Тренер Дніпра про поразку: Дивний вийшов матч
Головний тренер Дніпра Хуанде Рамос прокоментував поразку своєї команди у матчі проти луганської Зорі (1:3).
- Дивний вийшов матч. Повинен сказати, що ми провели невиразну гру, і Зоря заслужено перемогла. Але разом з тим Зоря забила тричі, пробивши по воротах лише два рази. Дуже швидко вони вийшли вперед - ми забили самі собі. Потім ми доклали великих зусиль, щоб зрівняти рахунок. Але незабаром після перерви Зоря знову вийшла вперед - після метушливого моменту, у якому, не виключаю, було положення поза грою. Ми зовсім не блискуче сьогодні зіграли, але створювали моменти. Можна згадати момент Зозулі, удар у штангу Селезньова, простріли, які не завжди закінчувалися замиканням. Гра проходила під диктовку Дніпра. Дивна була гра з точки зору того, що домінували ми, постійно йшли вперед, створювали моменти, але розминулися з воротами.
- Велика кількість журналістів, і я в тому числі, зійшлися на думці, що переведення Ротаня на позицію центрального захисника було авантюрою і, в кінцевому підсумку, помилкою, котра визначила результат матчу. Після цього виграти ми вже не могли. Згодні з цим?
- Ми вже програвали. А в такій ситуації потрібно приймати рішення. Нам потрібно було випускати ще одного нападаючого, перебудовувати центр півзахисту, перекроювати оборону. Ротань раніше грав на цій позиції у подібних випадках і справлявся зі своїм завданням. Коли рахунок не на твою користь, потрібно ризикувати, щоб змінити хід зустрічі.
- Ви сказали, що матч вийшов дивним. Ви можете по гарячих слідах проаналізувати, у чому його дивність? Що сталося з командою, яка разюче змінилася за тиждень? Тренер же повинен дати відповідь на це питання.
- Таке трапляється. Перші дві гри ми провели добре, непогано виглядали. А сьогодні - неприємний результат. Чому я кажу, що матч дивний. На самому початку ми пропустили гол, потім намагалися зрівняти рахунок, відігралися, але пропустили ще і ще. А Зоря ж фактично не доходила до наших воріт. Причому не хочу сказати, що Зоря не заслужила перемогу. Вони заслужили її. Але ми тримали хід зустрічі під контролем. У цьому й полягала дивина: незважаючи на очевидну перевагу, результат виявився не на нашу користь.
- Чому команда, програючи другий поверх, не перебудувалася? Чому не було дальніх ударів?
- Нам складно було наблизитися до штрафного майданчика, тому що суперник вибудував стіну із гравців оборонного плану. З іншого боку, нам було складно реалізовувати наші закиди - вони вигравали верхові м'ячі. Намагалися ми проходити через фланги, прострілювати, подавати - і це не виходило.