Наталія Ткаченко, заступниця голови правління банку Baltic Intenational Bank у Ризі, яка спеціалізується на клієнтах з Росії, України та Великобританії, заспокоює: поки що немає ані ажіотажу довкола латвійських банків, ані якогось вагомого зростання кількості нових банківських рахунків іноземців у Латвії. Ткаченко посилається на статистику: наприкінці лютого 2013 року на рахунках її банку лежало  близько 313 мільйонів євро. Нині ця сума становить 322 мільйони євро. "Цілком нормальний приріст", - зауважила банкір у розмові з DW.

Водночас вона підтверджує, що зростає інтерес до  заснування нових холдингових компаній у Латвії - насамперед з Росії, України та Білорусі. "Але не слід забувати, що причина цього і в тому, що ми в географічному плані розташовані вельми привабливо між Сходом та Заходом".

Влада проблем не бачить

На різні закиди прем'єр-міністр Домбровскіс відмахується: у порівнянні з іншими країнами ЄС Латвія має ще відносно малий банківський сектор. До того ж квота закордонних вкладень становила минулого року 49 відсотків. Ще десять років тому це було 54 відсотки, а в кризовому 2009-му - 38 відсотків.

"Ми розглядаємо кожну окрему інвестицію: звідки вона і чи легальне її походження", - стверджує Кристапс Закуліс, голова Державного нагляду за фінансовими ринками та ринками капіталів. "Банки, де більшість - це закордонні клієнти - а таких 13 із 29 банків, які існують у Латвії, - підпадають під суворі правила", - стверджує Закуліс.

Однак Маркус Майнцер, фінансовий та податковий аналітик мережі Податкова справедливість, застерігає, що "пакет податкових законів шкідливий". "Це помилка, що Латвії дозволяють запроваджувати такі низькі податки та податкові пільги. Особливо у комбінації із суворою банківською таємницею та прогалинами у боротьбі з відмиванням грошей", - пояснює експерт свою точку зору.

Джерело: Українська служба DW

 

ТЕГИ: банки Латвія податки єврозона