Нападаючий Шахтаря розповів про сім’ю, татуювання і захоплення мами Донецьком

24 липня нападаючий донецького Шахтаря Луїс Адріано поспілкувався з журналістами.

- Луїс, ти встигаєш гуляти з дитиною? Можливо, ходиш з коляскою, співаєш колискові?

- Так, я знаходжу час для цього. Любимо прогулятися по площі, поспілкуватися з людьми. Встигаю купати дитину. Так що час для всього цього у мене є.

- Фернандо прилетів до Донецька з дружиною і сином, який за віком приблизно такий же, як Алісія. Ваші дружини на цьому ґрунті вже створили клуб за інтересами?

- Так, вони вже познайомилися. І це дуже добре, тому що у дітей тепер буде можливість гратися разом.

- Луїс, що означає бути віце-капітаном? Чи означає це, що ти тепер відповідаєш за усіх бразильців у Шахтарі?

- Для мене дуже велика честь бути віце-капітаном такої великої команди, як Шахтар. Звичайно, це накладає на мене певну відповідальність. Я допомагаю своїм партнерам як на полі, так і поза ним. Хоча, в принципі, проблем з цим немає. Усі бразильці вже знають вимоги тренера.

- Чи правда, що бразильці і аргентинці недолюблюють один одного? Як це відображається на відносинах з Факундо Феррейрою?

- Ні, це не правда. Наш обов’язок - допомогти першому аргентинцеві у цій команді, щоб він адаптувався. У нас нормальні стосунки.

- У Донецьку гостює ваша мама. Що встигли показати їй у місті? Що їй сподобалося?

- Показав мамі вже практично усе в Донецьку, і місто їй дуже сподобався, вона була у захваті! Мама була присутня на матчі з Говерлою і каже, що вболівальники і стадіон тут просто фантастичні. Їй дуже сподобалося!

- Як довго мама буде тут? Тому що вболівальники вважають, що поки вона перебуває у Донецьку, Луїс грає добре. Аналогічно: коли батьків викликають до школи, дитина починає вчитися краще.

- Я дуже щасливий, що моя мама приїхала сюди, оскільки це додаткова мотивація як для мене, так і для моєї дружини. Це ще більше надихає мене. Але водночас я розумію, що повинен бути вдячний своїм партнерам, які допомагають мені демонструвати на полі такий футбол.

- Татуювання на честь Алісії зробив?

- Так, її ім’я на шиї.

- На початку цього року була інформація про те, що ти можеш стати громадянином України. Наскільки просунулася ситуація?

- З початку року більше ніяких дій у цьому напрямку я не робив.

- Гол, забитий Севастополю, став для тебе 50-м у чемпіонатах України. А взагалі ведеш рахунок своїм м’ячам, якусь статистику?

- Ні, такого рахунку не веду. Я пам’ятаю свої голи, але сказати, скільки всього забив м’ячів, не можу.

- Ти не збривати бороду на фарт або просто так?

- Ні! (Посміхається) Ті, хто приносить мені удачу, - це моя мама, моя дружина і моя дитина!

- У вас на спині витатуювані крила, як у французького футболіста Джібріля Сіссе. Як виникла ідея зробити таке ж тату?

- Мені дійсно сподобалося це татуювання Сіссе, і я вирішив його скопіювати.

- Сумуєте за Фернандіньйо? Спілкуєтеся з ним?

- Звичайно, ми підтримуємо контакт. Буквально вчора я розмовляв з Фернандіньйо. Мені здається, він дуже щасливий у новій команді, і я радий за нього, тим більше що Манчестер Сіті щосили готується до чемпіонату. Але і за Шахтарем він продовжує стежити, бачив наші останні голи. Ми з Фернандіньйо обов’язково будемо спілкуватися і далі!

- У бразильців є звичка селитися разом. Хто-небудь з новачків - Фред, Фернандо - оселилися поруч із вами?

- Так, в одному будинку зі мною оселився Веллінгтон Нем!