Кореспондент: Інший світ. Лист з Лондона

Лондонці, які багато десятиліть щодня терплять орди туристів, навчилися не стикатися з ними, ретельно приховуючи, у яких ресторанах їхнього міста дійсно смачно годують, де краще шопінг та розваги, пише Ганна Гороженко, редактор міжнародного відділу в програмі Подробиці на телеканалі Інтер, у №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року.

Для того щоб побачити Лондон не туристичним, а таким, яким його знають жителі цього міста, треба просто знати місця, де британці розслабляються, роблять покупки або обідають. А роблять вони це там, де майже немає туристів.

У справжньому Лондоні, на противагу поширеним міфам, майже не буває туманів, дощі – велика рідкість, Темза не виходить з берегів, а британці не носять старомодних шляп. Щоб зануритися в життя справжніх англійців, варто прийти на Borough Market. Це єдиний продуктовий ринок, що залишився в центрі. Заразом тут можна поснідати, а головне – накупити справжніх фермерських продуктів, у тому числі соусів, сирів, свіжої риби та джемів з різних куточків Великобританії. Причому сюди прийнято ходити не тільки заради здорової їжі – тут призначають ділові зустрічі і навіть романтичні побачення.

Повірте, тут дійсно смачно гуляти вранці четверга, п'ятниці або суботи. Англійський сніданок з легким лате коштуватиме шість фунтів стерлінгів (78 грн.). Тут вам запропонують скуштувати традиційний пиріг зі свининою та яблуками або знаменитий сидр, витриманий у бочці. Бокал сидру коштує 2 фунти (26 грн.). А щоб ваші покупки стали трохи дешевші, спробуйте поторгуватися.

Послухати оперних співаків, побачити ілюзіоністів і сфотографуватися з мімами можна на ринку Сovent Garden – він розташований лише за 800 м від Трафальгарської площі. У XIX столітті тут був яблучний ринок, тепер це артистичний центр Лондона, де містяться десятки мюзик-холів, а неподалік – Королівська опера.

Сovent Garden – це ще й назва цілого району, уподобаного художниками і дизайнерами, де можна гуляти годинами. У його вуличках і двориках приховуються
цілі світи

Сovent Garden – це ще й назва цілого району, уподобаного художниками і дизайнерами, де можна гуляти годинами. У його вуличках і двориках приховуються цілі світи, тому не забувайте звертати з центральних вулиць, щоб побачити картини, намальовані прямо на стінах будинків.

Те, що Лондон центр новаторської моди, – визнаний факт. Майже всі відомі британські марки від Vivienne Westwood до All Saints починали свій шлях зі Спіталфілдс-маркета, в якому колись розміщувався вокзал. Тепер тут замість рейок і поїздів – сотні крамниць з ексклюзивним одягом і прикрасами від молодих британських дизайнерів. Хто знає, може, те, що тут вдасться придбати за кілька фунтів, через років 20 буде коштувати сотні тисяч.

Зовсім неподалік звідси, фактично на сусідній вулиці, розмістився зовсім інший світ – світ вінтажної моди. На Брік-лейн сотні магазинчиків, в яких можна навіть знайти одяг початку ХХ століття, і ціни на вінтаж невисокі.

По неділях Брік-лейн перетворюється на блошиний ринок: лондонці виносять сюди свої старі речі, серед яких трапляються порцелянові дитячі горщики, розписні умивальники, старовинні гардини, старі фотоапарати і кінокамери. Тут таки поруч відкриті численні ресторанчики індійської, турецької та китайської кухні.

Антикварні книги і графіку можна придбати на вузенькій вуличці Сесіл-корт у самому центрі, біля Трафальгарської площі, де з десяток магазинів торгують відреставрованими книгами. Збірник сонетів Шекспіра видання 1856 року, якщо пощастить, вдасться купити лише за 10 фунтів (130 грн.). Тут таки можна вибрати графічні малюнки, популярні в XVIII-XIX століттях, із зображеними на них видами старовинного Лондона, значними історичними подіями та комічними сценами з життя городян. Малюнок коштує близько двох фунтів, і, зауважте, це відмінний сувенір.

Вхід в портретну галерею, як і в більшість державних музеїв у Лондоні, безкоштовний, оскільки ці заклади фінансуються за рахунок королівської сім'ї

Пройдіть ще кілька десятків кроків, і ви опинитеся перед входом у Національну портретну галерею з колекцією робіт художників епохи Ренесансу, картинами голландських майстрів, парадними портретами знаменитостей XVIII-XIX століть, а також роботами імпресіоністів – Моне, Сезанна, Ван Гога та інших європейських геніїв. Вхід в портретну галерею, як і в більшість державних музеїв у Лондоні, безкоштовний, оскільки ці заклади фінансуються за рахунок королівської сім'ї.

А ось за відвідування галеона корсара і мореплавця сера Френсіса Дрейка доведеться заплатити, цей музей – приватний. Вітрильник Золота Лань, якому вдавалося не тільки нападати на іспанські кораблі, а й вдало втікати від переслідувачів – у відмінному стані. Хоча, як відомо, Дрейк ходив саме на ньому у свою навколосвітню подорож. Зійти на судно і відчути себе піратом може будь-хто, заплативши 7 фунтів (91 грн.). Вечорами на Золотій Лані проходять вечірки – галеон часто орендують для проведення сімейних свят.

Лондон часів Чарльза Діккенса або Конан Дойля ви побачите, якщо будете рухатися вздовж набережної в проміжку між двома мостами – Лондонським і Міленіумом

Лондон часів Чарльза Діккенса або Конан Дойля ви побачите, якщо будете рухатися вздовж набережної в проміжку між двома мостами – Лондонським і Міленіумом. Тутешні доки зовні виглядають так само, як у XIX столітті, щоправда, всередині тепер не склади, а ресторани, бари і музеї. Втім, вечорами тут гуляти не надто приємно – не даремно саме цей райончик колись вибрав для своїх кривавих вилазок Джек Різник.

Скоротати вечір, а заразом побалувати себе справжньою гаванською сигарою краще в клубі JJ Fox & Robert Lewis, розташованому в центрі неподалік вулиці Пікадділлі на Сент-Джеймс-Стріт. Тут купував сигари сер Уїнстон Черчілль. На першому поверсі закладу продаються сигари, трубки і тютюн. На стінах клубу висять патенти на ведення бізнесу, надані власникам магазину королями Англії. На другому поверсі можна розсмакувати куплений товар. Тут таки працює і музей найзнаменитішого курця – Черчілля.

***

Цей матеріал опубліковано в №29 журналу Корреспондент від 26 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.