Гардероб лікарів: чи припустимі футболка і джинси? - BBC Україна
Один поважний британський медик нещодавно поскаржилася на розхристаний вигляд своїх молодших колег. Але якщо головне для лікаря – його професіоналізм, чи не байдуже, як він вдягається?
Гіппократ, батько західної медицини, чітко знав, як має виглядати лікар: "охайний, гарно вбраний і намащений ароматними мазями". Сучасні дезінфектори, якими лікарі постійно змащують руки, Гіппократу, напевне, сподобались би. А от одяг – навряд чи.
Лікарняний консультант Стефані Дансер упевнена, що в цій сфері все дуже погано. У статті, опублікованій минулого місяця у Британському медичному журналі, вона дорікнула молодим лікарям за те, що ті не хочуть носити сорочки і піджаки.
"Пацієнти скаржаться, що не можуть впізнати лікаря – без краватки, білого халата, піджака та тмосфери солідності, – пише вона. – Лікарі – представники шанованої професії і повинні вдягатися відповідно".
Ми звикли уявляти собі лікаря як чоловіка у краватці під накрохмаленим білим халатом, зі свитою медсестер і студентів. Але шість років тому британський уряд завдав удару по цьому осяйному образу, видавши нові настанови щодо професійного одягу медиків. Зокрема, МОЗ заборонив їм носити краватки, наручні годинники та одяг із довгими рукавами. Таким чином, потрапили під заборону і білі халати.
Ці нововведення пояснювалися вимогами гігієни: мовляв, таким чином лікарі переносять із однієї палати до іншої менше мікробів. Хоча в одному з досліджень, здійснених на замовлення МОЗ, було сказано, що "науковці не виявили зв’язку між уніформою лікарів та захворюваністю на внутрішньолікарняні інфекції". Дослідники з’ясували лише, що громадськість вірить у те, що лікарі переносять мікроби на одязі.
Від 2007 року кількість людей, які підчепили якусь інфекцію в лікарнях, у Британії справді знизилася. Але ніхто не довів, що це завдяки новій уніформі, розповів Дансер, мікробіолог за фахом. Адже паралельно було запроваджено низку інших гігієнічних норм.
На думку Дансера, новий дрес-код навпаки може мати антисанітарний ефект. "Недбалість у гардеробі… свідчить про брак особистої гігієни та низькі стандарти гігієнічної поведінки в цілому", – пише вона.
Консультант не єдина, хто прагне повернення білих халатів.
Адам Меґос, гінеколог лондонської Державної королівської лікарні, розповів, що в міністерстві неправильно зрозуміли дослідження, на основі яких було запроваджено нову форму одягу.
"Насправді дослідники з’ясували, що громадськість не хоче, аби медичні працівники носили один і той самий одяг у лікарні та поза нею, і з цим я повністю згоден, – розповідає він, – Та це не означає, що пацієнти асоціюють конкретний одяг, наприклад білий халат, із ризиком для свого здоров'я".
Сам Меґос неохоче сховав свій білий халат у шафу у 2009 році. "Я вирішив носити метелик, щоб пацієнтам легше було зрозуміти, що перед ними лікар. Думаю, це був вдалий крок – тепер пацієнти та стажери часто дарують мені метелики на знак подяки", – розповідає він.
Інший лікар, коментуючи статтю Дансер, розповів, як жартома "ампутував" рукави своєму халату, щоб не порушувати нових нормативів. Білі халати із короткими рукавами дуже поширені в Індії, хоча трапляються й у Британії, наприклад їх можна побачити у Лікарні Ґая чи Лікарні Святого Томаса.
Американська медична асоціація зараз обдумує, чи не піти стопами британців. Але поки що білий халат – дуже важливий для американців символ.
У 2005 році в Американському медичному журналі були опубліковані результати цікавого дослідження. 400 відвідувачам і пацієнтам денного стаціонару для ветеранів показували фотографії по-різному вдягнутих лікарів:
Далі опитуваним поставили низку запитань, наприклад: кого б ви хотіли бачити своїм сімейним лікарем? Кому із цих лікарів ви б довіряли найбільше? Хто видається вам найбільш компетентним?
У середньому для всіх запитань 76% респондентів обрали фото людини у професійному одязі; на другому місці опинився хірургічний костюм; на третьому – діловий. Лікарі у повсякденному одязі привабили лише 4,7% опитаних, хоча мали вищі показники, коли опитуваних просили оцінити "турботливість та небайдужість" людей на фото.
Ці результати стали несподіванкою для тих, хто вважає білий халат символом старосвітської, патерналістської медицини, яка суперечить сучасному ідеалу лікаря як партнера.
Білий халат прийшов у медицину у XIX столітті, коли лікарі прагнули показати свою причетність до світу науки. А коли медицина перемістились із приватного помешкання до лікарні, це вбрання стало позначати людину, з якою можна обговорити табуйовані теми.
"Пацієнти розповідають лікарям про дуже інтимні речі, про те, чого не кажуть навіть дружині чи чоловіку, – вважає доктор Марк Хохберґ із медичного факультету Нью-Йоркського університету. – Отож, це не стільки лікар вимагає поваги до себе, скільки пацієнту хочеться відчувати, що він розмовляє з людиною компетентною і серйозною. Пацієнту важче звіритися лікарю, який виглядає як звичайна людина з вулиці".
Довіра до лікаря вважається найважливішою передумовою того, що пацієнт виконає його рекомендації. Це було підтверджено дослідженням Девіда Тома 1999 року. Науковець розділив опитуваних на групи залежно від того, наскільки вони довіряють своєму лікареві. З’ясувалося, що у групі з найвищим рівнем довіри 62% опитаних завжди приймали призначені ліки, натомість у групі з найнижчим рівнем довіри таких пацієнтів було лише 14%.
Отож, у США білий халат залишається дуже важливим символом – студенти-медики на першому курсі навіть мають спеціальну церемонію, на якій урочисто вдягають цю форму. А от в Австралії, як засвідчило дослідження 2002 року, 98% лікарів халатів не носять.
У деяких регіонах США лікаря важко уявити без краватки, в інших – ні. Наприклад, на Тихоокеанському Північному Заході сорочка із розстібнутим комірцем вважається цілком припустимою.
Тим часом багатьох європейських лікарів дивує англосаксонська звичка вести прийом у діловому костюмі.
Доктор Джон Лааке, анестезіолог з Університетської лікарні Осло, каже, що деякі британські лікарі одягаються як топ-менеджери.
"Більшість скандинавів були б дещо здивовані, – каже він, – якби побачили хірурга у білій сорочці із запонками та дорогому костюмі у смужку. А от у лондонських клініках я таких зустрічав".