Мінськ відповів росіянам, котрі обвалили ключовий для білоруської економіки ринок калію

Сьогодні, 5 серпня, Білоруськалій, який пообіцяв нову стратегію продажів після виходу Уралкалію з калійного картелю (що обвалило ринок), підписав рамкову угоду про продажі через катарську компанію Muntajat.

Як передає Reuters, про це йдеться у повідомленні білоруської компанії.

За даними інформагентства, у Білоруськалії заявили: "Реалізація цієї угоди є частиною нової стратегії продажів Білоруськалію... За запевненням катарської сторони, компанія Muntajat готова продавати до 3 мільйонів тонн калійних добрив виробництва Білоруськалій".

Інформагентство зазначає, що спільне підприємство, Білоруська калійна компанія (БКК), через яку Уралкалій і Білоруськалій експортували хлоркалій, контролювала більше 40% світового ринку цього добрива.

Уралкалій відмовився продавати добрива через СП, звинувативши Мінськ у тому, що він постачав добрива в обхід єдиного трейдера, пообіцяв нарощувати обсяги виробництва і продажів, а також передрік різке падіння цін на калій найближчим часом.

Як повідомляло видання DW, судячи з відсутності коментарів з боку президента Білорусі, який звичайно емоційно реагує на подібні ситуації у відносинах з Москвою, Олександру Лукашенку зараз вигідно представити причину відмови Уралкалію від експорту через БКК як суперечку двох суб'єктів господарювання. Адже наслідком розладу стало падіння акцій всіх світових виробників калію, загроза різкого зниження цін на добрива і перекроювання калійного ринку.

Для бюджету Білорусі це також стане серйозним випробуванням, оскільки державне підприємство з видобутку калію в Солігорську - одне з головних джерел стабільного припливу валюти, відзначають експерти видання. Крім того, можуть знизитися в ціні і активи Білоруськалію, який, за оцінкою глави держави, коштує $36 млрд. Причому у розвитку такого ходу подій не останню роль зіграло приватне адміністрування роботи білоруської калійної галузі Лукашенка.

Але різні погляди на цінову політику колишніх компаньйонів стали лише краплею, що переповнила чашу терпіння російської сторони, яка давно і безуспішно упадає за ласим активом білоруської економіки, частка якого у світовому експорті калію становить 16%.

Про безперервні спроби змусити білоруську сторону до продажу акцій Білоруськалію свідчать їдкі висловлювання президента на адресу покупців з Росії. І хоча російський прем'єр Дмитро Медведєв під час торішнього візиту до Мінська заявив, що "від продажу Білоруськалію "не відвертітися ", досі у Лукашенка це вдавалося, відзначає Reuters.

Крім вищесказаного, звернемо увагу на загальний стан економіки Білорусі. Так, наприкінці липня поточного року виданням DW повідомляло, що сукупний зовнішній борг Білорусі в іноземній валюті, що включає зобов'язання всіх резидентів (уряду, органів грошово-кредитного регулювання та інших секторів економіки), досяг рекордної для країни суми - $34,5 млрд, що становить близько 53% ВВП.

Зазначалося, що в 2013 році на погашення та обслуговування зовнішнього боргу, в тому числі і за кредитом МВФ, Білорусь направить понад $ 3 млрд. Половину цієї суми планується рефінансувати за рахунок нових запозичень - розміщення євробондів і траншів кредиту Антикризового фонду ЄврАзЕС, останній з яких ( у розмірі $440 млн) Білорусь отримає в кінці року.